1. Суть економічного контролю в ринкових відносинах.

Перші прояви контролю відносяться до часів матріархату та патріархату, де рід був головним виробничим посередником. Наступні етапи розвитку контролю пов’язані з рабовласницьким і феодальним розвитком суспільства. В подальшому розвиток контролю здійснювався у напрямку прийняття законів та норм стосовно обліку та регулювання торгових, банківських операцій, і різних видів господарської діяльності.

Першим нормативним документом був прийнятий в Росії в 17 столітті, був « Спеціальний наказ рахункових справ » . Тому аналізуючи етапи розвитку контролю у загальному можна визначити, що зміна форм власності виробничих відносин та розвиток державності є основними важелями , під впливом яких відбувся розвиток контролю.

2 етапи розвитку контролю:

1. Етап встановлення 1990- 1997 рр) – сформовані базові умови для створення системи контролю та мережі контролюючих органів , закріплення правових гарантій , розмежування контролюючих повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

2. Етап удосконалення ( з 1998р) він передбачає заходи щодо реформування та подальшого розвитку контролюючих органів та інститутів у державній сфері. На даному етапі створені органи державного контролю в сфері виконавчої влади.

Податкова служба, яка існувала спочатку при Міністерству фінансів в даний час створила державну податкову службу.

Державна контрольна ревізійна служба в роки незалежності виникла необхідність в підвищені контролю і на лекальному засіданні ВРУ 19.11.1992 став проект закону про створення ДКРС в Ук., однак його не ухвалили. 26 січні 1993 р. було затверджено Зк. Про ДКРС .

Держ.Казначейство було створене як мережа органів виконавчої влади та біло підконтрольну Міністерству фінансів Ук. Також було створено рахункову палату.

Контроль – Перевірка виконання тих, або інших госп. рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності.

Фінансовий контроль – є частиною госп . контролю , одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю зумовлена на здійсненні контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів, увсіх структурних підрозділах економіки держави.

Відповідно до Зк. Про ДКРС фінансовий контроль реалізується шляхом проведення інспектування( ревізія) , держ. фінансового аудиту, перевірки держ. закупівель.

Інспектування - полягає у документальній та фактичній перевірці певного комплексу питань фін-госпд-ті об’єкта контролю і проводиться у формі ревізії , яка повинна забезпечити виявлення фактів порушень законодавства , встановити винних осіб. Результати ревізії викладаються в акті ревізії.

Держ- фін аудит – є різновидом держ.фін контролю полягає в перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законодавчого та ефективного використання держ. та комунальних коштів і майна та інших активів держави.

Перевірка держ закупівель – полягає в перевірці певного комплексу питань щодо законності , доцільності здійснення держ. закупівель.

Осн. завданням фін. госп. контролю є – реалізація держ. політики у сфері держ. фін. контролю, а також винесення пропозицій щодо її формування.

Функції контролю:

• Профілактична

• Інформаційна

• Мобілізуюча

Основними нормативно - правовими док є:

1. Зк. Ук про ДКРС в Ук.

2. Зк. Ук про держ. Податкову сл.

3. Зк. Про аудиторську д-ть

4. Зк. про рахункову палату.

5. Порядок взаємодії між органами ДКРС і ор. Прокуратури, внутрішніх справ, та сл.. безпеки.

2. Предмет, метод та об’єкти госп. контролю. Принципи економічного контролю.

Будь- який фін. або госп контроль має свій предмет - це предмет госп. контролю має свій предмет – це предмет госп. контролю. Це осн. Теоретичний фундамент по відношенні до якого розглядається або здійснюється дослідження або контроль.

Об’єктом контролю – це те, що підлягає вивченню або перевірці

Предметом контролю – це норми проведення , обов’язкове дотримання яких визначає ефективність госп. контролю .

Принципи економічного контролю.

1. Всеосяжність-полягає в поширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь госп. механізм.

2. Науковість- полягає в застосуванні останніх досягнень науки і техніки провідного досвіду в здійсненні контролю.

3. Економічність- передбачає здійснення контролю з найменшими затратами.

4. Дієвість – передбачає активний вплив суб’єктів контролю на об’єкти шляхом прийняттям ефективних управлінських рішень з усуненням виявлених недоліків.

5. Доцільнысть-інф. за результатами перевірки повинна мати певний економ. зміст , бути потрібною і корисною при прийнятті управлінських рушень.

6. Раціональність- здійснення контролю без певних труднощів з значних витрат.

7. Обєктивність- ревізор повинен дати об’єктивну оцінку діяльності п- ва з документальним обґрунтуванням фактів.

8. Повноти- детальне виявлення всіх фактів . що мають значення для контролю.