- •Тема 1 – 2. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємства
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Тема 8. Основні засоби
- •Тема. Оборотні кошти
- •Тема 9. Інвестиційні ресурси
- •Тема 10. Інноваційні процеси
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва
- •Тема. Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства
- •Тема 13. Витрати на виробництво і реалізацію продукції
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •Тема 15. Організаційний розвиток і сучасні моделі підприємств. Трансформація і реструктуризація підприємств як основа їх економічного зростання
- •Тема 16. Економічна безпека підприємства. Банкрутство і ліквідація підприємств
Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
1. Трудові ресурси в економіці – це:
а) усі особи працездатного віку;
б) сукупність осіб працездатного віку, а також підлітки та пенсіонери, які працюють;
в) будь-яка чисельність людей, працюючих в народному господарстві;
г) сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну підготовку та певний досвід практичної діяльності.
2. До категорії “службовці” відносяться працівники, які:
а) займаються інженерно-технічними та економічними роботами;
б) зайняті безпосередньо у процесі виробництва і збуту матеріальних благ;
в) здійснюють підготовку та оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування;
г) займають посади керівників структурних підрозділів підприємства.
3. Спеціальність – це:
а) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;
б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;
в) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;
г) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.
4. Спеціалістами вищої кваліфікації називають працівників:
а) із вищою освітою і незначним практичним досвідом;
б) які перебувають на високих посадах, але не мають спеціальної освіти;
в) які мають середню освіту і великий стаж роботи;
г) з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом.
5. Структура персоналу – це відсоткове співвідношення окремих груп персоналу за такими класифікаційними ознаками, як:
а) категорія персоналу;
б) вік персоналу;
в) освіта та кваліфікація персоналу;
г) усі відповіді правильні.
6. Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працюючих, прийнятих на роботу на термін один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні, звільнені від праці за хворобою чи з інших причин, називається:
а) явочною;
б) обліковою;
в) середньообліковою;
г) немає правильної відповіді.
7. Різниця між обліковою та явочною чисельність працівників характеризує:
а) плинність персоналу;
б) структуру персоналу;
в) резерв персоналу, що має використовуватись для заміни тих, що не виходять на роботу з поважних причин;
г) кількість персоналу, звільненого з поважних причин у цьому звітному періоді.
8. Професійний склад персоналу підприємства не залежить від:
а) характеру продукції чи послуг, що надаються підприємством;
б) характеру ринку праці;
в) специфіки сфери діяльності підприємства;
г) рівня технічного розвитку підприємства.
9. Співвідношення чисельності основних і допоміжних робітників – це показник:
а) структури персоналу;
б) плинності персоналу;
в) рівня дисципліни;
г) продуктивності праці.
10. Коефіцієнт відповідності кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт обчислюється як відношення:
а) чисельності основних робітників до чисельності допоміжних робітників;
б) загальної суми років роботи на даному підприємстві всього персоналу до його середньооблікової чисельності;
в) чисельності висококваліфікованих і кваліфікованих робітників до загальної кількості робітників;
г) середнього тарифного розряду групи робітників до середнього розряду робіт, що вони виконують.
11. Співвідношення кількості звільнених працівників з усіх причин і середньооблікової їх чисельності – це показник:
а) обороту щодо звільнення;
б) плинності персоналу;
в) рівня дисципліни;
г) продуктивності праці.
12. Персонал підприємства – це:
а) працівники, які мають значний стаж роботи на підприємстві;
б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації;
в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навички роботи й перебувають в обліковому складі;
г) промислово-виробничий персонал підприємства.
13. З перелічених працівників виберіть тих, котрі належать до основних робітників:
а) токар обробного цеху;
б) оператор автоматизованого складу готової продукції;
в) столяр в цеху по виробництву тари;
г) гардеробник в корпусі заводоуправління.
14. Кваліфікація – це:
а) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, які визначають підготовленість працівника виконувати професійні функції певної складності;
б) категорія, яка характеризує відносно вузький вид робіт і вимагає додаткових спеціальних знань;
в) категорія, що відображає якість і складність праці;
г) сукупність постійних працівників, які отримали необхідну підготовку та (або) мають практичний досвід і навички роботи.
