3. Виникнення кроскультурного менеджменту в Україні. Особливості підходів копіювання і адаптації.

Для України розуміння міжнародних проблем менеджменту особливо важливе. Це пов'язано не стільки з відсутністю у більшості вітчизняних менеджерів досвіду роботи із представниками інших культур, скільки із прямим перенесенням у вітчизняну освіту західної (переважно американської) моделі, що не враховує особливостей нашого менталітету.

У 1990-х рр. у зв'язку з радикальними соціально-економічними перетвореннями постало питання про використання закордонних теорій менеджменту і управлінських технологій в Україні.

В подальшому стали реалізовуватися наступні підходи:

- копіювання закордонної теорії менеджменту: переклад західних, переважно американських, підручників і монографій на російську/українську мову; побудова на їхній основі вузівських програм підготовки управлінців і, нарешті, використання на практиці основних положень теорії;

- адаптація західної теорії менеджменту: пристосування західної теорії до сучасних вітчизняних умов на основі західних аналогів, але з урахуванням реальної вітчизняної управлінської практики.

Однак, як відзначають дослідники, «неможливо ні пряме копіювання західного і східного досвіду, ні повне заперечення досягнень західної і східної школи менеджменту. І перше й друге однаково неможливе... Тому вітчизняний менеджмент повинен мати свій специфічний зміст, форми і методи управління, що відповідають специфіці українського менталітету». Порівняльні дослідження національних моделей менеджменту допомагають уникнути повторення чужих помилок. Потребу в таких дослідженнях відчувають як українські підприємства й організації, що освоюють передовий управлінський досвід, так і закордонні компанії, що відкривають свої філії і представництва в Україні.

Вивчення культурних та інституціональних основ менеджменту в Україні, його розгляд у загальносвітовому контексті фактично стало проводитися з початку 1990-х рр., часу радикальних перетворень у всіх сферах громадського життя. Ринкові перетворення на пострадянському просторі викликали інтерес західних дослідників до вітчизняної моделі менеджменту. При цьому відзначимо, що рекомендації деяких фахівців, наприклад Р. Льюіса, засновані на вивченні ділової культури в СРСР, виявилися малопридатними для мінливого середовища бізнесу в сучасній Україні. Застосування методики Хофстеде дозволило провести перші співставлення вітчизняної управлінської практики, із західними моделями менеджменту.

Тим часом вітчизняна управлінська культура і технології менеджменту мають потребу в системній інтерпретації, що дозволяє виявити культурну й інституціональну специфіку українського менеджменту, що, у свою чергу, дасть можливість якісь його особливості використовувати як джерела конкурентних переваг на глобальному рівні.

4.Особливості теорії культурних універсалій.

Джордж Мердок в 1945 р. запропонував 70 так званих культурних універсалій, що досить повно охоплюють феномен національної культури. Серед них відзначимо такі, як етика, мораль, релігія, сімейні характеристики, міфологія, фольклор, музика, особливості невербального спілкування, ігри, танці, спорт і т.д.

Підхід Мердока орієнтує менеджера на досить широкий діапазон знань про місцеву культуру, одночасно він пред'являє практично нереальні вимоги з погляду витрат часу менеджера на такого роду вивчення. Очевидно, використання культурних універсалій доцільно й раціонально в умовах багаторічної роботи менеджера в одній і тій же країні. Певне спрощення підходу, особливо для міжнародного менеджера, що працює в декількох країнах, може складатися у виділенні 5-7 найбільш важливих універсалій і докладному їхньому вивченні для цих країн.

5. Особливості системного підходу до культури.

В 60-70 рр. ХХ століття розвивається так званий системний підхід до культури. Його автори думали, що в остаточному підсумку культурні розходження значною мірою залежать від освіти і взаємовпливу наступних 7 основних підсистем: освіта, економіка, політика, релігія, прийняті форми і характер союзів, стан здоров'я нації, форми і традиції відпочинку. Ідея цілісного опису феномена культури одержала подальший розвиток у дослідженнях Льюіса, Хофстеде і Тромпенаарса.

6. Особливості ціннісного підходу.

Теорія базових та інструментальних цінностей Рокича. Серед інших ціннісних теорій культури підхід Рокича відрізняється тим, що він поділяє всі цінності на так звані базові й інструментальні. При цьому під базовими розуміються ті цінності, які складають основу життя, це головні устремління, заради яких живе і діє людина. Інструментальні ж цінності мають значення лише як певні можливості, засоби забезпечення базових цінностей.

Для міжнародного менеджера важливим є те, що набір базових й інструментальних цінностей змінюється від країни до країни. У західній християнській культурі Рокич виділив по 18 цінностей (табл. 2.1).

Базові цінності		Інструментальні цінності
Життєвий комфорт	Безпека родини	Прагнення до кар'єри (амбіційність)	Великодушність
Зріла любов	Захоплююче (повна подіями) життя	Логічність	Широта поглядів
Соціальне визнання	Задоволення	Готовність допомогти	Закоханість
Почуття завершеності	Мудрість	Здібності (потенційні можливості)	Чесність
Порятунок	Мир у світі	Готовність підкорятися	Бадьорість, веселість
Воля	Самоповага	Уява	Ввічливість
Краса у світі	Щастя	Охайність	Незалежність
Справжня дружба	Рівність	Відповідальність	Мужність, відвага
Внутрішня гармонія	Національна безпека	Інтелектуальність	Самоконтроль

До базових цінностей він відніс, наприклад, особисту безпеку, життєвий комфорт, рівність, родину, дружбу, а до інструментальних: прагнення до кар'єри, ефективність, логічність. Зрозуміло, що варто поміняти місцями базисні й інструментальні цінності як поведінка людини може істотно змінитися. Дослідження показали, що для людей східних культур світ найчастіше є не стільки базовою, скільки інструментальною цінністю, а, наприклад, незалежність або перемога власної релігії світу не відповідає очікуванням людини західної культури.

Добре розуміючи систему базових і інструментальних цінностей своїх партнерів, підлеглих, взагалі оточуючих людей у даній країні, менеджер може вміло оперувати ними в інтересах бізнесу і зміцнення позицій фірми.