- •Тема 1. Макроекономічний аналіз результатів господарської діяльності України.
- •Тема 2. Макроекономічний аналіз результатів господарської діяльності Черкаської області.
- •Тема 3. Відображення національної економіки в моделі народногосподарського кругообігу.
- •Тема 4. Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу (is-lm модель)
- •Тема 5. Зайнятість населення.
- •Тема 6. Сукупний попит і дія мультиплікатора.
- •Тема 7. Сукупний попит та сукупна пропозиція
- •Тема 8. Національні рахунки
- •Тема 9. Фіскальна політика.
- •Тема 10. Бюджетний дефіцит та державний борг
- •Тема 11. Державний бюджет та система оподаткування
- •Тема 12. Ринок грошей
- •Тема 13.Динаміка ілр та його складових в Україні
- •Тема 14. Доходи і рівень життя населення України.
- •Тема 15. Спеціалізація та торгівля.
Тема 14. Доходи і рівень життя населення України.
Завдання
Варіант1.
Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:
Номінальні доходи населення;
Наявні доходи у розрахунку на одну особу;
Співвідношення наявного доходу до прожиткового мінімуму;
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності;
Співвідношення заробітної плати до прожиткового мінімуму.
Проблемно-питальна частина роботи.
1. Що являють собою державні соціальні стандарти та яке їх значення для державної політики в напрямі підвищення рівня життя населення та подолання бідності в сучасних умовах?
2. Дайте ваше бачення щодо доцільності встановлення в Україні тих чи інших соціальних стандартів.
Варіант 2.
Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:
Динаміку показників доходів та витрат домогосподарств;
Структуру доходів та витрат населення України.
Проблемно-питальна частина роботи.
1. Охарактеризуйте поняття рівня життя та добробуту населення.
2. Охарактеризуйте природу економічної нерівності та назвіть показники, що її визначають.
3. Які особливості динаміки та структури джерел доходів у перехідній економіці?
Варіант 3.
Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:
Майнове розшарування населення України;
Динаміку показників бідності в Україні
Проблемно-питальна частина роботи.
1. У чому ключове значення бідності населення як головної перешкоди людському розвитку? Як здійснюється вимірювання бідності і злиденності населення?
2. Як складається майнова диференціація у перехідній економіці?
3. У яких напрямах може здійснюватися регулювання доходів населення? Яке його значення у боротьбі з бідністю?
Рекомендована література.
Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.
Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.
Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика. – СПб,:Питер, 2003. – 224 м. :ил. – ( Серия «Заврта экзамен»)
Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч.посібник. - .К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.
Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.
Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.
Лібанова Е.М. Ринок праці: Навч.посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.
Тема 15. Спеціалізація та торгівля.
Для всіх завдань даної теми передбачені наступні загальні умови.
По-перше, всі дані про виробництво, споживання, експорт та імпорт наведені за один рік.
По-друге, розглядається ситуація максимального використання ресурсів.
По-третє, не враховується ефект витрат, тобто функція виробничих можливостей лінійна, отже має вигляд:
y = kx + b
Економічний зміст значення функції, змінної та параметрів:
y та x обсяги виробництва товарів Y та X;
k – відношення зміни обсягу випуску продукту Y до відповідної зміни виробництва продукту X;
b – максимально можливий випуск товару Y
Завдання
Варіант 1
В країні А відмова від виробництва 6 т бананів дозволяє виростити додатково 5 т динь. В країні В для випуску додаткових 5 т динь необхідно відмовитися від виробництва 4 т бананів. Виробничі можливості дозволяють країні А вирощувати не більше 1250 тис. т динь, а країні В – не більше 800 тис. т бананів. Спочатку в країні А вироблялося і споживалося 1020 тис. т бананів, а в країні В – 900 тис. т динь. Після спеціалізації і зовнішньоторговельного обміну ці країни збільшили споживання обох продуктів. Надайте один із можливих варіантів нових обсягів виробництва, експорту та імпорту, заповнивши всі клітинки таблиці.
Країна |
А |
В |
||
Товари |
Банани |
Дині |
Банани |
Дині |
Максимально можливий обсяг виробництва |
|
1250 |
800 |
|
Випуск і споживання до спеціалізації |
1020 |
|
|
900 |
Випуск після спеціалізації |
|
|
|
|
Експорт |
|
|
|
|
Імпорт |
|
|
|
|
Споживання в результаті спеціалізації та торгівлі |
|
|
|
|
Виграш |
|
|
|
|
Варіант 2.