15. Показниками руху робочої сили на підприємстві не є такі коефіцієнти:
а) обороту робочої сили по прийому;
б) завантаження робочої сили в часі;
в) обороту робочої сили по звільненню;
г) плинності персоналу.
16. Кадрова політика підприємства – це:
а) система підготовки керівників найвищої кваліфікації;
б) сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу;
в) сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни її структури;
г) система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації.
17. Середньооблікова чисельність працівників за місяць обчислюється:
а) як середньоарифметична велична показників середньооблікової чисельності за всі дні місяця;
б) шляхом сумування спискового складу працівників за всі дня місяця і діленням на число календарних днів у місяці;
в) діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства у цьому ж періоді;
г) шляхом ділення кількості робочих днів на середньооблікову чисельність працівників.
18. Продуктивність праці – це:
а) вміле використання ресурсів та інформації;
б) використання ресурсів та чинників праці під час виробництва різних товарів і надання послуг для використання живої та уречевленої праці;
в) ефективність використання ресурсів та чинників праці, інформації під час виробництва різних товарів і надання послуг;
г) виробництво продукції (робіт, послуг) в розрахунку на одного працівника чи одиницю робочого часу.
19. Поняття “продуктивність праці” означає:
а) витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції;
б) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;
в) кількість виробленої продукції за одиницю робочого часу;
г) правильні відповіді “б” і “в”.
20. На рівень продуктивності праці впливають:
а) фондоозброєність;
б) виробіток на одного працівника;
в) трудомісткість;
г) прибуток.
21. Доцільна, свідома, організована діяльність людей спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей – це:
а) виробництво;
б) праця;
в) робоча сила;
г) правильні відповіді “а” і “б”.
22. Показник, що характеризує затрати робочого часу на одиницю продукції – це:
а) виробіток;
б) інтенсивність;
в) трудомісткість;
г) ефективність.
23. Чинники зростання продуктивності праці:
а) зміна матеріально-технічних, організаційних, соціально-економічних умов у процесі виробництва і поза ним;
б) чинники, за яких підвищується рівень продуктивності праці;
в) чинники, за яких скорочуються затрати праці на виробництво одиниці продукції;
г) всі відповіді правильні.
24. Резерви зростання продуктивності праці – це:
а) невикористані реальні можливості економії праці;
б) можливості, реалізації яких забезпечила б досягнення мінімальних затрат праці на одиницю продукції, робіт або послуг;
в) відповіді “а” і “б”;
г) заходи, які сприяють зростанню виробітку.
25. Методи вимірювання продуктивності праці:
а) натуральний, вартісний, речовий;
б) трудовий, вартісний, речовий;
в) вартісний, трудовий, натуральний;
г) вартісний, порівняльний, факторний.
26. Дія факторів росту продуктивності праці залежить від:
а) екологічних, суспільних, нематеріальних умов;
б) природних, матеріальних і екологічних умов;
в) суспільних, природних, матеріальних і екологічних умов;
г) немає правильної відповіді.
27. За характером і призначенням витрат праці варто розрізняти:
а) нормативну, планову і фактичну трудомісткість;
б) планову, фактичну і ненормативну трудомісткість;
в) фактичну, нормативну і позапланову трудомісткість;
г) немає правильної відповіді.
28. Розрізняють такі види трудомісткості:
а) технологічна, виробнича, повна;
б) обслуговування виробництва і управління виробництвом;
в) нормативна, фактична, планова;
г) оперативна, обслуговуюча, повна.
29. За сферою виникнення і дії фактори підвищення продуктивності праці поділяються на:
а) внутрішньовиробничі і зовнішні;
б) галузеві і міжгалузеві;
в) обласні і міжобласні;
г) загальнодержавні і глобальні.
30. Яка група чинників не може вважатися чинниками зростання продуктивності праці?
а) матеріально-технічні;
б) організаційні;
в) соціально-економічні;
г) фінансово-матеріальні.
31. Виберіть правильну формулу для розрахунку річного виробітку:
а) Вр =ТП / ОЗ;
б) Вр = ТП / Ч;
в) Вр = Ч / ТП;
г) Вр = Σ люд.-годин / ТП.
