37.Переконання і примус як методи управління

Переконання-сисиема методів правового і не правового характеру,яка зд.державними й недержавними органами,й виявляється у застосувані виховних,заохочувальних,роз’яснювальних заходів з метою формування у громадян розуміння необхідності виконання приписів нормативних актів.Основними формами переконання,що застос.у держ.правлінні,є :організація держ.і громадських заходів спрямованих на вирішення конкретних завдань(облік,контроль,прийняття необхідних документів,проведення семінарів,зборів тощо);виховання(екон.,правове,моральне,тощо);особистий приклад;роз’яснення завдань держ.упр.(усне чи через засоби масової інф.);інструктаж осіб підпорядковане апарату і громадськості з питань найб.успішного виконання поставлених завдань;заохочення(моральне-подяка,нагородження почесним знаком,присвоєння почесного звання;матеріальне-грош.премії,путівки тощо);критика роботи і поведінки окремих осіб;організація певних заходів тощо.Примус- додатковий метод держ.упр.,психологічний або фізичний вплив держ.органів(посадових осіб) на певних осіб з метою змусити їх виконувати приписи правових норм.державний примус проявляється у двох формах:судові та адміністративні.Грунтується на авторитеті державі і силі закону,спрямований на вироблення певних форм поведінки та підтримання сусп..дисципліни.Всі методи держ.упр.взаємодоповнюють один одного,пов’язані між собою і утв.єдину систему.

38.Заходи адмін..примусу та їх класифікація Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи:а)заходи адміністративного попередження;б)заходи адміністративного припинення;в)заходвідповідальності за порушення адміністративно-правових установлень. Ці заходи (їх часто на­зивають адміністративно-попереджувальними) застосовуються з метою попередження правопорушень за умови, якщо їх вчинення лише перед­бачається. Сутність попередження (запобігання, профілактики) правопорушень полягає, по-перше, в тому, щоб не допустити протиправної поведінки з боку конкретних осіб, які до такої поведінки схильні; по-друге, в усунен­ні причин, що сприяють вчиненню правопорушень і утворенню умов, які виключають протиправну поведінку.Законодавець вважає адміністративно-попереджувальну роботу важ­ливим компонентом забезпечення законності, порядку та дисципліни. Заходи адміністративного припинення. Цей вид заходів (у юри­дичній літературі їх іноді називають «адміністративно-припинювальни-ми») належить до другого різновиду заходів адміністративного примусу.Сама назва вказує на їх цільове призначення — припинення неправо­мірної поведінки, їх призначення полягає: а) в припиненні протиправної поведінки; б) в усуненні шкідливих наслідків протиправної поведінки; г) устворенні необхідних умов для можливого в майбутньому притягнен­ня винної особи до адміністративної відповідальності.Заходи адміністративного припинення можуть застосовуватись як самостійні (наприклад, припинення функціонування пункту харчування у зв'язку з порушенням санітарно-епідеміологічних правил), так і разом з іншими заходами адміністративного примусу, зокрема, з адміністратив­ними стягненнями. Заходи відповідальності за порушення адміністративно-право­вих установлень. Найбільш чітко окреслену класифікаційну групу захо­дів адміністративного примусу становлять примусові заходи впливу, які містяться в адміністративно-правових санкціях і застосовуються за пору­шення адміністративно-правових установлень. Заходам відповідальності за порушення адміністративно-правових установлень можна дати таке визначення: це заходи адміністративного примуси, які містяться в адміністративна-правових санкціях і застосову­ються уповноваженими на те державними органами, з додержанням встановленої процедури, а) до фізичних осіб за вчинення адміністратив­них правопорушень; б) до юридичних осіб за порушення адміністративно-правових установлень. Обов'язковою умовою вжиття таких заходів є здійснення адміністра­тивного провадження і прийняття рішення щодо вжиття відповідного заходу адміністративного примусу в установленому законом порядку і формі.Адміністративним законодавством України передбачено санкції, які містять такі заходи: а)накладення адміністративних стягнень на фізичних осіб за вчинен­ ня адміністративних правопорушень; б)накладення дисциплінарних стягнень на фізичних осіб за вчинен­ня адміністративних правопорушень;в)застосування до фізичних осіб за вчинення адміністративних пра­вопорушень заходів впливу, які не визначаються законодавцем як адмі­ністративні стягнення г)накладення на юридичних осіб за порушення адміністративно-пра­вових установленьстягнень,як іне визначаються законодавцем як адмі­ ністративні стягнення¹ (притягнення до відповідальності в адміністра­ тивному порядку);

39.Адміністративно-попереджувальні заходи

40.Заходи адм..припинення

41.Адмін.та економічні методи управління

42.Адмін.правові режими:поняття,види

43.Поняття та ознаки адміністративної відповідальності

Адмін.відповідальність-це вид юр.відповідальності,примусове додержання встановленої процедури ,застосування правомочними суб’єктами передбачених законодавством за вчин.адмін.проступку заходів впливу які виконані правопорушником.Ознаки:1)це засіб охорони правопорушень вст..державою 2)заст..лише уповноваженим орг. 3)нормативна визначеність 4)підставою є протиправна поведінка 5)супровождаються осудом 6)пов’язані з примусом 7)реалізуються у відповідних процесуальних формах.Спеціальні або похідні ознаки:1_особлива підстава 2)порядок особливих застосувань 3)відсутність службової підлеглості між особою яка скоїла проступок і органу який тягне до відповідальності.4)рішення про притягнення може прийм.як інд.так і колективно.5)особливий вид стягнень. 6)процедура притягнень більш проста.