- •4. Гіс та картографія
- •5. Функції гіс
- •Використання гіс в землеустрої та кадастр
- •7. Класифікація гіс
- •8. Введення даних в гіс
- •9 Апаратне забезпечення гіс
- •10. Відмінність гіс від інших інформаційних систем
- •11. Історія розвитку гіс
- •12. Види інформації в гіс. Пошарова (полементна) структура даних в гіс
- •13. Представлення даних в гіс
- •14. Векторні моделі представлення даних
- •15. Растрові моделі представлення даних
- •16. Порівняння векторних та растрових моделей даних
- •17.Основними характеристиками растрового зображення є:
- •18.Перетворення «растр-вектор» і «вектор-растр»
- •19.Оптимальний вибір моделі представлення даних для вирішення завдань землеустрою та кадастру
- •20. Поняття про топологію
- •21. Топологічні векторні структури (dime-структура)
- •22. Нетопологічні векторні структури ("спагетті")
- •23.Для чого використовується топологія
- •24. Етапи роботи із топологією
- •25. Основи топології для редагування даних
- •26. Правила топології
- •27. Ранги в топології
- •28. Кластерний допуск
- •31. Методи розрахунку цмр
- •32. Регулрна мережа висот grid
- •33. Нерегулярна мережа тріангуляції tin
- •34. Інформаційне забезпечення для створення цифрової моделі рельєфу
- •35. Побудова цифрової моделі рельєфу за даними дистанційного зондування
- •36. Побудова цифрової моделі рельєфу за матеріалами польових зйомок
- •37. Побудова цмр за топографічними даними
- •38.Методика побудови цмр в tnTmips
- •39. Електронні карти в порівняні з паперовими
- •40. Дані та інформація. Критерії оцінки інформації.
- •41. Наукова інформація. Види наукової інформації
- •42. Бази даних
- •43. Проектування баз даних
- •44. Моделі даних
- •45. Поняття про дистанційне зондування Землі
- •46. Схема технології дзз
- •47. Фізичні основи дзз
- •48. Видимий діапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •49. Інфрачервоний діапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •50. Радіодіапазон та його особливості щодо одержання інформації.
- •51.Види космычних зйомок
- •54. Дешифрирование данных дистанционного зондирования
- •55. Дешифрированные признаки
38.Методика побудови цмр в tnTmips
Запускаємо програмний засіб «TNT mips»
З’являється панель відповідно в якій ми вибираємо меню «MAIN – імпорт» - ця команда дозволить нам імпортувати дані з інших програмних комплексів, в яких велась початкова обробка об’єкту, а саме векторизація і в нашому випадку це була програма «Easy Trace 7.99 Pro» де ми векторизували частину рельєфу а потім експортували вектори зовану модель у формат DXF.
У діалоговому вікні що з’явилось вибираємо відповідний формат DXF і натискаємо на вкладці «ВИБРАТЬ ФАЙЛИ»
Вікно де відображаються всі файли з вибраним форматом зображено на рис.3, вибираємо необхідний нам файл, натискаємо на нього він виділяється чорним кольором і стає активною клавіша натискаємо на неї.
З’являється вікно у якому нам необхідно вибрати необхідні налаштування параметрів імпорту .
В наступному діалоговому вікні програма дає запит на створення папки у яку ми будемо імпортувати наш об’єкт
Натискаємо клавішу з’являється вікно де вказуємо ім’я папки куди буде імпортовано файл . Папку буде створено з розширенням *.RVC. У моєму випадку це папка за такою адресою
Після того як ми імпортували файл нам необхідно змоделювати модель поверхні яку ми векторизували. Для цього вибираємо ТЕРИТОРІЯ – МОДЕЛИРОВАНИЕ ПОВЕРХНОСТИ. З’являється діалогове вікно в якому натискаємо клавішу потім в наступному вікні уже вибираємо файл і натискаємо ОК.
Після вибору натискаємо на клавішу ЗАПУСК і процес моделювання поверхні буде виконуватись програмним засобом автоматично.
В результаті отримуємо змодельовану поверхню місцевості. З лівого боку у нас є вікно де ми можемо вмикати або вимикати необхідні нам слої відповідно поставивши або прибравши галочку. Для того щоб модель рельєфу була більш наглядною у вікні слоїв натискаємо двічі на клавішу КОНТРОЛЬ СЛОЯ і зявляється вікно де можна вибрати налаштування об’єкту.
Натискаємо клавішу РЕДАКТИРОВАНИЄ з’являється вікно «Редактор палітр» в якому вибираємо БОЛЬШЕ ПАЛИТР – ТОНА ЗЕМЛИ
Програма дасть запит на збереження параметрів що змінилися потрібно натиснути ОК. В результаті отримуємо зображення моделі рельєфу у тонах землі, де вищі точки світліші а пониження темніші. Відповідна кольорова гама дає можливість більш детально аналізувати наш рельєф.
39. Електронні карти в порівняні з паперовими
До переваг електронних карт над паперовими варто зарахувати:
– електронні карти набагато детальніші, ніж паперові карти, оскільки можуть містити
інформацію з додаткових джерел;
– не мають таких недоліків, як відсутність або генералізація картографічних даних;
– мають можливість швидкого оновлення карт;
– точність визначення положення на паперових картах не завжди відповідає вимогам
сучасної навігації через низку причин (наприклад, генералізацію даних);
– дають змогу швидко обробляти дані;
– полегшують обмін інформацією;
– мають можливість переглядати всю територію, не перериваючись на межах аркушів карти;
– мають можливість вільно збільшувати фрагменти і змінювати масштаб;
– дають тривимірне зображення кута огляду в “реальному часі”;
– мають декілька шарів, які під час роботи з картою можна підключати чи відключати,
накладаючи один на один у визначеному порядку. Це особливо важливо у разі роботи з
перенасиченими інформацією картами;
– шарова структура дає змогу проглядати інформацію, яка доступна на паперових картах, і
можна вибрати для друку чи передати електронною поштою потрібний фрагмент карти;
– на електронній карті можна робити автоматичний пошук необхідної інформації набагато
швидше ніж на паперовій карті;
– електронні карти (на відміну від традиційних) є не тільки геоіконічні моделі ЕСЕ-процесів,
але є також базами даних, що містять атрибутивну інформацію про географічні об’єкти;
– електронні карти можуть бути віртуальними, тобто мати засоби анімації даних, що
міняються в часі; тому дають змогу ефективніше відображати просторово-часову інформацію про
ЕСЕ-розвиток регіонів ніж паперові карти;
– електронні карти не потрібно клеїти;
– вони не зношуються;
– легко тиражуються;
– для опрацювання інформації з паперових карт багато часу займає введення даних у
комп’ютер, що значно спрощується з використанням електронних карт.