Література.
Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. - СПБ: Питер. 2000. – 384с.: ил.
Джексон. Введение в экспертные системы. Учебное пособие. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 624с.: ил.
Попов Э.В. Экспертные системы реального времени./Открытые системы, 2(10), 1995
Одинцов Б.Е. Проектирование экономических экспертных систем: Учебн. пособие для вузов. – М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1996.-166 с.
Фролов Ю.В., Никитин Ф.Н. Архитектура экспертной системы информационной поддержки технологий восстановления изношенных деталей. – В кн.: САПР и микропроцессорная техника в сварочном производстве. – М.: МДНТП, 1991.
Уотермен Д. Руководство по экспертным системам. - м.: Мир, 1989
ЭС для персональных компьютеров. Методы, средства, реализации. - Минск: Вышейшая школа, 1990.
Ревунков Г.И. и др. Базы и банки данных и знаний. - М.: Высшая школа, 1992
Осуга С. Обработка знаний/Пер. с яп. В.И. Этова. - М.: Мир, 1989
Нейлор К. Как построить свою экспертную систему/ Пер. с англ. Н.Н. Слепова. - М.: Энергоатомиздат, 1991
Таусенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ /Пер с англ. В.А. Кондратенко. - М.: Финансы и статистика, 1990
Рот М. Интеллектуальный автомат :компьютер в качестве эксперта/ Пер. с нем. А.П. Свиридова. - М.: Энергоатомиздат, 1991
Сухарев М.В. Основы Delphi. Профессиональный подход / М.В. Сухарев. – М.:Наука и техника, 2004. – 623 с.
Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 7.-М.: Бином, 2003.-1152с.
Хелен Бори FireBird. Руководство разработчика баз данных. – С-П.:БХВ- Петербург, 2006 -1105 .
Колесниченко Д.Н. Сделай сам компьютерную сеть. Монтаж, настройка, обслуживание. – СПб.: Наука и Техника, 2004. – 400 с.
Куртер Дж. Маркви А. Microsoft office 2000: Учебный курс- Спб: «Питер»,2000-640 с.:ил.
Робинсон С. MS ACCESS 2000: Уч. курс.-Спб.: изд «Питер», 2000.-512 с.
Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы/ В.Г. Олифер, Н.А. Олифер.-Спб: Изд «Питер», 1999.-671 с.
Гарнаев А.Ю. Microsoft Excel 2000: разработка приложений: СПб.:BHV-Санкт-Петербург, 2000.-576 с.:ил.
Глушаков С.В., Кнабе Г.А. Компьютерная графика. – 2-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Фолио, 2003. – 509 с. – (Учебный курс).
ФАРОНОВ В.В. Delphi 5. Учебный курс..-- М : "Нолидж", 2000.-- 608с.
Фаронов В.В. Turbo Pascаl. Настольный курс.ч.1,2 – М.:Нолидж, 1996.
Борзенко А.Е., Федоров А.Г. Мультимедиа для всех. – М.: КомпьютерПресс, 1996.
Кречман Д., Пушков А. Мультимедиа своими руками. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999.
Комягин В.Б Программирование мультимедиа-приложений. – М.: ЭКОМ, 1995.
Фролов А.В., Фролов Г.В. Мультимедиа для Windows. – М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 1994.
РОЗДІЛ 9
Передвипускна практика (4 курс КСІМ)
Цілі передвипускної практики:
1. Поглиблення і закріплення знань, отриманих в період теоретичного навчання, здобуття навичок їх вживання для вирішення реальних завдань;
2. Придбання практичних навичок самостійної роботи на підприємстві (у організації).
Основні завдання практики:
1. Вивчення принципів і методів роботи обчислювальних центрів і інформаційних відділів і служб підприємства (організації) по наступних напрямах:
вивчення структури комп'ютерної мережі підприємства;
аналіз апаратного і програмного забезпечення, використовуваного організацією;
участь у впровадженні і експлуатації програмно-апаратних комплексів;
освоєння методики пошуку і ліквідації несправностей устаткування.
2. Здобуття і закріплення навичок практичної роботи на конкретних посадах (паралельно зі штатними співробітниками) підприємства (організації);
3. Виконання індивідуального завдання, складеного з врахуванням особливостей роботи організації.
Студенти, які пройшли другу виробничу практику повинні знати:
– особливості використання засобів обчислювальної техніки на підприємстві (у організації);
– принципи роботи, характеристики і моделі вживаного мережевого устаткування;
– методику роботи з використовуваним програмно-апаратним забезпеченням.
