7.6. Типізація міжнародних виставок/ярмарків

Традиція проведення виставок і ярмарків з’явилась ще багато століть тому, коли у великих торговельних центрах Близького Сходу місцеві ярмарки супроводжували великі релігійні свята. У першій половині ХІІ ст. спостерігається розквіт ярмарків у районі Кампанії, пізніше їх проведення розповсюджується у Франції, Швейцарії, Англії та інших країнах.

Причиною появи ярмарків стало те, що виробники почали обмін результатами своєї діяльності і одразу з’явилась необхідність привернення уваги до пропонованих товарів. Явище торговельних виставок та ярмарків виходить з необхідності зустрічі попиту та пропозиції.

Виставка – це публічна демонстрація досягнень у певній галузі економіки, техніки, науки, культури, призначених для задоволення потреб людини.

Ярмарок – це періодично діючий ринок, що дає змогу його учасникам-експонентам виставляти зразки свого виробництва, демонструвати нові досягнення і технічні вдосконалення з метою укладання прямих торговельних угод.

Однією з найголовніших функцій ярмарку є організація контактів між потенціальними експортерами та імпортерами.

На відміну від контрактів, укладених на міжнародних біржах й аукціонах, контракти, укладені на міжнародних ярмарках, не мають специфічних особливостей, їх зміст визначається продавцями і покупцями самостійно.

Окрім контактної, іншою важливою функцією ярмарків є реклама. Схожі функції виконують і виставки.

Спільними рисами виставок і ярмарків є те, що вони організовуються фізичними та юридичними особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в постійних або заздалегідь визначених місцях, призначені для великої кількості експонентів і відвідувачів та є організованими товарними ринками.

Відмінності між виставками та ярмарками у такому:

1. основним призначенням виставки є демонстрація досягнень, а ярмарку – укладання торговельних угод;

2. головною метою ярмарку є укладання прямих торговельних угод по зразках продукції, а виставки – розповсюдження інформації з кінцевою метою стимулювання продажів за зразками;

3. звичайною практикою міжнародних виставок є здійснення продажів кінцевим споживачам, а ярмарків – здійснення продажів тільки проміжним ланкам (промисловість, оптова та роздрібна мережа).

В останні десятиріччя інститут виставок та ярмарків поступово трансформувався із засобу презентації товару та демонстрації його асортименту за допомогою примірників і зразків з метою безпосереднього продажу у засіб глобальної комунікації. Сучасні міжнародні виставки/ярмарки слід розглядати як ефективний сімбіоз інструментів маркетингу та методу міжнародної торгівлі.

Сукупність різновидів виставок/ярмарків можна типізувати за такими критеріями: місце проведення (місцеві, зарубіжні); радіус дії (регіональні, міжрегіональні, всесвітні); постійність місця проведення (постійні, змінні, пересувні); частота проведення (періодичні, постійно діючі); широта номенклатури демонстрації/продажу (універсальні, багатогалузеві, галузеві, спеціалізовані); предметом демонстрації/продажу (споживчі товари, товари виробничо-технічного призначення), інші.

Виставка вважається міжнародною, якщо в ній 10–15% експонентів є представниками іноземних держав [6, с. 581].

У першій Всесвітній виставці, яка проходила у 1851 р. в Лондоні під назвою “Creat Eхhibition of the works of industry of all nations”, брало участь 17 тис. експонентів. Наступною була виставка у Парижі у 1867 р., яка збігалася у часі зі спорудженням Суецького каналу. У ній брали участь уже 52 тис. експонентів.

У 2000 р. вперше в Німеччині відбулася всесвітня виставка “Експо-2000” в Ганновері, в якій взяли участь майже 200 країн і міжнародних організацій. Особливістю цієї виставки була підготовка експозиції на спільну тематику “Людина – природа – техніка” [21, с. 256].

Номенклатура товарів, що демонструється на міжнародних виставках/ярмарках, майже не обмежена – від аерокосмічних салонів у Ле-Бурже (Франція) до “Консумекспо” в Москві. Фахівці вважають, що всі товари та послуги, які реалізуються на всесвітньому ринку, можуть бути представлені науково або у вигляді макетів чи інформаційного опису на міжнародних виставках/ярмарках.

Сьогодні всесвітня сумарна виставкова площа перевищує 100 млн. м² , а кількість міжнародних виставок/ярмарків сягає, за різними оцінками, 3–4 тис. щорічно, тобто щоденно в світі відбувається 8–10 таких заходів. Відповідно у світі сформувались виставкові центри, серед яких беззаперечними лідерами є європейські країни, а саме: Ганновер (Німеччина, виставкова площа, брутто в павільйонах – 478,9 тис. м²), Париж (Франція, 333,6 тис. м²), Мілан (Італія, 270 тис. м²), Франкфурт-на-Майні (Німеччина, 263 тис. м²), Кельн (Німеччина, 250 тис. м²), Базель (Швейцарія, 185,5 тис. м²), Загреб (Хорватія, 180 тис. м²), Чикаго (США, 174 тис. м²) [21, с. 253].

На сьогодні провідними та найбільшими є такі ярмарки і виставкові центри: Лейпцизький, Мюнхенський та Берлінський ярмарки (Німеччина), Міланський ярмарок (Італія); ярмаркові компанії “Рід” і “Бленхейм” (Великобританія), Мадридський ярмарок (Іспанія), ярмарковий центр країн Бенілюксу Утрехт (Нідерланди), Копенгагенський виставковий центр “Белла-сентрет” (Скандинавія) [3, с. 167–168].

У цілому на частку Німеччини, Англії, США, Франції й Італії припадає близько 70% усіх проведених міжнародних виставок та ярмарків.

Зростає значення міжнародних виставок/ярмарків у країнах, що розвиваються (Сирія, Лівія, Гана, Марокко, Чилі) [6, с. 581].