1. Загальна характеристика податкової системи України з позиції обробки інформації

Податкова система України поділяється на дві складові: систему оподаткування та податкову службу.

Система оподаткування - це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування. Податки поділяються на прямі і непрямі, державні та місцеві, загальні та спеціальні.

Державна податкова адміністрація (ДПА) посідає особливе місце в народногосподарському комплексі України, оскільки від ефективності її роботи значною мірою залежить наповнення бюджету країни. Характерна особливість її діяльності полягає в необхідності швидкого реагування на всі зміни в економічному та нормативно-правовому полі, активній участі у створенні механізмів саморегулювання економіки.

Структурно ДПА є складним розподіленим багатопрофільним комплексом, який включає понад 650 податкових адміністрацій різних рівнів (районні, міські, обласні, ДПА Автономної Республіки Крим та Головна ДПА України), пов'язаних прямо чи непрямо із центральним апаратом, який обслуговує більш як 600 тис. різних підприємств - юридичних осіб та близько 20 млн платників податків - фізичних осіб. Податкова служба характеризується розгалуженою структурою, територіальною віддаленістю об'єктів керування, розвинутою телефонною та локальною обчислювальною мережами, широким використанням персональних комп'ютерів. Цей комплекс характеризується великою кількістю типів документів різної складності, що циркулюють у самому комплексі та за його межами, породжуючи для обробки та передавання великі обсяги інформації.

До складу податкової служби входять такі управління чи відділи (залежно від рівня ДПА): роботи з платниками, податків та зборів, обліку та звітності, ведення баз даних, комп'ютеризації, аудиту, локальних обчислювальних мереж і електронної пошти, юридичних і фізичних осіб, контрольно-ревізійних перевірок, кадрів, бухгалтерія, склад і т. ін.

Аналіз функцій районної ДПА показує, що їх реалізація значною мірою пов'язана з виконанням перелічених далі технічних процедур, які можуть бути автоматизовані: перевірка на правильність числових розрахунків документів бухгалтерської звітності та документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів (камеральна перевірка); ведення списків платників у кожному з підрозділів; ведення журналів документальних та камеральних перевірок; обробка платіжних документів та занесення відповідної інформації до різних облікових документів («Особовий рахунок», «Реєстр надходжень та виплат», «Журнал недоїмки»); ведення особових рахунків платників у розрізі платежів та податків; формування статистичних звітних документів про результати діяльності ДПІ.

2. Структура і склад автоматизованої інформаційної системи «Податки». (он хоть немного длинный, но его легко запомнить)

АІС “Податки” – це безпосереднє використання на робочих місцях персональних комп'ютерів, з'єднаних локальними мережами, що дає змогу організувати індивідуалізовану обробку інформації. Інформаційні потужності персоніфікуються із збереженням централізованих баз даних, доповнених внутрішнім і зовнішнім електронним зв'язком.

Структура АІС податкових органів, як і структура самих податкових органів, є багаторівневою. Для нормального функціонування системи здійснюється управління як окремими елементами (податковими інспекціями), так і системою в цілому. Як будь-яка економічна система, АІС податкових органів має стандартний склад і складається з функціональної та забезпечувальної частин.

Функціональна частина відображає предметну область, змістовну спрямованість АІС. У залежності від функцій, виконуваних податковими органами, у функціональній частині виділяються підсистеми, склад яких для кожного рівня автоматизованої інформаційної свій. Функціональні підсистеми складаються з комплексів задач, що характеризуються певним економічним змістом, досягненням конкретної мети, яку повинна забезпечити функція управління. У комплексі задач використовуються різні первинні документи, і складається ряд вихідних документів на основі взаємозв'язаних алгоритмів розрахунків.

Забезпечувальна частина включає інформаційне, технічне, програмне та інші види забезпечення, характерні для будь-якої автоматизованої інформаційної системи організаційного типу.

1. Інформаційне забезпечення включає весь набір показників, документів, класифікаторів, кодів, методів їх застосування в системі податкових органів, а також інформаційні масиви даних на машинних носіях, які використовуються в процесі автоматизації розв'язання функціональних завдань.

2. Технічне забезпечення являє собою сукупність технічних засобів обробки інформації, основу яких складають різні ЕОМ, а також коштів, що дозволяють передавати інформацію між різними автоматизованими робочими місцями як всередині податкових органів, так і при їх взаємодії з іншими економічними об'єктами та системами.

3. Програмне забезпечення являє собою комплекс різноманітних програмних засобів загального і прикладного характеру, необхідний для виконання різних завдань, що вирішуються податковими органами.

4. Автоматизована інформаційна система податкової служби відноситься до класу великих систем. До неї, як і до будь-якої подібної системи такого класу, пред'являється ряд вимог: досягнення цілей створення системи; сумісність всіх елементів даної системи, як у її рамках, так і з іншими системами, системність, декомпозиція та ін

5. Математичне забезпечення — це сукупність економіко-мате­матичних методів, моделей та алгоритмів оброблення інформації, які є в інформаційній системі.

6. Організаційне забезпечення передбачає власний апарат управління, що забезпечує функціонування всіх його підсистем як єдиного цілого. Як правило, персонал ІС складають працівники відділу розроблення, відділу впровадження та супроводу нових програм, відділу експлуатації.

7. Правове забезпечення — це сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріплюють організацію цих систем, їх цілі, завдання, структуру, функції та правовий статус ІС.