- •4. Гіс та картографія
- •5. Функції гіс
- •Використання гіс в землеустрої та кадастр
- •7. Класифікація гіс
- •8. Введення даних в гіс
- •9 Апаратне забезпечення гіс
- •10. Відмінність гіс від інших інформаційних систем
- •11. Історія розвитку гіс
- •12. Види інформації в гіс. Пошарова (полементна) структура даних в гіс
- •13. Представлення даних в гіс
- •14. Векторні моделі представлення даних
- •15. Растрові моделі представлення даних
- •16. Порівняння векторних та растрових моделей даних
- •17.Основними характеристиками растрового зображення є:
- •18.Перетворення «растр-вектор» і «вектор-растр»
- •19.Оптимальний вибір моделі представлення даних для вирішення завдань землеустрою та кадастру
- •20. Поняття про топологію
- •21. Топологічні векторні структури (dime-структура)
- •22. Нетопологічні векторні структури ("спагетті")
- •23.Для чого використовується топологія
- •24. Етапи роботи із топологією
- •25. Основи топології для редагування даних
- •26. Правила топології
- •27. Ранги в топології
- •28. Кластерний допуск
- •31. Методи розрахунку цмр
- •32. Регулрна мережа висот grid
- •33. Нерегулярна мережа тріангуляції tin
- •34. Інформаційне забезпечення для створення цифрової моделі рельєфу
- •35. Побудова цифрової моделі рельєфу за даними дистанційного зондування
- •36. Побудова цифрової моделі рельєфу за матеріалами польових зйомок
- •37. Побудова цмр за топографічними даними
- •38.Методика побудови цмр в tnTmips
- •39. Електронні карти в порівняні з паперовими
- •40. Дані та інформація. Критерії оцінки інформації.
- •41. Наукова інформація. Види наукової інформації
- •42. Бази даних
- •43. Проектування баз даних
- •44. Моделі даних
- •45. Поняття про дистанційне зондування Землі
- •46. Схема технології дзз
- •47. Фізичні основи дзз
- •48. Видимий діапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •49. Інфрачервоний діапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •50. Радіодіапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •51.Види космычних зйомок
- •54. Дешифрирование данных дистанционного зондирования
- •55. Дешифрированные признаки
31. Методи розрахунку цмр
Просторова інтерполяція точкових даних ґрунтується на виборі аналітичної моделі топографічної поверхні. У загальному випадку топографічна поверхня являє собою функцію двох зміyних Z = f(X, Y), задану в деяких точках досліджуваної області простору, кількість і взаємне розміщення яких можуть бути, як відзначено вище, різними. Завдання інтерполяції тут, як і завжди (див. п. 8.2), полягає в тому, щоб побудувати за цими даними цю функцію для всієї області, тобто задати алгоритм обчислення функції / (X Y) у будь-якій точці з координатами X, Y. Узв'язку з неможливістю опису топографічної поверхні в межах усієї території однією функцією для просторової інтерполяції поверхонь з регулярним розміщенням опорних точок звичайно використовують методи локальної (або кускової) інтерполяції.
Для визначення значення змінної в розглянутій точці (вузлі) використовується не вся сукупність наявних даних, а дані вимірювань у точках, що знаходяться в деякому колі цієї точки.
При цьому використовують поліноміальну і сплайнову інтерполяцію із застосуванням в останньому випадку бікубічних сплайнів. При нерегулярній схемі розміщення опорних точок використовується кускова поліноміальна інтерполяція з застосуванням як ортогональних, так і неортогональних поліномів, рядів Фур'є, аналітична сплайн-інтерполяція (з використанням D-сплайнів), ковзного зваженого осереднення і деякі інші методи. Як вагову ф у н к ц і ю п р и к о в з н о м у з в а ж е н о м у о с е р е д н е н н і ч а с т о використовують функцію X, обернено пропорційну відстані від розглянутої точки до опорної в деякому ступені r(X = l/dt) Найбільш часто застосовується на практиці значення г=2, тобто використовується процедура просторової інтерполяції, яка називається методом обернено-квадратичної дистанції.
Хороші результати дають локально-стохастичні методи просторової інтерполяції, відомі під назвою «кригінг-інтерполяція», чи просто «кригінг». Метод ґрунтується на врахуванні закономірностей статистичної структури просторового розподілу розглянутої змінної, завдяки чому має перевагу порівняно з локальними детермінованими методами, до яких належать методи кускової поліноміальної і сплайнової інтерполяції і ковзного осереднення. Серед переваг відзначимо можливість обґрунтування величини радіуса околу розглянутої точки, що повинна враховуватися при інтерполяції, вигляду вагової функції, а також можливість оцінки точності просторової інтерполяції.
При цьому результати просторової інтерполяції різними методами відрізняються один від одного, іноді досить суттєво. Окрему проблему складає вибір розміру комірки растра, що визначає ступінь генералізації рельєфу при його моделюванні.
Оцінка адекватності того чи іншого способу побудови ЦМР, вибір оптимального з них для даного характеру рельєфу і суті розв'язуваних завдань у більшості випадків повинні ґрунтуватися на результатах зіставлення реального рельєфу (або його картографічного подання) і побудованих цифрових моделей. Тільки локально-статистичні методи просторової інтерполяції (кригінг-інтерполяція) дозволяють одержати незалежну оцінку точності інтерполяції в кожній точці даної території, що ґрунтується на законі просторового розподілу відміток топографічної поверхні.