- •Планово-висотної основи комбінованого методу знімання
- •1.1 Вступ
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамки трапеції масштабу 1:10000 з номенклатурою
- •Абсциси х
- •Ординати у
- •1.3 Фізико-географічний опис району робіт
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5. Топографо-геодезична вивченість району робіт.
- •2. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу
- •2.1. Вихідна геодезична основа
- •Вимоги до полігонометричних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів
- •2.2 Проєктування планово-висотних опорних точок (опв)
- •3.Проєкт ходу світловіддалемірної полігонометрії
- •3.1 Загальна характеристика і основні параметри запроектованого ходу
- •3.2 Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань
- •3.3. Розрахунок точності кутових вимірювань в полігонометрії
3.3. Розрахунок точності кутових вимірювань в полігонометрії
Основні похибки кутових вимірювань є:
Центрування теодоліта - mц;
Редукція візирної цілі - mр\
Приладові похибки – mі;
Власне вимірювання кутів - mв;
Впливу зовнішнього середовища – m3;
Вплив вихідних даних – mвих;
Розрахуємо допустимий поперечний зсув полігонометричного ходу за формулою:
Гепер знаходимо допустиму сумарну похибку вимірювання окремого
кута -mβ:
’’
1
Обчислимо допуск на окреме джерело випадкових похибок - mβі :
’’
Оскільки полігонометричні ходи прокладають переважно здовж вулиць, доріг, річок, меж угідь, можуть мати місце систематичні похибки вимірювання кутів. Допустиму систематичну похибку вимірювання окремого кута визначаємо за формулою:
Обчислюємо допуски на деякі джерела похибок:
а) похибку е] редукції візирної визначимо за формулою
Для Smіn= 500 м отримаємо е1 = 8 мм
б) похибку е2 центрування теодоліта отримаємо за формулою
Для Smіn= 500 м отримаємо е1 = 5.7 мм
Таку точність забезпечують оптичні центрири. Згідно із інструкцією центрувати прилади необхідно з точністю 1 мм.
в) сумарна дія приладових похибок не може перевищувати 2".
г) для похибки власне вимірювання кута розрахуємо кількість прийомів n вимірювання кута способом кругових прийомів за формулою:
де mвіз - похибка візування, mвідл — похибка відліку. Похибка відліку для теодоліту Т2 становить mвідл =2"
д) Похибки впливу зовнішнього середовища спотворюють результати кутових вимірювань, Джерелами такого впливу є: горизонтальна рефракція, забрудненість атмосфери, коливання зображень візирних цілей. Для їх послаблення кутові спостереження необхідно проводити в сприятливих умовах, в періоди ранішніх та вечірніх видимостей.
є) Похибки вихідних даних не спотворюють результатів вимірювання кутів, але впливають на величину нев'язки ходу й тому приймаються до уваги в розрахунках точності, як окреме джерело похибок.
Похибка к приладової поправки світловіддалеміра діє в полігонометричному ході як систематична і залежить від методики й точності визначення приладової поправки на взірцевому базисі, від стабільності роботи вузлів світловіддалеміра тощо. Отриманий допуск к=7мм досить жорсткий, тому для послаблення цього джерела помилок еталонування приладу треба виконувати на багатоцентровому взірцевому базисі 2 розряду, дотримуючись методики викладеної в [6].
Циклічна похибка фазометра mg може бути випадковою й систематичною. Циклічна похибка досліджується на базисі. Будується графік цієї похибки, за яким вона враховується, тому вплив похибки її визначення має випадковий характер. Фактично mg=1-3 мм, тому допуск 9,2 мм легко витримується.
Похибка mC центрування і редукції світловіддалеміра і відбивача має випадковий характер, тому діє розрахований допуск 9,2 мм. Але оптичні центрири забезпечують точність 1 мм. Отже, як і в попередньому випадку, тут утворюється запас точності для компенсації інших похибок.
Похибка f основної моделюючої частоти в полігонометричному ході діє як систематична й викликана зміною частоти з часом. Вона залежить від довжини лінії і розраховується за формулою:
Висновок: Для врахування f треба своєчасно еталонувати світловіддалеміра або при порушенні допуску вводити поправки.
Похибка m вивчення робочої швидкості світла переважно випадкова і незначна для вимірювання сторін полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів.