Індуктивні умовиводи
1. Визначення - умовиводи, в яких висновок робиться від конкретного до загального, тобто при наявності однокової ознаки в декількох представників класу робиться висновок про наявність такої ознаки у всього класу.
У юридичній практиці ці умовиводи застосовуються при зборі окремих фактів про певний злочин і на підставі повторюваності окремих ознак робиться висновок про знаряддя злочину, про особу злочинця, формуються версії про можливий перебіг подій у злочині
2. Структура – мають нефіксовану кількість засновків ( достовірність висновку підвищується при збільшення кількості засновків)
3. Методи вивчення предметів класу для складання індуктивних умовиводів
А) спостереження - це вивчення предметів у тому вигляді у якому вони існують насправді ( в слідстві – огляд місця злочину), без внесення будь-яких змін, однак при чітко визначеній меті спостереження
Б) експеримент – це вивчення предметів при створенні штучних (обов’язково найсприятливіших) умов для найкращого розвитку або зміна явища для його спостереження за найсприятливіших умов ( в юрид. практиці слідчий експеримент на місці злочину)
3. Варіації індуктивних умовиводів:
1) повна індукція – висновок робиться на підставі дослідження всіх елементів ( предметів) класу ( можливо, коли обсяг класу чітко обмежений – наприклад, кількість патронів у револьвері тощо)
2) неповна індукція - висновок робиться при дослідженні певної кількості одиниць класу ( із засновків, які не охоплюють всіх предметів класу) – (приклад стор.177 Жеребкіна)
S1 є P
S2 є P
S3 є P
S4 є P
S5 є P
S1, S2, S3, S4, S5 вичерпують клас предметів S
Отже, всі S є P
Види неповної індукції
А) через простий перелік ( класична індукція) – умовивід, в якому загальний висновок про клас робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялось жодного, який би суперечив узагальненню - приклад стор 179 Жеребкіна
Висновки лише ймовірні
В судовому слідстві застосовується складно – на початку слідства не завжди можна встановити що саме суперечить загалу тому що злочинцями можуть бути зроблені навмисно – приклад на стор. 182 Жеребкіна
Б) через відбір фактів, які виключають випадкові узагальнення : із всього класу вибираються предмети з різних місць за певною схемою або навмання – приклад на стор 184 Жеребкіна
3) наукова індукція - загальний висновок робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частин предметів класу (електропровідність металів, доведеність провини злочинця)
Причинний зв'язок – це такий зв'язок між явищами коли одне з них неодмінно породжує інше
Методи встановлення причинних звязків між явищами
Методи:
1) єдиної схожості – якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну спільну обставину, а всі інші обставини різні, то ця єдина схожа обставина і є причиною явища: - приклад стор 188 Жеребкін
Схема:
Випадки |
Обставини, що спостерігаються |
Явище, причину якого шукаємо |
1 |
ABC |
a |
2 |
ADE |
a |
3 |
AFG |
a |
2) єдиної різниці - якщо випадок, у котрому досліджуване явище настає і випадок, у якому воно не настає в усьому схожі і лише в одній обставині різні, то ця обставина,яка є в першому випадку і відсутня в іншому і є причиною явища, що вивчається – приклад на стор. 190 Жеребкін
Схема
Випадки |
Обставини |
Явище, яке спостерігається |
1 |
ABC |
a |
2 |
BC |
- |
3) сполучений метод схожості і різниці – якщо два чи більше випадків виникнення досліджуваного явища мають загальним лише одну обставину, а два чи більше випадків не виникнення цього явища мають загальним лише відсутність тієї ж обставини, то ця обставина і є причиною явища яке вивчається - приклад на стор.191 Жеребкіна
Схема
Випадки |
Обставини, що спостерігаються |
Явище, котре досліджується |
|
І ряд |
1 |
ABC |
a |
|
2 |
ADE |
a |
|
|
|
|
П ряд |
1 |
BC |
- |
|
2 |
DE |
- |
4) Супутніх змін - якщо виникнення чи зміна одного явища щоразу неодмінно викликає певні зміни іншого явища, то обидва ці явища перебувають у причинному зв’язку одне з одним – приклад стор.192 Жеребкін
Схема:
A1BC –a1
A2BC –a2
A3BC – a3
Одже обставина А є причиною явища а
5) метод остач – якщо складне досліджуване явище (abc) викликається складною причиною (ABC), котра складається із сукупності однорідних передуючих обставин і ми знаємо, що деякі з цих обставин є причинами частини явища, то остача цього явища викликається останніми обставинами
- приклад стор.193 Жеребкіна
Схема:
Причиною явища abc служать обставини ABC. Частина b явища abc викликається обставиною B.
Частина c явища abc викликається обставиною C
Одже, частина a явища abc перебуває у причинному зв’язку з обставиною A