59

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра геодезії, картографії та управління територіями

Особливості проектування та складання картографічних творів для потреб туризму

(на прикладі території Хмельницької обл.)

(курсова робота)

Науковий керівник: Виконавець:

к. геогр.. н., асист. кафедри студент 413 гр.,

геодезії, картографії спеціальності

та управління територіями «Землевпорядкування та кадастр»

С. В. Дутчак В. Б. Солончук

Чернівці 2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І Особливості об’єкта зображення на туристичних картах………..8

1.1. Сучасні теоретико-методологічні основи туристсько-рекреаційної діяльності та її забезпечення картографічним продуктом……………....8

1.1.1. Картографічні твори для подорожуючих………………………...8

1.1.2. Теоретико-методологічні основи сучасного розуміння туризму……………………………………………………………………13

1.1.3. Сучасні наукові дослідження проблем розвитку туристичної картографії………………………………………………………………..18

1.2. Зміст якісної характеристики показників об’єкта зображення на картографічних творах для потреб туризму……………………………..27

1.3. Зміст кількісної характеристики зображуваних об’єктів на туристичних картографічних творах……………………………………..31

РОЗДІЛ ІІ Способи та засоби зображення ресурсної бази туристсько-рекреаційної діяльності………………………………………………………….35

2.1. Способи зображення якісної та кількісної інформації про туристсько-рекреаційні ресурси………………………………………….35

2.2. Засоби зображення інформації щодо туристсько-рекреаційної діяльності……………………………………………………………………39

РОЗДІЛ ІІІ Інформаційна наповнюваність карт для потреб туризму………………………………………………………………………51

3.1. Особливості проектування картографічних творів для потреб туризму………………………………………………………………………51

3.2. Залежність інформаційної наповнюваності карти від сегменту туристсько-рекреаційної діяльності…………………………………….57

РОЗДІЛ ІV Програма карти «Храми, замки, плаци – пам’ятки архітектури Хмельницької області»…………………………………….60

4.1. Призначення карти…………………………………………………..60

4.2. Зміст карти, картографічна основа та її основні елементи……..60

4.3. Способи зображення та оформлення карти……………………….61

Висновки……………………………………………………………………63

Перелік використаних джерел…………………………………………...64

Вступ

Тривалий час у наукових колах відбувається дискусія щодо розуміння картографії. Одні висловлювали думку що це наука про пізнання світу за допомогою карт, інші стверджували що це сфера техніки та відповідного виробництва, а сучасні науковці наполягають на тому що картографія нині є галуззю інформатики, оскільки карта є джерелом передачі різноманітної інформації за допомогою картографічної мови. У науковій картографії найбільшого визнання отримала думка, згідно з якою картографія - "це наука про відображення й дослідження просторового розміщення і взаємозв'язків природних та суспільних явищ, а також їх змін у часі через образно-знакові моделі (картографічні зображення), які відтворюють ті чи інші сторони дієздатності". У цьому визначенні, яке належить видатному картографу К. О. Саліщеву, відзначені найважливіші особливості картографії. По-перше, підкреслено, що вона містить не лише зображення, тобто власне наповнення карт, але і дослідження, й отже, належить до числа пізнавальних наук (має власні засоби для наукового пізнання навколишнього світу). По-друге, в ньому звернуто увагу на дослідження природи і суспільства, тому якраз з природничими і соціально-економічними науками картографія має найбільш міцні зв'язки і спільний предмет дослідження. По-третє, карта розглядається як просторова образно-знакова модель, а відтак до неї застосовуються загальні принципи і правила моделювання.

Очевидним є те що картографія є стародавньою наукою, яка в кожний історичний період розвитку суспільства покликана забезпечувати певні його (суспільства) потреби. Способи використання карт для наукового пізнання та практичної діяльності, вилучення із них необхідної якісної та кількісної інформації розвиваються не одне сторіччя. В Стародавньому Єгипті, античній Греції, у рабовласницькому Римі вже вміли застосовувати карти для найпростіших вимірювань відстаней, підрахунку площ, тощо. В середньовіччя, особливо в епоху Великих географічних відкриттів, карти стали невід’ємною складовою різних подорожей – мореплавців, купців та іншого люду що подорожувало в ті часи.

З появою нових галузей науки, господарської діяльності виникають все нові й нові тематичні розділи картографії. Виділяються такі як навчальна, наукова, туристична, навігаційна інженерна картографія (морська навігація аеронавігація) тощо.

Перші карти - дорожні путівники - карбувалися на металі (античних щитах) чи шкурах та викреслювалися на папірусі ще в III тис. до н. є. Власні картографічні школи існували в Давньоєгипетському, Критському, Хетському, Вавилонському царствах, Китайській та Ассирійській імперіях. У Стародавній Греції з розвитком мореплавства з'явилися спеціалізовані каботажно-морські карти-періпли, які поряд з графічним зображенням містили текстову частину опису віддалених земель, портів та відстаней між ними. До завдань географічної картографії належать: картографічна інтерпретація географічних даних; картографічне моделювання географічних явищ і процесів; картографічне забезпечення охорони природи, освоєння нових земель, промислового і цивільного будівництва, розвитку енергетики тощо. У процесі розвитку географічної картографії і туристичної індустрії виникла спеціальна картографічна дисципліна - туристична картографія.

Потреба сучасної людини у відпочинку, оздоровленні, лікуванні, зміні оточуючого середовища, отриманні позитивних емоцій, зміні ритму життя, певна комерційна діяльність, пов’язана з маркетинговою діяльністю, формує нині відповідний туристсько-рекреаційний попит. Різноманітність видів туристсько-рекреаційної діяльності вимагає певної систематизації та виявлення закономірностей.

Туристична картографія та зокрема картографічний продукт для потреб туризму потребує розробки цілісного наукового обґрунтування щодо питань розробки та створення карт туристичного спрямування.

Актуальність обраної теми визначена стрімким формуванням та розвитком туристсько-рекреаційної діяльності в нашій країни та незначною забезпеченістю картографічними творами потреб тризму по території Хмельницької обл.

Метою написання курсової роботи є аналіз наукових розробок у сфері способів та засобів зображення інформації для потреб туризму та визначення основних проблем створення туристичного картографічного продукту.

Об’єктом дослідження є картографічні твори для потреб туризму.

Предметом дослідження є способи та засоби зображення туристсько-рекреаційної ресурсної бази при створенні картографічних творів для сучасних потреб сфери туризму (на прикладі території Хмельницької області).

Для написання курсової роботи були сформульовані наступні завдання:

1. проаналізувати сучасні наукові дослідження проблем розробки картографічних творів для потреб туризму.

2. проаналізувати ресурсну базу розвитку туризму території дослідження (на прикладі пізнавально-розважального сегменту туристсько-рекреаційної діяльності).

3. проаналізувати способи та засоби зображення туристичної інформації на картографічних творах для потреб туризму відповідно до сегментів туристсько-рекреаційної діяльності.

4. розробити програму та карту-схему забезпечення пізнавально-розважального сегменту туристсько-рекреаційної діяльності на території Хмельницької області – «Сакральні об’єкти, замки та палаци – пам’ятки архітектури Хмельницької області».

У розвитку сучасної картографії намітилося дві головні тенденції. З одного боку, вона вдосконалюється як інженерно-технічна галузь знань, а з іншого - як наука пізнавальна, яка має тісні зв'язки з загальною теорією пізнання, природничими і соціально-економічними науками. Один із найбільш перспективних напрямків розвитку сучасної картографії - географічна картографія, основу якої складає вивчення за допомогою карт географічних систем: природних, економічних, соціальних.