- •1. Предмет регулювання господарського права
- •2. Види та ознаки господарських правовідносин
- •3. Методи господарського права
- •4.Загальні засади, поняття і види суб’єктів господарювання
- •5.Утворення суб’єктів господарювання, їх державна реєстрація
- •6. Припинення суб’єкта господарювання
- •7. Поняття підприємства як організаційної форми господарювання
- •8. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •9. Правове становище державних підприємств.
- •10. Правове становище комунальних унітарних підприємств.
- •11. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності.
- •12. Правове становище приватних та інших підприємств
- •13. Поняття і види господарських товариств
- •14. Поняття об’єднання підприємств.
- •15. Види та організаційно-правові форми об’єднання підприємств
- •16. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •17. Асоційовані підприємства та холдингові компанії.
- •18. Правовий статус громадянина-підприємця.
- •19. Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •21. Правовий режим майна суб’єктів господарювання Господарський кодекс України Стаття 133. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •22. Види майна суб’єктів господарювання та джерела його формування
- •23. Поняття і види цінних паперів
- •24. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •25.Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •26. Підстави для застосування банкрутства.
- •27. Провадження у справах про банкрутство
- •28. Ліквідаційна процедура
- •29.Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •30.Виконання господарських зобов’язань, забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •31. Припинення господарських зобов’язань
- •32. Розірвання господарських зобов’язань. Недійсність господарського зобов’язання
- •33. Поняття та ознаки господарського договору
- •34. Види господарських договорів
- •35. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів.
- •36. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності.
- •37. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності. (ст. 218-219 гк)
- •38.Відшкодування збитків у сфері господарювання. (ст. 224 - 229)
- •40. Адміністративно-господарські санкції (Глава 27 гк)
- •41.Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •42. Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •43.Правові форми реалізації інвестиційної діяльності.
- •44. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •45.Кредитний договір
- •46.Порядок відкриття рахунків у банках.
- •47. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті.
- •48. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність.
- •49. Поняття, зміст та сфера застосування комерційної концесії.
- •50. Договір комерційної концесії
- •Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.
- •52. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •53. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •54. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •55.Відповідальність за порушення законодавства про зед
- •56.Поняття іноземних інвестицій і їх роль в економіці України
- •57.Форми і види іноземних інвестицій.
- •58.Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон.
- •61. Спеціальний інвестиційний режим на територіях пріоритетного розвитку.
- •62. Правове регулювання концесійної діяльності в Україні.
- •63. Правове регулювання інших спеціальних режимів господарювання.
52. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
Статтею 5 Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність” закріплено вихідне положення, яким необхідно користуватися при визначенні правосуб’єктності учасників зовнішньоекономічної діяльності. Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність.
структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності, іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені Законом України (ст. 3).
Вищевикладений перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у згаданому Законі. Говорячи про фізичних осіб як суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, слід зазначити, що такими вони визначаються з моменту набуття ними повної цивільної дієздатності згідно законодавства України, за умов їх постійного проживання в Україні та реєстрації особи як суб’єкта підприємницької діяльності, відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
Підприємства, організації мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Постійним місцезнаходженням юридичної особи визнається місцезнаходження офіційно зареєстрованого головного органу управління (контори) суб’єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.
Отже, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності можна поділити на:
суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
іноземних суб’єктів господарської діяльності.
Наявність саме цих двох категорій суб’єктів дає змогу надати лише певним проведеним ними операціям та укладеним угодам характеру зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. 3 „Порядку здійснення іноземними суб’єктами господарської діяльності операцій з продукцією українського походження на території України, що не вивозиться з митної території України”, операції з продукцією українського походження, яка була отримана у власність іноземним суб’єктом господарської діяльності на території України і не вивозиться з митної території України, а продається, обмінюється чи передається іншим особам, вважається підприємницькою діяльністю на території України й оподатковується відповідно до законодавства України.
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав.
Так, деякі операції іноземні суб’єкти господарської діяльності можуть здійснювати лише за наявності в Україні офіційно зареєстрованого представництва.
Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
Порядок відкриття та процедури реєстрації іноземними суб’єктами господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, своїх представництв на території України встановлено „Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні” .
Кожний суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на одержання будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці. Обсяг інформації, що становить державну таємницю, визначається згідно із законами України.
Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.
До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності, згідно із статтею 37 Закону „Про зовнішньоекономічну діяльність”.