Тема 14. Доходи і рівень життя населення України.

Завдання

Варіант1.

Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:

1. Номінальні доходи населення;

2. Наявні доходи у розрахунку на одну особу;

3. Співвідношення наявного доходу до прожиткового мінімуму;

4. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності;

Співвідношення заробітної плати до прожиткового мінімуму.

Проблемно-питальна частина роботи.

1. Що являють собою державні соціальні стандарти та яке їх значення для державної політики в напрямі підвищення рівня життя населення та подолання бідності в сучасних умовах?

2. Дайте ваше бачення щодо доцільності встановлення в Україні тих чи інших соціальних стандартів.

Варіант 2.

Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:

1. Динаміку показників доходів та витрат домогосподарств;

2. Структуру доходів та витрат населення України.

Проблемно-питальна частина роботи.

1. Охарактеризуйте поняття рівня життя та добробуту населення.

2. Охарактеризуйте природу економічної нерівності та назвіть показники, що її визначають.

3. Які особливості динаміки та структури джерел доходів у перехідній економіці?

Варіант 3.

Використовуючи статистичні дані за останні 5 років охарактеризувати наступні показники:

1. Майнове розшарування населення України;

2. Динаміку показників бідності в Україні

Проблемно-питальна частина роботи.

1. У чому ключове значення бідності населення як головної перешкоди людському розвитку? Як здійснюється вимірювання бідності і злиденності населення?

2. Як складається майнова диференціація у перехідній економіці?

3. У яких напрямах може здійснюватися регулювання доходів населення? Яке його значення у боротьбі з бідністю?

Рекомендована література.

1. Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.

2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.

3. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика. – СПб,:Питер, 2003. – 224 м. :ил. – ( Серия «Заврта экзамен»)

4. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч.посібник. - .К.: КНЕУ, 2006. – 308 с.

5. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.

6. Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.

7. Лібанова Е.М. Ринок праці: Навч.посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

Тема 15. Спеціалізація та торгівля.

Для всіх завдань даної теми передбачені наступні загальні умови.

По-перше, всі дані про виробництво, споживання, експорт та імпорт наведені за один рік.

По-друге, розглядається ситуація максимального використання ресурсів.

По-третє, не враховується ефект витрат, тобто функція виробничих можливостей лінійна, отже має вигляд:

y = kx + b

Економічний зміст значення функції, змінної та параметрів:

y та x обсяги виробництва товарів Y та X;

k – відношення зміни обсягу випуску продукту Y до відповідної зміни виробництва продукту X;

b – максимально можливий випуск товару Y

Завдання

Варіант 1

В країні А відмова від виробництва 6 т бананів дозволяє виростити додатково 5 т динь. В країні В для випуску додаткових 5 т динь необхідно відмовитися від виробництва 4 т бананів. Виробничі можливості дозволяють країні А вирощувати не більше 1250 тис. т динь, а країні В – не більше 800 тис. т бананів. Спочатку в країні А вироблялося і споживалося 1020 тис. т бананів, а в країні В – 900 тис. т динь. Після спеціалізації і зовнішньоторговельного обміну ці країни збільшили споживання обох продуктів. Надайте один із можливих варіантів нових обсягів виробництва, експорту та імпорту, заповнивши всі клітинки таблиці.

Країна	А		В
Товари	Банани	Дині	Банани	Дині
Максимально можливий обсяг виробництва		1250	800
Випуск і споживання до спеціалізації	1020			900
Випуск після спеціалізації
Експорт
Імпорт
Споживання в результаті спеціалізації та торгівлі
Виграш

Варіант 2.

Країна	U		V
Товари	Вугілля, млн. т	Нафта, млн. т	Вугілля, млн. т	Нафта, млн. т
Максимально можливий обсяг виробництва				50
Випуск і споживання до спеціалізації			32	10
Випуск після спеціалізації	3		40
Експорт
Імпорт
Споживання в результаті спеціалізації та торгівлі		75	33
Виграш	1	5		5

Надайте один із можливих варіантів нових обсягів виробництва, експорту та імпорту, заповнивши всі клітинки таблиці.

Проблемно-питальна частина роботи.

1. Японія може виробляти товар А ефективніше, ніж Корея, витрати виробництва в Японії нижчі. Проте вона вивозить товар А з Кореї. Як можна пояснити цей факт?

