- •Відповіді на питання до екзамену з Цивільного права України
- •36. Поняття і ознаки юридичної особи
- •37. Правоздатність і дієздатність юридичної особи
- •38. Органи юридичної особи
- •39. Представництва і філії юридичної особи
- •40. Порядок і способи створення юридичних осіб. Установчі документи. Державна реєстрація юридичних осіб та її правове значення.
- •41. Реорганізація юридичних осіб і її способи
- •42. Порядок ліквідації юридичної особи
- •Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи
- •43. Неспроможність (банкрутство) юридичних осіб
- •44. Види юридичних осіб, їх класифікація і цивільно-правове значення
- •45. Повне товариство
- •46. Командитне товариство
- •47. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •48. Товариство з додатковою відповідальністю
- •49. Акціонерне товариство
- •50. Виробничий кооператив
- •51. Юридична природа непідприємницьких товариств
- •52. Установи як юридичні особи
- •53. Поняття, зміст і особливості цивільної правосуб’єктності публічно-правових утворень.
- •54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
- •55. Випадки і порядок участі публічно-правових утворень у цивільних правовідносинах
- •56. Поняття і види об’єктів цивільних правовідносин
- •57. Дії і послуги як об’єкти цивільних правовідносин
- •58. Результати творчої діяльності як об’єкти цивільних правовідносин
- •59. Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин
- •Глава 15
- •60. Речі як об’єкти цивільних правовідносин. Майно
- •61. Класифікація речей та її правове значення
- •62. Майновий комплекс як об’єкт цивільного обігу
- •63. Гроші як об’єкти цивільних правовідносин. Цивільно-правовий режим наявних і безготівкових грошей. Особоливості правового режиму валютних цінностей
- •64. Поняття та основні ознаки цінних паперів як об’єктів цивільних правовідносин
- •65. Види цінних паперів
- •66. Поняття і види юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади
- •67. Поняття і види правочинів. Договори й односторонні правочини
- •68. Умовні правочини, їх види
- •69. Умови дійсності правочинів
- •70. Форма правочину. Наслідки її недотримання
54. Українська держава, її органи та органи місцевого самоврядування (територіальних громад) як особливі суб’єкти цивільного права
В цивільних правовідносинах окрім фізичних та юридичних осіб можуть брати участь також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права (ч.2 ст.2 ЦК України).
Держава, порівняно з іншими суб'єктами цивільних правовідносин, наділена цілою низкою особливостей. Держава є передусім владним суб'єктом публічних відносин (відносин субординації), а це накладає певний відбиток на її специфіку участі в цивільно-правових відносинах.
Здійснення державою публічно-владних повноважень полягає в тому, що держава є не просто носієм влади, а таким носієм, що наділений суверенітетом на певній території (ст.2 Конституції України). Наявність суверенітету держави означає, що вона в межах своєї території здійснює найвищу владу в порівнянні з іншими владними суб'єктами (внутрішній суверенітет), а в зовнішніх відносинах є єдиним суб'єктом, діяльність якого незалежна від волі інших суб'єктів міжнародного права (інші держави, міжнародні організації тощо), що проявляється у забороні останнім втручатись у внутрішні справи держави (зовнішній суверенітет).
Однак таке привілейоване становище держави у публічних та зовнішньополітичних відносинах не повинно відображатись на її участі у цивільно-правових відносинах. Так, і у ч.1 ст.167 ЦК України законодавець чітко закріпив норму, згідно з якою держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Проте, враховуючи те, що держава сама створює загальнообов'язкові правила поведінки у вигляді законів, якими повинні керуватись усі інші суб'єкти правовідносин, говорити про певну юридичну рівність у цивільно-правових відносинах з державою було б передчасно.
Ще однією специфікою держави як суб'єкта цивільних відносин є те, що правова природа її особи є недостатньо визначеною. З одного боку, держава ніби наділена усіма ознаками юридичної особи, однак такою не визнається. І це призводить до того, що держава виведена за межі загальної класифікації осіб у цивільному праві (ч.2 ст.2 ЦК України).
Територіальна громада є новим суб'єктом правових відносин, під яким слід розуміти жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст.1 ЗУ “Про місцеве самоврядування).
Тому, як видно з вищенаведеного, держава та територіальні громади є близькими, проте далеко не тотожними суб'єктами, які в цивільно-правових відносинах повинні діяти на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Ще одним доволі специфічним суб'єктом цивільно-правових відносин є Автономна Республіка Крим, правовий статус якої визначається Розділом Х Конституції та іншими законами України, а також Конституцією АРК. Так, зокрема визначається, що АРК є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Як і держава та територіальні громади АРК також діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.