- •Поняття, предмет та метод сімейного права.
- •Джерела сімейного права.
- •Регулювання сімейних правовідносин за домовленістю сторін. Застосування аналогії закону та аналогії права.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Строки у сімейному праві.
- •Поняття шлюбу. Правові наслідки шлюбу.
- •Умови укладання шлюбу.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Підстави для визнання шлюбу недійсним.
- •Шлюб, який є недійсним.
- •Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду.
- •Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду
- •Порядок визнання шлюбу недійсним.
- •Правові наслідки визнання шлюбу недійсним.
- •Право на материнство. Право на батьківство.
- •Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Підстави набуття та об’єкти права спільної сумісної власності подружжя.
- •Поділ спільного майна подружжя
- •Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою
- •Поняття шлюбного договору та його правове значення.
- •Зміст шлюбного договору.
- •Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна.
- •Відповідальність подружжя по зобов’язанням.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Права та обов’язки колишнього подружжя щодо утримання.
- •Право чоловіка, дружини на утримання у разі проживання з ним дитини, дитини-інваліда.
- •Припинення права одного з подружжя на утримання.Ст.82
- •Припинення права на утримання за домовленістю подружжя.
- •Позбавлення права на утримання або обмеження його строком.
- •Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.
- •Договір подружжя про надання утримання
- •Поняття та підстави припинення шлюбу.
- •Припинення шлюбу внаслідок його розірвання органом реєстрації актів цивільного стану.
- •Припинення шлюбу за рішенням суду.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Відмінність розірвання шлюбу від визнання шлюбу недійсним.
- •Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою.
- •Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
- •Реєстрація народження дитини.
- •Визначення прізвища, імені та по батькові дитини. Зміна прізвища дитини її батьками.
- •Встановлення батьківства в судовому порядку.
- •Оспорювання батьківства.
- •Права та обов’язки батьків щодо виховання дитини.
- •Право батьків на визначення місця проживання дитини.
- •Позбавлення батьківських прав.
- •Поновлення в батьківських прав.
- •Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
- •Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •Обов’язок батьків утримувати дитину та способи його виконання.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами.
- •Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей та його виконання.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Майнові правовідносини інших членів сімї та родичів.
- •Поняття та сутність усиновлювання.
- •Умови та порядок усиновлення.
- •Правові наслідки усиновлення.
- •Особи, які можуть усиновлювачами.
- •Особа (особи), яка може бути усиновленою. Усиновлення братів та сестер.
- •Згода батьків, дитини, другого з подружжя на усиновлення.
- •Рішення суду про усиновлення.
- •Право на таємницю усиновлення.
- •Підстави та правові наслідки визнання усиновлення недійсним.
- •Підстави та правові наслідки скасування усиновлення.
- •Позбавлення усиновоювача батьківських прав.
- •Поняття і значення опіки та піклування над дітьми.
- •Встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Припинення патронату над дітьми.
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ДИСЦИПЛІНИ
„СІМЕЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”
Поняття, предмет та метод сімейного права.
Сімейне право складає підгалузь цивільного права, хоча в системі цивільного права воно характеризується певною уособленістю, яка обумовлюється особливостями відносин, які регулюються нормами сімейного права, та своєрідністю засобів їх правового регулювання. Сімейне право регулює певну сукупність суспільних відносин — сімейні відносини. Ці відносини характеризуються спільними ознаками, що дає підстави розглядати їх як цілісне утворення в загальній системі суспільних відносин. Важливо зазначити, що до сімейних належать різні за своєю природою відносини. Це відносини, які складаються між членами сім'ї, а також особами, які хоча і не є членами сім'ї в повному розумінні, але пов'язані між собою певними сімейними правами та обов'язками (наприклад відносини між батьком, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і самою дитиною).Предмет сімейного права складають: а) відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом; б) особисті та майнові відносини міжчленами сім'ї; в) особисті та майнові відносини між іншими родичами; г) відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які позбавлені батьківського піклування.Норми сімейного права опосередковують відносини, пов'язані із виникненням та припиненням шлюбу, а також визнанням шлюбу недійсним. Ці відносини виникають у процесі створення сім'ї (реєстрація шлюбу) або, навпаки, її припинення (розірвання шлюбу). У зв'язку з тим, що ці відносини спрямовані на встановлення або припинення сімейних прав, вони складають предмет сімейно-правового регулювання. Сімейне законодавство містить норми, які встановлюють порядок та умови укладання шлюбу, порядок його реєстрації, правові наслідки заручин, умови та порядок припинення шлюбу, визнання його недійсним тощо. предмет сімейного права складають особисті немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, опіки та піклування, прийняттядитини в сім'ю для виховання та з інших підстав, які не заборонені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства і базуються на рівності та майновій самостійності їх учасників. Метод сімейного права — це сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на вольову поведінку учасників сімейних відносин. Характер юридичного інструментарію, який застосовується в процесі регулювання, в першу чергу визначається характером самих відносин, що регулюються. Саме предмет правового регулювання обумовлює ступінь інтенсивності дії права, тобто широту охоплення правовим регулюванням, ступінь обов'язковості правових приписів, форми і засоби правового примусу, ступінь деталізації правових норм та напруженість правового впливу на суспільні відносини'. Тому особливості сімейних відносин визначають сутність правових засобів, які застосовуються в процесі їх регулювання, особливості юридичного інструментарію, який «стягується» в єдиний регулюючий комплекс.У праві виділяють два загальних методи правового регулювання: диспозитивний та імперативний. Диспозитивний метод базується на координації цілей та інтересів учасників суспільних відносин, коли вони самі вільні приймати рішення щодо участі в цих відносинах. При цьому суб'єкти права мають змогу відступати від описаних у правових нормах форм стосунків, встановлювати для себе основні та додаткові, тобто безпосередньо не передбачені юридичними приписами, права та обов'язки.Імперативний метод базується на відносинах субординації. Для нього характерним є переважання обов'язків, обмеження ініціативи суб'єктів правовідносин щодо зміни положень юридичних приписів, а серед юридичних фактів, що обумовлюють виникнення правових відносин, переважають акти одностороннього волевиявлення1.За сучасних умов метод регулювання сімейних відносин може бути визначений як метод диспозитивний, бо він являє собою сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на відносини рівноправних суб'єктів, положення яких характеризується взаємною координацією цілей та інтересів і які в процесі взаємодії задовольняють свої власні інтереси.