Країна |
U |
V |
||
Товари |
Вугілля, млн. т |
Нафта, млн. т |
Вугілля, млн. т |
Нафта, млн. т |
Максимально можливий обсяг виробництва |
|
|
|
50 |
Випуск і споживання до спеціалізації |
|
|
32 |
10 |
Випуск після спеціалізації |
3 |
|
40 |
|
Експорт |
|
|
|
|
Імпорт |
|
|
|
|
Споживання в результаті спеціалізації та торгівлі |
|
75 |
33 |
|
Виграш |
1 |
5 |
|
5 |
Надайте один із можливих варіантів нових обсягів виробництва, експорту та імпорту, заповнивши всі клітинки таблиці.
Проблемно-питальна частина роботи.
Японія може виробляти товар А ефективніше, ніж Корея, витрати виробництва в Японії нижчі. Проте вона вивозить товар А з Кореї. Як можна пояснити цей факт?
Чому динаміка показника «умови торгівлі», його погіршення чи покращення, не завжди відображає відповідні зміни в економіці країни і в добробуті її громадян?
Поясніть відмінності між короткостроковими та довготерміновими наслідками встановлення зовнішньоторговельних відносин для розподілу доходів між факторами виробництва, що використовуються у виробництві експортної та імпортозаміщуючої продукції.
Чи можна стверджувати, що від лібералізації торгівлі врешті решт виграють всі?
Література.
Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.
Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.
Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. Ун-га;ИНФРА — М., 1997.
Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.
Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.
Кучерявенко І.А. Макроекономіка : Практикум: Навч.посіб.- К.: Вікар, 2003. – 239 с.
МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРОБЛЕМНО-ПИТАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ
У загальному випадку проблема — це чітко сформульоване питання або комплекс питань, що виникли в процесі пізнання.
Число завдань проблемно-питальної частини в кожнім варіанті різне. За своїм змістом — це завдання різних рівнів складності. Деякі з них сформульовані як теоретичні питання, що поглиблюють і розвивають уявлення студентів про економічні закони і взаємні зв'язки різних змінних. Є питання, відповіді на які продовжують виконання розрахункових завдань при нових значеннях змінних. У деяких варіантах зміст проблемних завдань орієнтує студентів на пошук додаткових аргументів, що пояснюють необхідність використання визначених інструментів економічної політики держави.
Багато завдань зорієнтовані на реалії вітчизняної економіки і менталітет. Використання фактичних даних економічного розвитку України за останні роки дозволить студентові краще зрозуміти і правильніше проаналізувати економічні результати розвитку національної економіки. Частина завдань вимагає від студентів заглибленого вивчення чинного законодавства України з теми роботи. І, нарешті, деякі питання націлюють студентів на формулювання висновків, що логічно випливають з відповідей на завдання розрахункової частини.
Найбільш складні завдання проблемно-питальної частини містять у собі протиріччя між старими логічними схемами економічної теорії і новими фактичними даними, накопиченими статистикою.
Окремі питання розрахункової й особливо проблемно-питальної частини нагадують ігрові завдання студентам, що попадають у конкретну економічну ситуацію і змушені приймати рішення в мінливих умовах.
Однак, як би не були сформульовані проблемні питання, і який би характер вони не мали, усіх їх поєднує щось загальне: насамперед, це завдання на логічне мислення.
Виконання проблемного завдання — це, власне кажучи, дослідницька робота студента. Тому в ній застосовні методи діалектичної логіки — сходження від абстрактного до конкретного і єдність історичного і логічного. Будь-який процес пізнання проходить наступні етапи: від видимості об'єкта до сутності, і від неї — до конкретної дійсності. Названі етапи відбивають у системі, у якій процес викладу виступає як звільнений від нехарактерних моментів, випадків процес дослідження.
При підготовці проблемно-питальної частини роботи цілком застосовні багато формально-логічних методів і прийомів пізнання, як, наприклад, аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, аналогія, антиномія й ін. Формальна логіка дозволяє студентові успішно провести систематизацію наявних знань, сприяє розвиткові доказовості мислення, досягненню визначеності, несуперечності.
Виконання проблемно-питальної частини припускає обов'язкове використання результатів і висновків, отриманих у розрахунковій частині. Відповідаючи на кожне з поставлених питань необхідно не тільки провести розрахунки або (якщо вимагає завдання) здійснити графічні побудови, але і дати докладне пояснення отриманих результатів. Висновки повинні мати порівняльну форму, пояснюючи, у силу яких причин відбулися ті або інші зміни в досліджуваних процесах. За необхідності варто обґрунтувати отримані результати дією відповідних економічних законів.
Кожне завдання має комплексний характер, а тому необхідно розглядати описувані економічні процеси з позицій системного підходу, виділяючи складові підсистеми і зв'язки між ними. Наприклад, ринкову систему необхідно розглядати як взаємозв'язок підсистем попиту та пропозиції або взаємозалежність потоків доходів і витрат суб'єктів цієї системи.
