Системи з ізз.

Розрізнюють такі алгоритми роботи : ІЗЗ-ОЧ, ІЗЗ-НП і ІЗЗ-АП. Ці алгоритми аналогічні алгоритмам відповідних систем з ВЗЗ, але рішення приймає передатчик системи. При ретрансляційному ІЗЗ в якості контрольної послідовності використовують елементи інформаційної комбінації.

Недоліком систем ІЗЗ-ОЧ є мала швидкість. Більш високу пропускну спроможність забезпечує ІЗЗ-НП. Тільки у випадку отримання від пристрою порівняння (ПП) сигналу помилки передатчик припиняє передачу чергових комбінацій (блокується) і повторює помилкову комбінацію. Такі системи називають системами з випередженою корекцією.

Видача ОП помилкового символу в системах з ретрансляційним ІЗЗ буде тільки в тому випадку, коли при помилці в прямому каналі в зворотному буде трансформація помилкового символу в правильний (дзеркальна помилка). У випадку значного групування помилок вірність передачі значно збільшується, тому що вірогідність виникнення в одній і тій же комбінації однакової багатократної помилки в прямому та зворотному каналах значно менша, ніж вірогідність двократного збою одиночного символа. Ретрансляційну ІЗЗ доцільно використовувати в системах, де вірогідність помилок в каналах ЗЗ значно менша, ніж в прямому каналі.

Досліди показали, що при заданій вірності передачі оптимальна довжина коду в системах з ІЗЗ дешо менша, ніж в системах з ВЗЗ, тобто пристрої кодування і декодування дешевші. Однак загальна складність реалізації систем з ІЗЗ більша, ніж в системах з ВЗЗ. Тому системи з ВЗЗ ширше використовуються. Системи з ІЗЗ використовують в тих випадках, коли ЗК може бути може без шкоди для інших цілей ефективно використовуватись для передачі квитанцій.

Фазування по циклам в системах із зз.

При розглядання систем із ЗЗ вважалося, що циклова синхронізація ідеальна і підтримується протягом всього сеансу зв’язку. В реальних системах присутні і помилки синхронізації. В системах без ЗЗ використовуються маркерні та безмаркерні системи циклової синхронізації, які пов’язані з введенням додаткової надлишковості. Також є методи циклової синхронізації, які використовують постійну надлишковість коду і дозволяють за рахунок зниження його коректуючих можливостей виправляти частину помилок синхронізації. В системах із ЗЗ достатньо забезпечити фазування на початку сеансу і в тих випадках, коли є порушення циклового фазування, автоматично надіслати запит видачі сигналів фазування. За критерій порушення циклового фазування вважають виявлення помилок в L суміжних кодових комбінаціях. При цьому для встановлення факту порушення циклового фазування використовують пристрої виявлення помилок, які вже є в системі.

Значення L вибирається виходячи з статистики помилок в каналі та вимог до вірогідності виявлення помилок фазування. Якщо для дискретного каналу найбільш вірогідні пакети помилок тривалістю , то необхідно, щоб , де В – швидкість модуляції, n – число розрядів коду.

Цей метод можна використовувати, якщо код не має циклічну структуру. Розрізнюють два алгоритми роботи фазуючих пристроїв для систем із ВЗЗ: двохосний і одноосний. При двохосному алгоритмі розподільники на передачі та на прийомі працюють незалежно і мають довільний зсув по фазі. При одноосному алгоритмі розподільники передачі та прийому однієї з станцій мають певне співвідношення фаз (часіше всього 0). При двохосному алгоритмі циклове фазування в обох напрямках здійснюється незалежно і одночасно. При одноосному алгоритмі циклове фазування в напрямку 1-2 починає ведуча станція 1, яка має незалежні розподільники, а затим фазується в напрямку 2-1 ведома станція 2. Тому час фазування в одноосному режимі вдвоє більший.