17) Післядипломна освіта

1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Післядипломна освіта створює умови для безперервності та наступності освіти і включає:

• перепідготовку

• спеціалізацію

• розширення профілю

• стажування

2. Післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому числі на підставі укладених договорів.

Основні цілі, завдання та принципи післядипломної освіти

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян у особистісному та професійному зростанні а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Серед завдань системи післядипломної освіти , що мають бути вирішеними, основними є:

- приведення обсягів та змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави;

- формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов'язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду діяльності , індивідуальних інтересів і потреб громадян;

- застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію, індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

•  розробка та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти ;

•  забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців шляхом урахування потреб ринку праці;

- оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців;

Завдання мають вирішуватись на основі вдосконаленої нормативно-правової бази загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців.

Основними принципами організації післядипломної освіти є:

- гуманізація, демократизація, науковість, єдність, компклексність, диференціація, інтеграція, неперервність та наскрізність;

- органічна єдність із системою підготовки фахівців, зв'язок з процесом ринкових перетворень, різних форм власності і господарювання, реструктуризацією економіки;

- орієнтація на актуальні та перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці;

- відповідність державним вимогам та освітнім стандартам;

- впровадження модульної системи навчання з урахуванням індивідуального підходу до кожної особи та за потребою.

Післядипломну освіту слід розглядати не тільки як систему підвищення кваліфікації та перепідготовки дипломованих спеціалістів, а і як форму освіти дорослих, виходячи з їх індивідуальних потреб у здобутті певних знань, виробленні навичок і умінь, особистісному і професійному зростанні.

В той же час післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, коли вона буде спиратися на найголовніший принцип - оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян.

18) Кожен керівник виховним процесом ВНЗ, куратор, викладач вищої школи бачиться нами як людина, що здатна до творчих перетворень, орієнтації у нестандартних ситуаціях, добору форм, методів, засобів виховного впливу у відповідності з потребами молодіжного     колективу.     Він     має     усвідомлювати     власну індивідуальність, уміння впливати на свідомість інших людей, проводити діагностування їх розвитку, прогнозування результатів.

Метою виховання у вищій школі є:

-всебічна підготовка фахівців для різних галузей науки, промисловості, різнорідного виробництва до творчої праці, підкріпленої глибоко моральним усвідомленням її необхідності;

- спрямування молоді на набуття соціального досвіду; -сприяння       досягненню       нею       відчуття       необхідності

доброзичливих міжнаціональних взаємин у майбутній професійній діяльності;

-   вироблення   поваги   до   державної   символіки,   Конституції України;

-   розвиток у студентів правової, духовної, художньо-естетичної, трудової, екологічної тощо культури.

Означена нами мета виховання у вищій школі потребує планомірної роботи професорсько-викладацького складу ВНЗ у цілому та кураторів зокрема над розвитком у молодого покоління особистісних рис, необхідних з державних, національно-культурних, суспільних позицій.

Реалізація поставленої мети може забезпечуватись шляхом дотримання виховних завдань:

-  формувати свідомість (національну) майбутньої еліти держави, бажання працювати задля її розквіту;

-  забезпечувати  вироблення у  студентів  поваги  до  історії  і культури рідного народу, його мови, традицій і звичаїв;

-  підвищувати   духовну   культуру   особистості,   впливати   на вдосконалення її світоглядних позицій;

-  розвивати соціальну активність молоді, через включення її у процес державотворення;

-  вдосконалювати   індивідуальні   здібності   вихованців   ВНЗ, забезпечувати можливість їх самореалізації;

-  сприяти    зміцненню    фізичного    та    психічного    здоров'я студентів;

-  впливати   на   усвідомлення   молоддю   зв'язку   між   ідеями індивідуальної    свободи,        законними    правами,    громадською відповідальністю;

-  готувати   майбутніх   фахівців  до   життя  і   праці   в  умовах ринкових відносин;

-  надавати потребуючим    студентам допомогу у реалізації їх життєвих планів.

19) Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного та підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу (тематичну та загальну). Особливістю навчального плану за кредитно-модульною системою організації навчального процесу є наявність в ньому інформації щодо обсягів окремих дисциплін в кредитах з урахуванням часу на підготовку та участь студентів у контрольних заходах. Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.

Навчальна програма дисципліни – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студента. Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни і список літератури. Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються і затверджуються вищим навчальним закладом.

Робоча навчальна программа є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану. У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю. До робочої програми навчальної дисципліни входять: анотація навчальної дисципліни, узгодження змісту навчальної інформації із забезпечуючими та забезпечуваними навчальними дисциплінами, структурно-логічна схема викладання змісту навчальної дисципліни, тематичний план, засоби для проведення поточного і підсумкового контролю, критерії оцінювання знань, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо.

20) Навчальний процес у вищій школі будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих на­вчальних закладах.

Як уже зазначалося, планування й організація навчального процесу здійснюються передусім на основі чинного навчального плану. По-перше, у навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено бюджет годин у тижнях. Передбачаються такі аспекти навчальної діяль­ності, як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, державні екзамени, дипломні роботи, канікули. По-друге, у на­вчальному плані з кожної дисципліни визначено кількість годин, що виділяється на лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, а також строки виконання курсових робіт, складання заліків і екзаменів.

Графік і план навчального процесу є основою для складання розкладу занять. Розклад навчальних занять — важливий доку­мент ВНЗ, яким регламентується академічна робота студентів і викладачів. Складання розкладу у ВНЗ — копітка справа. Тут треба враховувати вимоги навчального плану, анатомо-фізіологічні й психічні особливості учасників навчального процесу, можливості навчально-матеріальної бази, аудиторний фонд, ди­дактичну доцільність віднесення навчальних дисциплін у роз­кладі на конкретний день і робочий тиждень.

Важливе місце у системі професійної підготовки студентів посідають практика й екзаменаційна сесія. Терміни виконання завдань різних видів практики, кількість часу на цю роботу ви­значаються навчальними планами певної спеціальності. Уся діяльність викладачів і студентів з виконання завдань тієї чи тієї практики здійснюється відповідно до Положення про організа­цію практики студентів вищих навчальних закладів, затвердже­ного Міністерством освіти і науки України. Зміст кожного виду практики (навчальної, виробничої та ін.) розробляється відповід­ними кафедрами й затверджується радою факультету або вченою радою ВНЗ.

Організація та проведення екзаменаційних сесій здійснюють­ся згідно з Положенням про організацію та проведення заліків і екзаменів у ВНЗ України.