2. Чому динаміка показника «умови торгівлі», його погіршення чи покращення, не завжди відображає відповідні зміни в економіці країни і в добробуті її громадян?

3. Поясніть відмінності між короткостроковими та довготерміновими наслідками встановлення зовнішньоторговельних відносин для розподілу доходів між факторами виробництва, що використовуються у виробництві експортної та імпортозаміщуючої продукції.

4. Чи можна стверджувати, що від лібералізації торгівлі врешті решт виграють всі?

Література.

1. Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.

2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.

3. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. Ун-га;ИНФРА — М., 1997.

4. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.

5. Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.

6. Кучерявенко І.А. Макроекономіка : Практикум: Навч.посіб.- К.: Вікар, 2003. – 239 с.

МЕТОДИЧНІ ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ ПРОБЛЕМНО-ПИТАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ

У загальному випадку проблема — це чітко сформульоване питання або комплекс питань, що виникли в процесі пізнання.

Число завдань проблемно-питальної частини в кожнім варіанті різне. За своїм змістом — це завдання різних рівнів складності. Деякі з них сформульовані як теоретичні питання, що поглиблюють і розвивають уявлення студентів про економічні закони і взаємні зв'язки різних змінних. Є питання, відповіді на які продовжують виконання розрахункових завдань при нових значеннях змінних. У деяких варіантах зміст проблемних завдань орієнтує студентів на пошук додаткових аргументів, що пояснюють необхідність використання визначених інструментів економічної політики держави.

Багато завдань зорієнтовані на реалії вітчизняної економіки і менталітет. Використання фактичних даних економічного розвитку України за останні роки дозволить студентові краще зрозуміти і правильніше проаналізувати економічні результати розвитку національної економіки. Частина завдань вимагає від студентів заглибленого вивчення чинного законодавства України з теми роботи. І, нарешті, деякі питання націлюють студентів на формулювання висновків, що логічно випливають з відповідей на завдання розрахункової частини.

Найбільш складні завдання проблемно-питальної частини містять у собі протиріччя між старими логічними схемами економічної теорії і новими фактичними даними, накопиченими статистикою.

Окремі питання розрахункової й особливо проблемно-питальної частини нагадують ігрові завдання студентам, що попадають у конкретну економічну ситуацію і змушені приймати рішення в мінливих умовах.

Однак, як би не були сформульовані проблемні питання, і який би характер вони не мали, усіх їх поєднує щось загальне: насамперед, це завдання на логічне мислення.

Виконання проблемного завдання — це, власне кажучи, дослідницька робота студента. Тому в ній застосовні методи діалектичної логіки — сходження від абстрактного до конкретного і єдність історичного і логічного. Будь-який процес пізнання проходить наступні етапи: від видимості об'єкта до сутності, і від неї — до конкретної дійсності. Названі етапи відбивають у системі, у якій процес викладу виступає як звільнений від нехарактерних моментів, випадків процес дослідження.

При підготовці проблемно-питальної частини роботи цілком застосовні багато формально-логічних методів і прийомів пізнання, як, наприклад, аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння, аналогія, антиномія й ін. Формальна логіка дозволяє студентові успішно провести систематизацію наявних знань, сприяє розвиткові доказовості мислення, досягненню визначеності, несуперечності.

Виконання проблемно-питальної частини припускає обов'язкове використання результатів і висновків, отриманих у розрахунковій частині. Відповідаючи на кожне з поставлених питань необхідно не тільки провести розрахунки або (якщо вимагає завдання) здійснити графічні побудови, але і дати докладне пояснення отриманих результатів. Висновки повинні мати порівняльну форму, пояснюючи, у силу яких причин відбулися ті або інші зміни в досліджуваних процесах. За необхідності варто обґрунтувати отримані результати дією відповідних економічних законів.

Кожне завдання має комплексний характер, а тому необхідно розглядати описувані економічні процеси з позицій системного підходу, виділяючи складові підсистеми і зв'язки між ними. Наприклад, ринкову систему необхідно розглядати як взаємозв'язок підсистем попиту та пропозиції або взаємозалежність потоків доходів і витрат суб'єктів цієї системи.

Варто акцентувати увага на те, що побудова правильної відповіді вимагає чіткого дотримання причинно-наслідкових зв'язків. Обов'язкового пророблення вимагають не тільки результати кількісного характеру, але і їх якісна складова. У відповіді необхідно вибудувати логічний ланцюжок наступного характеру: причини, що викликали зміни, об'єкт (процес, підсистема) який характеризується перемінами, закономірності, що виявляються в процесі змін або обумовлюють зміни, результати змін, вплив отриманих результатів на інші об'єкти (підсистеми).

