2. Українські Січові стрільці. Українські збройні формування в роки Першої світової війни.

З ініціативи ГУР у 1914 р було сформовано легіон Українських Січових стрільців (УСС).

Запис проводився на добровільних засадах.

Основний контингент становили молоді вихованці воєнізованих українських організацій:

• Громадянської «Сокіл»,

• Пожежної «Січ»,

• Учнівсько-шкільної (бойскаутської) «Пласт».

Цікаво знати

У травні 1900 р. за ініціативою К. Трильовського у с. Завалля Снятинського повіту було утворено перше товариство «Січ», яке через козацьке вихо­вання прищеплювало молоді любов до військової справи.

У 1908 р. утворено Крайовий Січовий Комітет, а 1 грудня 1912 р. у Львові створено Український Січовий Союз.

На 1914 р. рух січовиків об'єднував понад 74 тисячі юнаків із Галичини та Буковини.

Бажаючих вступити в УСС виявилось 28 тис. осіб.

Австрійський уряд, стурбований лояльністю такого великого національно свідомого військового формування, зарахував до УСС лише 2,5 тис. осіб, озброївши їх рушницями, знятими з озброєння у 1888 р.

Стрімкий наступ росіян примусив доброволь­ців на початку вересня перевезти за Карпати, де вони розмістилися поблизу Мукачева (с. Страбічово).

Тут було утворено три стрілецькі курені. Першим начальником Легіону став Михайло Галущинський.

Розповідь учителя.

Перші бої легіонери дали 27—28 вересня 1914 р. під Ужоцьким пе­ревалом.

У жовтні УСС були розділені на три групи, які вели бої біля Борислава, Сколе.

Наприкінці 1914— на початку 1915 р. стрільці здійснювали охорону Карпатських перевалів.

Навесні 1915 р. австрій­ське командування кинуло УСС проти наступаючих російських військ у Карпатах.

У боях на горі Маківка (29 квітня — 1 травня 1915 р.) стрільці втратили 42 особи вбитими, 76 — пораненими, 35 — полоне­ними.

У травні легіон УСС брав участь у боях під Болеховим. 27 чер­вня чотири сотні УСС увірвалися до Галича.

У липні 1915 р. було утворено 1-й полк УСС (1700 осіб, ще 500 стрільців перебувало в резерві) під командуванням полковника Грицька Коссака.

У листопаді в боях під Бережанами полк зазнав величезних втрат і був направлений на переформування в тил.

На початку травня 1916 р. полк УСС, яким на той час командував Антін Варивода, знову перебував на фронті.

Особливо запеклими були бої у серпні — вересні під Бережанами на Тернопільщині. Гора Лисоня стала місцем геройської слави і важких втрат.

До 1000 стрільців потрапило в полон. Пізніше з полонених було сформовано полк Січових стрільців, а згодом корпус, який брав участь у подіях визвольних змагань (1917—1919 рр.) у Наддніпрянській Україні, як найбільш боєздатна частина Армії УНР.

Залишки вояків УСС були переведені на Волинь, де їх зобов'язали допомагати австрійській окупаційній владі поповнювати австрійську армію рекрутами з місцевого населення.

Користуючись цим, січові стрільці відразу зосередились на освітній роботі, організувавши 46 початкових шкіл, у яких працювали вчителями.

Після перефор­мування у лютому 1917 р. січовики повернулися на фронт під м. Бе­режани.

У червні знову брали участь у важких боях і понесли великі втрати.

У березні — жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням О. Микитки, згідно з умовами Берестейського миру 1918 р., у складі австро-угорської армії здійснив похід у Наддніпрянську Україну (Жме­ринка — Херсон — Олександрівськ).

Плани австрійського двору на створення окремого Руського королівства зумовили те, що на чолі полку було поставлено сина австрійського ерцгерцога Стефана — Вільгельма Габсбурґа, який вивчив українську мову і навіть писав нею вірші (українці називали його Василь Вишиваний, після Другої світової війни 1948 р. він був захоплений у Відні радянськими спецслужбами та невдовзі загинув у таборах НКВС СРСР).

На початку жовтня 1918 р. полк було переведено на Буковину, у Чернівці.

Після проголошення ЗУНР у листопаді 1918 р. полк передислоковано до Львова, де він став ядром Галицької армії.

Зверніть увагу!

УСС на початку свого існування був добровольчим формуванням і за задумами діячів українського національно-визвольного руху мав виконувати більш агітаційну аніж функцію військових, засвідчуючи лояльність українства перед австрійською короною.

Проте згодом, у 1915 р., легіон реформується у полк і стає регулярною частиною австрійської армії.

Ставлення австрійського командування до легіону, а згодом до полку було неоднозначне.

Так, коли воєнні потреби ви­магали стійкості й відваги, січовиків нагороджували та відзначали.

Полк відвідав навіть сам імператор.

Проте у часи затишшя ставилися всілякі перепони.

І коли на горі Лисоні полк було розбито, австрійське командування зітхнуло з полегшенням.

Згодом усуси знов знадобилися, підрозділи стрільців були відновлені, але вони вже не становили єдиної великої бойової одиниці.

Бойовий шлях Українських Січових стрільців (УСС)

Дата	Подія
Кінець серпня 1914 р.	Формування першої (Д. Вітовський) та другої (Е. Ко­ник) сотні у Львові
ЗО серпня 1914 р.	Передислокація легіону УСС до Стрия
3 вересня 1914 р.	Складення січовиками присяги
Початок вересня 1914 р.	Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева)
27—28 вересня 1914 р.	Перші бої січовиків на Ужоцькому та Верецькому пе­ревалах
Вересень 1914 р.	Партизанські дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах
Жовтень 1914 р.	Участь УСС у контрнаступі австрійських військ
Грудень 1914 р. — січень 1915 р	Охоронно-розвідувальна служба на карпатських пере­валах
Січень 1915 р.	Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах
29 квітня — 2 травня 1915 р.	Бій на горі Маківка
ЗО травня — 1 че­рвня 1915 р.	Бої під Болеховом
Кінець червня 1915 р.	Бої за Галич
28 серпня — 2 ве­ресня 1915 р.	Бої стрільців у межиріччі Серету та Стріпи
10 жовтня — 3 ли­стопада 1915 р.	Семиковецький бій на річці Стріпа
Грудень 1915 р.	Переформування куренів УСС у полк
17 серпня 1916 р.	Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стри­мали російського наступу
Серпень 1916 р.	Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового та резервного
Вересень 1916 р.	Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Живими за­лишилося 150 вояків
Вересень 1916 р. — лютий 1917р.	Період переформування й поповнення підрозділів стрільців. їх культурно-освітня діяльність на Волині
Лютий 1917 р	Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля.
Червень – липень 1917	Бій під Конюхами.
Липень 1917 р.	Похід до р. Збруч.
Січень – листопад 1918 р.	Похід на правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь в німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину.

УСС були не єдиним збройним формуванням українців у роки війни.

В австрійській армії діяли збройні формування Буковини.

Наприкінці війни з полонених українців у складі німецької та австрійської армій були сформовані 2 дивізії – «синьожупанна» та «сірожупанна».

Історичні задачі.

1. Чому Росія з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?

2. Соціальний склад Легіону УСС був таким: 60 % січових стріль­ців належали до інтелігенції (академічна та шкільна молодь, кандидати адвокатури -, учителі шкіл та гімназій); 20 % — робітнича молодь; 15 % — селянська молодь і 5 % — сини дріб­них власників. Неписьменних січовиків було лише 10,1 %. Чим можна пояснити такий соціальний склад Легіону УСС? Як це вплинуло на його бойовий шлях?