32. Виберіть правильну формулу для розрахунку денного виробітку:
а) Вр =ТП / Σ люд.-годин;
б) Вр = Σ люд.-днів / ТП;
в) Вр = ТП / Σ люд.-днів;
г) Вр = ТП / Дроб.
33. Виберіть правильну формулу для розрахунку впливу зміни технічного рівня виробництва на продуктивність праці:
а)
б)
в)
г)
34. Мотивація праці не включає:
а) нарахування відрядної заробітної плати;
б) нарахування тарифної заробітної плати;
в) відрахування до соціальних фондів;
г) нарахування дивідендів на акції.
35. Заробітна плата – це:
а) сукупність матеріальних благ, отриманих із суспільних фондів споживання;
б) створена та виражена в грошовій формі споживача вартість;
в) винагорода, яку за трудовим договором власник чи уповноважений ним орган виплачує працівникові за кількість та якість виконаної роботи;
г) сума виробничих витрат з формування фонду оплати праці.
36. Середній тарифний розряд розраховується як величина:
а) середня зважена;
б) середня хронологічна;
в) середня арифметична;
г) середня гармонійна.
37. Тарифна сітка визначає:
а) умови преміювання;
б) годинні тарифні ставки;
в) розряд робітників;
г) тарифні коефіцієнти.
38. Тарифна система не включає:
а) тарифно-кваліфікаційний довідник;
б) схеми посадових окладів;
в) розцінки за одиницю роботи;
г) тарифні ставки.
39. Основна заробітна плата не включає такий елемент:
а) оплату праці за розцінками;
б) оплату праці за окладами;
в) виплату гонорарів;
г) персональну надбавку за високу якість роботи.
40. Додаткова заробітна плата визначається у співвідношенні до:
а) операційних витрат підприємства;
б) основної заробітної плати;
в) премій;
г) собівартості виробництва.
41. Розмір відрядної заробітної плати залежить від:
а) відпрацьованого часу і годинної тарифної ставки;
б) якості продукції і ї ціни;
в) розцінки за виробництво одиниці продукції і кількості продукції;
г) правильні відповіді “а” і “в”.
42. Розмір погодинної заробітної плати залежить від:
а) відпрацьованого часу і годинної тарифної ставки;
б) якості продукції і її ціни;
в) розцінка за виробництво одиниці продукції і кількості продукції;
г) правильні відповіді “а” і “в”.
43. До основних систем заробітної плати не належить:
а) відрядно-преміальна;
б) погодинна проста;
в) непряма відрядна;
г) непряма погодинна.
44. Планування витрат на оплату праці передбачає врахування таких співвідношень:
а) темпи росту середньої заробітної плати переважають темпи росту продуктивності праці;
б) темпи росту середньої заробітної плати нижчі від темпів росту продуктивності праці;
в) мінімальна заробітна плата більша від середньої заробітної плати;
г) середня заробітна плата більша від мінімальної заробітної плати.
45. Рівень фонду оплати праці визначається відношенням:
а) суми фонду оплати праці до чисельності персоналу;
б) суми фонду оплати праці до собівартості продукції;
в) суми прибутку до суми фонду оплати праці;
г) суми фонду оплати праці до обсягу товарної продукції.
46. Середня заробітна плата визначається відношенням:
а) суми фонду оплати праці до чисельності персоналу;
б) суми фонду оплати праці до собівартості продукції;
в) суми прибутку до суми фонду оплати праці;
г) суми фонду оплати праці до обсягу товарної продукції.
47. Рентабельність фонду оплати праці визначається відношенням:
а) суми фонду оплати праці до чисельності персоналу;
б) суми фонду оплати праці до собівартості продукції;
в) суми прибутку до суми фонду оплати праці;
г) суми фонду оплати праці до обсягу товарної продукції.
48. Частка фонду оплати праці у собівартості визначається відношенням:
а) суми фонду оплати праці до чисельності персоналу;
б) суми фонду оплати праці до собівартості продукції;
в) суми прибутку до суми фонду оплати праці;
г) суми фонду оплати праці до обсягу товарної продукції.