Варто акцентувати увага на те, що побудова правильної відповіді вимагає чіткого дотримання причинно-наслідкових зв'язків. Обов'язкового пророблення вимагають не тільки результати кількісного характеру, але і їх якісна складова. У відповіді необхідно вибудувати логічний ланцюжок наступного характеру: причини, що викликали зміни, об'єкт (процес, підсистема) який характеризується перемінами, закономірності, що виявляються в процесі змін або обумовлюють зміни, результати змін, вплив отриманих результатів на інші об'єкти (підсистеми).
Раціональним є проведення паралелей між досліджуваними процесами і реальними аспектами вітчизняної економіки. Не завжди одержувані результати (вихідні дані) будуть мати характер, що відповідає поточним реаліям економічного життя (сучасній нормативно-законодавчій базі, що відповідають значенням інфляції, процентної ставки, заробітної плати). Тому, за можливості, необхідно прогнозувати зміни в досліджуваній системі з урахуванням реальних показників.
У ряді випадків виконання проблемно-питальної частини роботи потребуватиме від студентів ретельного аналізу чинного законодавства України. Необхідно буде порівняти отримані розрахунковим шляхом результати з наявними законодавчими нормами і зробити висновки щодо можливості проведення визначених дій суб'єктами національної економіки.
Для відповіді на деякі проблемні завдання, умовою виконання яких є пророблення відповідних законів України, що регулюють господарську діяльність, потрібно використовувати тільки ті норми закону, що необхідні для конкретної відповіді на поставлене питання. У таких завданнях зміст відповідей має бути коротким і в той же час ємним по насиченості аргументами і паралелями порівняння.
Для того щоб відповісти на теоретичні проблемні питання, що містять у собі протиріччя, потрібно докладним чином вивчити відповідні розділи підручників і науково-економічної літератури, потім вибудувати логічний ланцюжок, за допомогою якого вирішується виявлене протиріччя. Розкриваючи теоретичні проблемні питання, необхідно визначити причинно-наслідкові зв'язки, а не набирати обсяг відповіді шляхом переписування змісту декількох підручників. Для того, щоб зробити новий крок у пізнанні, потрібно глибше зрозуміти попереднє й усвідомити рушійне протиріччя щодо конкретних проблем. Кожен новий аргумент, вирішуючи це протиріччя, стає логічною основою для побудови нової теоретичної конструкції.
Пошук доказів правильності міркувань у третій частині курсової роботи має базуватися на підборі переконливих аргументів. При цьому студент зобов'язаний навчитися вільно оперувати економічними категоріями і термінами, і саме з їхньою допомогою обґрунтовувати свої відповіді і висновки. Таким чином, обґрунтування істинності якого-небудь судження (висновку) здійснюється за допомогою інших суджень. У роботі можна використовувати різні види доказів: доказ істинності і хибності (спростування), прямі аргументи і непрямі, залежно від основ доказу — теоретичні й емпіричні. У ряді випадків для більшої переконливості можна підтверджувати теоретичні положення статистичними і фактичними даними, але останні в жодному разі не повинні служити єдиною доказовою базою. Важливо підкреслити, що використання фактів і статистики може слугувати лише ілюстрацією отриманих теоретичним шляхом висновків. При цьому посилання на джерела даних є обов'язковими.
Кожна думка повинна мати визначений стійкий зміст. Відповіді і висновки з проблемної частини роботи не мають містити в собі невизначеності і розмитості. Неприпустима підміна різних понять (наприклад, ринковий попит і сукупний попит); при підготовці роботи варто орієнтуватися на розуміння зв'язку і співпідпорядкованості економічних категорій, чітке розмежування різних факторів і ознак.
Виконуючи проблемно-питальну частину роботи, студент має вирішувати комплексну задачу у визначеній послідовності: спочатку необхідно проаналізувати вплив одного фактора на досліджуване явище, потім — другого, третього і т.д. І тільки після цього можна переходити до розгляду їхньої взаємодії і на цій основі пояснювати отримані результати.
В жодному разі не можна випустити з уваги системний характер розрахункових показників. Розуміння цього дозволить вибудувати чіткий логічний ланцюжок взаємозв'язку між ними й усвідомити місце кожного показника в цьому ланцюжку.
При формуванні висновків з проблемно-питальної частини варто скласти підсумкову таблицю або побудувати графіки, що відбивають отримані результати в порівнянні з розрахунковою частиною. Це дозволить у комплексній і лаконічній формі відбити виявлені залежності і тенденції.
Висновки й узагальнення, отримані в результаті виконання проблемно-питальної частини, мають особливо важливе значення, тому що саме вони виносяться на захист розрахункової роботи.