Шкідливі викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у Волинській області за 2001–2010 роки

Табл. 2

Роки	Фактично викинутих (тис. тонн)	З розрахунку на одного мешканця (кг)
2001	15,3	14
2002	13,3	12
2003	11,4	11
2004	10,3	10
2005	8,7	8
2006	7,6	7,2
2007	6,6	6,0
2008	8,5	8,1
2009	10	9
2010	10,8	9,2

Рівні забруднення атмосферного повітря у Волинській області за 2001–2010 роки

Табл. 3

Роки	Кількість досліджених проб	З них, які перевищує ГДК	Роки	Кількість досліджених проб	З них, які перевищує ГДК
2001	2068	289	2006	1442	187
2002	1810	308	2007	1730	172
2003	2120	429	2008	1942	378
2004	1820	296	2009	2310	323
2005	1100	117	2010	2382	320

Питання для cамоконтролю:

1. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – руйнування озонової оболонки (озонові діри).

2. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – кислотні опади.

3. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – парниковий ефект (глобальне потепління).

4. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – ядерна ніч, ядерна зима.

5. Охарактеризувати природнокліматичне явище антропогенного походження – смог.

Лабораторна робота № 5

Тема: Визначення залишкової кількості пестицидів у лабораторних пробах

Мета: навчитись у лабораторних умовах визначати залишкову кількість пестицидів у с/г продуктах.

Обладнання: методичні вказівки, продукти споживання, обладнання для визначення рівня вмісту пестицидів у продуктах та ін.

Завдання:

1. Зробити дослідження на пробах с\г продукції на обсяг залишкової кількості пестицидів та обробити отримані дані.

2. Провести порівняння досліджених лабораторних проб за період 2000–2010рр. Різницю, яка буде прослідковуватись, зобразити схематично.

3. Порівняти показники залишкових кількостей пестицидів із максимально допустимим рівнем (МДР) і зробити висновок.

Теоретичні основи теми

Виснаження ресурсів поживних речовин в агроекосистемах змушує компенсувати їх дефіцит внесенням добрив.

Серйозною екологічною проблемою є залишкові кількості мінеральних добрив, які після внесення на поля не повністю вбирають­ся рослинами і нагромаджуються у ґрунті або, що найнебезпечніше, надходять у ґрунтові води і водойми.

Упродовж XX ст. на основі досягнень біохімії було відкрито спеціальні речовини, що пригнічують ріст і розвиток шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин — пестициди.

В Україні загалом пес­тицидів застосовують 4 кг/га, у Криму — до 14—16 кг/га.

Пестициди небезпечні не лише самі по собі, у ґрунті вони підда­ються розкладанню і трансформуванню, і продукти таких змін часто виявляються більш отруйними, ніж вихідний пестицид.

Багато пестицидів дуже стійкі. Для руйнування в ґрунті ДДТ потрібно від 4 до 30 років, гептахлору — 3—5 років.

Від пестицидів біль­шою мірою страждають корисні хижі комахи і комахоїдні птахи, ніж самі шкідники. Популяції корисних тварин на полях, оброб­лених пестицидами, гинуть і від тимчасової нестачі корму.

Залишкові кількості пестицидів у продуктах рослинництва і тваринництва почали завдавати помітної шкоди здоров’ю людей. Застосування пестицидів у рослинництві призводить до того, що в світі щорічно реєструють від 400 тис. до 2 млн випадків отруєння ними. У пестицидів виявле­но канцерогенну і мутагенну дію.

Вихідні дані: