- •1)Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.
- •2)Розкрийте сутність та ознаки політичних партій
- •3)Охарактеризуйте основні принципи та цілі зовнішньополітичної діяльності сучасних держав.
- •4)Дайте визначення партійної системи та ох-те типологію партійних систем м. Дюверже.
- •Типології:
- •5) Глобальні проблеми сучасності та основні шляхи їх рішення
- •6) Місце і роль груп інтересів у політичній системі суспільства
- •7) Охарактеризуйте основні засади ліберальної ідеології.
- •8) Громадянська культура
- •9)Основнi напрями зовнiшньої полiтики України:
- •10)Політична ідеологія рівні її функц
- •11)Республікансько парл. Форма держ устрою
- •12)Роль та завдання ідеології
- •13) Форми державного устрою в сучасному світі
- •14)Політична соціалізація, її суть, етапи та чинники
- •15)Сутність, ознаки, функції політичних партій
- •Громадяни і їх організації
- •25)Дайте визначення монархічної форми державного правління та охарактеризуйте її види.
- •26)Охарактеризуйте функції політичних партій
- •27)Дайте визначення республіканської форми державного правління та охарактеризуйте сутність парламентської республіки
- •28)Охарактеризуйте консервативну ідеологію (класичний консерватизм)
- •30) М. Алмонд і с. Верба запропонували своє бачення структури системи політичної культури. Вони вважали, що ця структура складається з орієнтацій різних типів:
- •33)Дайте визначення республіканської форми правління та охарактеризуйте сутність президентської республіки
- •34) Охарактеризуйте соціал - демократичну ідеологію
- •35)Дайте визначення держави як головного інституту як політичної системи суспільства,вкажіть ії основні ознаки та атрибути.
- •36)Сутність і специфіка міжнародних відносин
- •41)Державний устрій України — це її територіальна організація, яка
8) Громадянська культура
Громадянська культура — різновид політичної культури, її вищий щабель. Вона передбачає, що суб'єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства і саме йому підпорядковують свої часткові, корпоративні цілі, що дії цих суб'єктів спрямовуються на дотримання громадянського консенсусу і здійснюються в межах правової держави. Можна вважати, що це політична культура громадянського суспільства, яка передбачає єдність громадянських прав і обов'язків. Громадянська культура визначається не тільки правовими, а й етичними (моральними) чинниками політичної діяльності.
Сучасна політична думка підкреслює самоцінність людської особистості, недоторканість і гарантії її громадянських прав, у тому числі в сфері відносин власності, що особливо важливо в умовах ринкової економіки. Але на політичному рівні, як засвідчила практика, неможливо всі диференційовані інтереси узгодити. Багато з них узгоджуються тільки на рівні громадянських механізмів, громадянського консенсусу. Якщо політичний процес у конфліктних формах випереджує в своєму бурхливому розвитку становлення й ефективну дію механізму громадянського консенсусу, то суперечності і кризова ситуація не згладжуються, а починають загострюватися. Є підстава говорити про необхідність випереджуючого розвитку громадянської свідомості, прагнення до загального блага й інших загальнолюдських громадянських цінностей, про які тривалий час говорили як про "буржуазні передсуди". Громадянська культура, з одного боку, є необхідною ланкою між класовими, груповими і загальнолюдськими цінностями, а з другого — об'єднуючою основою у діяльності політичних партій, суспільних організацій, що часто-густо стоять на різних, а іноді діаметрально протилежних позиціях.
9)Основнi напрями зовнiшньої полiтики України:
Визначається три основнi напрями зовнiшньої полiтики України:
1. розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин;
2. європейська iнтеграцiя;
3. багатостороння дипломатiя.
У двостороннiх вiдносинах прiоритетними для України є вiдносини з сусiднiми країнами та стосунки зі стратегiчно важливими партнерами і впливовими державами свiту.
В свою чергу європейська iнтеграцiя для України - це подальше полiтичне та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети iнтеграцiї до Європейського Союзу; адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний
и як ключовий iнтеграцiйний елемент; поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки.
В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi:
· забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй;
· налагодження ефективного регiонального та субрегiонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях;
· активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.