Студенти, які пройшли другу виробничу практику повинні вміти:
– виробляти аналіз наявного устаткування і програмного забезпечення з метою виявлення особливостей функціонування інформаційної системи підприємства;
– ідентифікувати компоненти мережевого устаткування і виявляти особливості топології фізичних і логічних зв'язків;
– виконувати інсталяцію нового програмно-апаратного забезпечення;
– здійснювати локалізацію несправностей устаткування і, по можливості, їх ліквідацію;
– забезпечувати загальну працездатність інформаційної системи організації.
Друга виробнича практика студентів спеціальності проводиться на 4 курсі. Тривалість практики – 6 тижнів.
Проходження практики включає наступні етапи:
1. Інструктаж по техніці безпеки, інструктаж на робочому місці.
2. Загальне знайомство з підприємством (організацією): характер діяльності; структура виробництва; взаємодія підрозділів; внутрішній розпорядок.
3. Вивчення складу і структури конкретного відділу, служби, що є безпосереднім об'єктом практики, посадових інструкцій.
4. Вивчення використовуваних на підприємстві систем передачі і обробки даних, включаючи апаратне і програмне забезпечення.
5. Безпосередня участь в процесі забезпечення функціонування інформаційної системи: пошук і ліквідація несправностей; профілактичні роботи по обслуговуванню техніки, інсталяція апаратних компонентів і програмних засобів; оптимізація процесу передачі і обробки інформації; участь в розробці і створенні додатків.
6. Виконання індивідуального завдання.
Звіт про проходження практики.
Результати другої виробничої практики студенти відображають в звіті. Звіт про проходження практики має бути виконаний відповідно до стандарту вузу. Об'єм, що рекомендується, 35 – 40 сторінок (додатки у вказаний об'єм не включаються).
У звіт включаються матеріали з технічної документації, учбової і технічної літератури, результати проведених робіт і випробувань, а так само відомості з лекцій. Він не повинен містити всі матеріали, що вивчаються, і отримані в ході практики відомості, але разом з усними роз'ясненнями студента при захисті, звіт повинен характеризувати об'єм і глибину вирішених в ході практики завдань відповідно до програми.
Звіт повинен мати наступну структуру:
- титульний аркуш;
- завдання на практику;
- зміст;
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки;
- щоденник практики;
- характеристика на студента-практиканта від підприємства.
Титульний аркуш, щоденник практики та характеристика від підприємства можна проглянути у додатку В.1, В.2, В.3 відповідно.
На титульному аркуші звіту мають бути підписи керівників і студента-виконавця.
Написання звіту починається безпосередньо з початком проходження практики і складається з наступних етапів:
1. Опис характеру діяльності підприємства (організації).
2. Аналіз інформаційної структури: програмно-апаратне забезпечення, лінії зв'язку, специфіка і характеристики вживаного устаткування.
3. Виклад ходу роботи над поставленим індивідуальним завданням.
4. Остаточне оформлення звіту відповідно до вимог і обліку зауважень керівника.
Обов'язки студента в період практики
При проходженні виробничої практики студенти зобов'язані:
- повністю виконувати завдання, передбачені програмою і індивідуальним планом-графіком проходження практики;
- підкорятися правилам внутрішнього розпорядку, що діють на підприємстві (у організації, установі);
- строго дотримувати правила охорони праці, техніку безпеки і інші вимоги до організації праці;
- нести відповідальність за виконувану роботу і її результати;
- вести щоденник практики, який заповнюється студентом щонеділі з описом виконаної роботи; поетапно контролюється і підписується керівником від підприємства;
- не менш як один раз в тиждень зустрічатися з керівником практики для вирішення організаційних питань;
- виконати індивідуальне завдання. Індивідуальне завдання студент отримує від керівника практики від інституту. Основну тематику індивідуальних завдань можна проглянути у додатку В.4.
Після проходження практики студент зобов'язаний:
- здати на кафедру щоденник з відміткою про терміни проходження практики і відгуком (характеристикою) керівника від організації;
- здати звіт до навчального відділу, вимоги до складання якого визначаються програмою практики;
- захистити звіт (оцінка по практиці прирівнюється до оцінок по теоретичному вченню і враховується при підведенні підсумків загальної успішності студентів).
Студент, що не виконав програму практики з поважної причини, прямує на практику повторно, у вільний від навчання час.
Студент, що не виконав програму практики без поважної причини або отримав негативну оцінку, може бути відрахований з інституту, якщо має академічну заборгованість в порядку, передбаченому вузом.