17. Класифікація програмних агентів.

За місцем використання програмні агенти поділяються на 3 групи: для настільних систем, для intranet-мереж і для Internet. Прикладами агентів для настільних систем є «майстри» (Wizards), які автоматично налаштовують прикладні програми відповідно до побажань користувача, та офісні помічники. У корпоративних мережах програмні агенти можна використовувати для автоматизації процесів управління потоками даних, пошуку в базах даних та організації взаємодії між різними компонентами системи. У мережі Інтернет агента можна запрограмувати на електронні покупки, на пошук інформації за заданими критеріями. За можливістю переміщення у середовищі ІС поділяються на стаціонарні та мобільні. Стаціонарний агент виконується тільки на тій системі, де його було запущено. Якщо йому знадобиться зовнішня інформація, він може використовувати методи обміну та одержання інформації, доступні йому в середовищі, в якому він функціонує. Мобільний агент на відміну від стаціонарного не прив’язується до системи, на якій він був запущений. Такий агент має властивість переміщуватись із однієї системи в іншу, повністю зберігаючи свій стан і переносячи свій код. Здебільшого мобільні агенти використовуються в Інтернеті для виконання різноманітних функцій (наприклад, пошуку інформації і продуктів). При використанні мобільних агентів спеціальної уваги потребують проблеми конфіденційності інформації про користувача та інформаційної безпеки. За здатністю до навчання поділяються на таких, що навчаються і таких, що не здатні до навчання. За функціональним призначенням виділяють узагальнені групи інформаційних та функціональних агентів.

18. Мережі арм управлінського персоналу.

Автоматизоване робоче місце являє собою проблемно-орієнтований комплекс апаратних, програмних та інформаційних засобів, призначений для вирішення задач користувача (фахівця з управління) безпосередньо на його робочому місці в режимі діалогу з ЕОМ. Використання АРМ управлінського персоналу забезпечує такий розподіл функцій між людиною та комп’ютером, за якого основні операції з нагромадження, зберігання, та оброблення інформації виконуються автоматизовано за допомогою комп’ютерної техніки, а обов’язки користувача охоплюють невелику частину ручних операцій та операції, що потребують творчого підходу в підготовці управлінських рішень.

АРМ мають бути орієнтовані в основному, на користувачів, слабо підготовлених для роботи на ПК, або таких, що не мають ніякої підготовки. Через це першорядного значення набуває раціональна організація діалогу між користувачем АРМ і комп’ютером. Структура локальних мереж АРМ відповідає прийнятій на підприємстві організаційній структурі управління. Програмне забезпечення АРМ має бути орієнтоване на професійно-кваліфікаційний рівень користувача та забезпечувати його функціональні потреби. Упровадження та використання мереж АРМ управлінського персоналу має багато переваг порівняно з локальними АРМ для організації виконання функціональних задач. До переваг належать: можливість організації спільної роботи користувачів, можливість організації спільної роботи користувачів, можливість маневрування ресурсами в границях мережі; можливість резервування потужностей і перерозподілу навантажень; забезпечення доступу до всієї інформації та фондів алгоритмів і програм, нагромаджених у мережі.