Раціональним є проведення паралелей між досліджуваними процесами і реальними аспектами вітчизняної економіки. Не завжди одержувані результати (вихідні дані) будуть мати характер, що відповідає поточним реаліям економічного життя (сучасній нормативно-законодавчій базі, що відповідають значенням інфляції, процентної ставки, заробітної плати). Тому, за можливості, необхідно прогнозувати зміни в досліджуваній системі з урахуванням реальних показників.

У ряді випадків виконання проблемно-питальної частини роботи потребуватиме від студентів ретельного аналізу чинного законодавства України. Необхідно буде порівняти отримані розрахунковим шляхом результати з наявними законодавчими нормами і зробити висновки щодо можливості проведення визначених дій суб'єктами національної економіки.

Для відповіді на деякі проблемні завдання, умовою виконання яких є пророблення відповідних законів України, що регулюють господарську діяльність, потрібно використовувати тільки ті норми закону, що необхідні для конкретної відповіді на поставлене питання. У таких завданнях зміст відповідей має бути коротким і в той же час ємним по насиченості аргументами і паралелями порівняння.

Для того щоб відповісти на теоретичні проблемні питання, що містять у собі протиріччя, потрібно докладним чином вивчити відповідні розділи підручників і науково-економічної літератури, потім вибудувати логічний ланцюжок, за допомогою якого вирішується виявлене протиріччя. Розкриваючи теоретичні проблемні питання, необхідно визначити причинно-наслідкові зв'язки, а не набирати обсяг відповіді шляхом переписування змісту декількох підручників. Для того, щоб зробити новий крок у пізнанні, потрібно глибше зрозуміти попереднє й усвідомити рушійне протиріччя щодо конкретних проблем. Кожен новий аргумент, вирішуючи це протиріччя, стає логічною основою для побудови нової теоретичної конструкції.

Пошук доказів правильності міркувань у третій частині курсової роботи має базуватися на підборі переконливих аргументів. При цьому студент зобов'язаний навчитися вільно оперувати економічними категоріями і термінами, і саме з їхньою допомогою обґрунтовувати свої відповіді і висновки. Таким чином, обґрунтування істинності якого-небудь судження (висновку) здійснюється за допомогою інших суджень. У роботі можна використовувати різні види доказів: доказ істинності і хибності (спростування), прямі аргументи і непрямі, залежно від основ доказу — теоретичні й емпіричні. У ряді випадків для більшої переконливості можна підтверджувати теоретичні положення статистичними і фактичними даними, але останні в жодному разі не повинні служити єдиною доказовою базою. Важливо підкреслити, що використання фактів і статистики може слугувати лише ілюстрацією отриманих теоретичним шляхом висновків. При цьому посилання на джерела даних є обов'язковими.

Кожна думка повинна мати визначений стійкий зміст. Відповіді і висновки з проблемної частини роботи не мають містити в собі невизначеності і розмитості. Неприпустима підміна різних понять (наприклад, ринковий попит і сукупний попит); при підготовці роботи варто орієнтуватися на розуміння зв'язку і співпідпорядкованості економічних категорій, чітке розмежування різних факторів і ознак.

Виконуючи проблемно-питальну частину роботи, студент має вирішувати комплексну задачу у визначеній послідовності: спочатку необхідно проаналізувати вплив одного фактора на досліджуване явище, потім — другого, третього і т.д. І тільки після цього можна переходити до розгляду їхньої взаємодії і на цій основі пояснювати отримані результати.

В жодному разі не можна випустити з уваги системний характер розрахункових показників. Розуміння цього дозволить вибудувати чіткий логічний ланцюжок взаємозв'язку між ними й усвідомити місце кожного показника в цьому ланцюжку.

При формуванні висновків з проблемно-питальної частини варто скласти підсумкову таблицю або побудувати графіки, що відбивають отримані результати в порівнянні з розрахунковою частиною. Це дозволить у комплексній і лаконічній формі відбити виявлені залежності і тенденції.

Висновки й узагальнення, отримані в результаті виконання проблемно-питальної частини, мають особливо важливе значення, тому що саме вони виносяться на захист розрахункової роботи.