8.2. Фундаментальні принципи уніфікованих міжнародних правил товарної торгівлі

Основою уніфікованих міжнародних правил торгівлі товарами є три фундаментальні принципи:

• недискримінації;

• взаємності, або еквівалентності;

• доступу до ринку.

Принцип недискримінації фактично формується двома положеннями: режимом найбільшого сприяння (РНС) та національним режимом.

Сутність режиму найбільшого сприяння викладена в Статті І ГАТТ “Загальний режим найбільшого сприяння”. Він означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються одній країні, повинні бути негайно або безумовно надані всім членам Світової організації торгівлі (СОТ). Тобто більш сприятливі умови, надані товару певної країни (незалежно від того, є країна членом СОТ чи ні) мають надаватися подібним продуктам усіх членів СОТ. Це положення стосується як імпорту, експорту, так і транзитних торговельних операцій. Режим найбільшого сприяння поширюється не лише на мита і митні збори при експорті та імпорті, а й на: міжнародні платежі за імпорт або експорт; методи стягнення мит, митних зборів і платежів; внутрішні податки та збори стосовно імпортованих товарів; митні процедури (правила і формальності щодо процесів імпорту та експорту товарів); закони, правила, норми, що регулюють умови реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку; широкий спектр заходів нетарифного регулювання.

Зміст національного режиму розкриває Стаття ІІІ ГАТТ “Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання”.

Якщо режим найбільшого сприяння забороняє дискримінацію серед інших країн, то національний режим забороняє дискримінацію іноземних і національних товарів на внутрішньому ринку. Тобто товарам, імпортованим на територію країни за всіма встановленими митними процедурами і правилами, має надаватися режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів.

Однією з необхідних умов ефективного функціонування міжнародної торговельно-економічної системи є баланс між цілями національних торгових політик країн-членів СОТ та вимогами багатосторонніх угод і зобов’язаннями за ними. З метою досягнення такого балансу як в документах ГАТТ, так і в наступних угодах СОТ були передбачені винятки з принципу недискримінації, що є проявом гнучкості як самих положень ГАТТ, так і прагнення членів організації щодо досягнення гармонійності між багатосторонніми торговельними правилами та цілями торговельних політик національних урядів.

Наприклад, у частині національного режиму принцип недискримінації має два обмеження. Він не застосовується стосовно системи державних закупівель, а також субсидій, що виплачуються тільки національним виробникам.

Крім того, у ГАТТ є винятки, що стосуються одночасно як режиму найбільшого сприяння, так і національного режиму. Зокрема надзвичайні дії щодо імпорту товарів застосовуються у разі, коли внаслідок непередбачених раніше обставин та впливу зобов’язань, узятих на себе країною, імпорт будь-якого товару на територію цієї країни збільшується в такій кількості та здійснюється на таких умовах, що це спричинює чи загрожує спричинити серйозну шкоду вітчизняним виробникам аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів на цій території.

Крім того, є ще загальні винятки, винятки з міркувань безпеки, винятки із загального скасування кількісних обмежень тощо.

Угода СОТ є різновидом позв’язаного контракту, згідно з яким члени багатосторонньої торговельної системи добровільно застосовують “договірну рівновагу”, тобто еквівалентність прав і обов’язків, яка розглядається не лише як елемент недискримінації, а й метод задоволення взаємних інтересів.

Доступ до зарубіжних ринків є необхідною умовою збільшення обсягів експорту, диверсифікації товарної та регіональної структур, динамізації міжнародного торговельного обміну в цілому. Тому принцип доступу до ринку вважається фундаментальним у забезпеченні успішного функціонування міжнародної торговельно-економічної системи. Одним з найважливіших елементів у розширенні доступу до ринку є забезпечення прозорості, тобто наявності відповідної інформації, яка необхідна учасникам міжнародної торгівлі для прийняття рішення щодо виходу на ринок, розширення присутності чи скорочення операцій.