2.3. Облік реалізації товарів у системі прийняття управлінських рішень

Бухгалтерський облік в Україні поділяється на фінансовий і управлінський. В загальному вигляді структуру бухгалтерського обліку можна представити за допомогою наступної схеми (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Структура бухгалтерського обліку

Управлінський облік – процес у межах кожного підприємства, мета якого – забезпечення управлінського апарату інформацією, що використовується для планування, власне управління та контролю за діяльністю підприємства.

Управлінський облік передбачає виявлення, вимірювання, збирання, аналіз, підготовку, передачу та приймання інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій.

Кожне підприємство створює власну систему управлінського обліку, використовуючи різноманітні прийоми планування, обліку, контролю та аналізу.

Організація управлінського обліку має забезпечити ідентичність інформації та розрахунків, зроблених на основі фінансового обліку.

Управлінський вид обліку розвивається в зв’язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, який дозволяє суттєво доповнити облік фінансовий. Він являє собою систему обліку всіх необхідних показників, що формують інформаційну базу оперативних управлінських рішень і планування діяльності підприємства на майбутні періоди [46].

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік не є якимось самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, а точніше, подальше поглиблення, деталізація даних фінансового обліку в частині затрат і доходів діяльності, коли розкривається ефективність придбання ресурсів, їх реалізації чи переробки, організаційних рішень, їх мотивації тощо. Цей облік являється комерційною таємницею підприємства і складається для конкретного підприємства, виходячи з виду діяльності, характеру технологій, організаційних рішень.

Основними користувачами інформації з управлінського обліку є керівники, власники, засновники, менеджери. Отже, побудова управлінського обліку ґрунтується на даних фінансового обліку, тобто вихідними для управлінського обліку є дані фінансового обліку. Завдання управлінського обліку – розкрити на основі деталізації і предметно-цільової конкретизації відповідність або невідповідність витрат та доходів бізнес-плановим показникам, при відхиленні визначити, хто був ініціатором економії витрат і отриманні більшого доходу або винуватцем перевитрат і зменшення величини доходу. Це означає, що до управлінського обліку потрібно залучати дані (показники) бізнес-плану, тобто не облікову планову інформацію.

Нарешті, в побудові управлінського обліку бере участь також різна технологічна, маркетингова та інші інформація, яка може впливати на оптимізацію управлінських рішень щодо скорочення витрат, збільшення доходів, одержання додаткового прибутку або зменшення збитків.

“Внутрішньогосподарський облік” в різних країнах називають по-різному залежно від того, як він формувався: в англо-американській системі – управлінським, у французькій – виробничим, а у німецькій – контроллінгом.

Це ще раз підтверджує про те, що результати цього обліку являються комерційною таємницею підприємства і не повинні надаватися зовнішнім користувачам.

В процесі побудови системи інформаційного забезпечення управління реалізацією управлінський облік призваний формувати групи показників, що відображають обсяги діяльності, величину і склад витрат, а також величину і склад отримуваних доходів. Дані групи показників формуються в процесі управлінського обліку зазвичай по наступних блоках:

1) за видами діяльності підприємства, що пов’язані із формуванням прибутку (доходів) підприємства (операційна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність);

2) за видами товарів – по груповій номенклатурі, а при необхідності і в розрізі окремих найменувань товарів;

3) за центрами відповідальності (створеними на підприємстві центрами витрат, доходів, прибутку тощо).

На підприємстві ВАТ «Київський центральний універмаг» також присутні окремі елементи управлінського обліку, хоча повністю його система ще не склалась. Наглядно елементи системи управлінського обліку базового підприємства представлені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Елементи системи управлінського обліку ВАТ «Київський ЦУМ»

Складовий елемент	Періодичність проведення	Відповідальний за обробку і надання інформації	Користувачі інформації
Аналіз дотримання договірних відносин, оцінка ефективності умов окремих договорів	Щомісячно	Заст. гол. бухгалтера	Гол. бухгалтер, голова правління, члени правління, акціонери
Аналіз відповідності обсягів надходження товарів товарним потребам	Щомісячно	Гол. менеджер	Гол. бухгалтер, голова правління, члени правління, акціонери
Контроль за станом розрахунків з постачальниками та їх обсягом	Продовження табл. 2.4 Щомісячно	Бухгалтер	Гол. бухгалтер, голова правління, члени правління, акціонери
Внутрішній аудит	1 раз на рік або півріччя	Аудиторська фірма	Гол. бухгалтер, голова правління, члени правління, акціонери
Аудит реалізації по відділам та всього підприємства	Раз в квартал	Відділ бухгалтерії, аудиторська фірма	Гол. бухгалтер, голова правління, члени правління, акціонери

Ефективне управління товарами та процесами їх реалізації здійснює суттєвий вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Збільшення питомої ваги товарів може призвести до збільшення грошових коштів в обороті та уповільнення їх оборотності, втрат споживчих властивостей, зниження якості товарів, і в результаті – вимушеного зниження цін, зниження доходів тощо.

Товари постійно знаходяться у русі, а їх склад, кількість та якість може змінюватися за короткий термін. Тому досить важливим моментом для управління є не лише кількість та якість товарів, але й розумна організація їх надходження та реалізації.

Питання управління реалізацією товарів та обсягом їх запасів є взаємопов’язаними і потребують комплексного вивчення. Для підтримки оптимального рівня товарів необхідна достовірна і своєчасна інформація про наявність та рух товарних запасів.

Розвиток товарообігу визначає широту і глибину проникнення підприємства на споживчий ринок і його конкурентну позицію на цьому ринку, загальні можливості і темпи економічного розвитку підприємства в перспективі. Основною метою управління товарооборотом являється забезпечення високих темпів розвитку торговельного підприємства і задоволення попиту покупців.

У відповідності з цією основною метою перед управлінням товарооборотом стоять наступні завдання (рис. 2.4).

Із врахуванням основної мети та завдань на підприємстві будується система управління товарооборотом, визначається конкретний зміст цього управління і послідовність його здійснення (рис. 2.5).

Рис. 2.4. Завдання управління товарооборотом

У зв’язку з циклічним розвитком і постійною мінливістю споживчого ринку необхідно систематично вивчати його кон’юнктуру в розрізі окремих видів і сегментів для того, щоб формувати ефективну політику управління товарооборотом і визначати можливості розвитку його обсягу і структури.

Рис. 2.5. Характеристика системи управління товарооборотом торговельного підприємства

Вивчення кон’юнктури споживчого ринку в процесі управління товарооборотом торговельного підприємства охоплює наступні етапи:

- Поточне спостереження за ринковою активністю, в першу чергу в тих сегментах споживчого ринку, в яких підприємство роздрібної торгівлі здійснює свою діяльність. Це спостереження потребує формування системи показників, що характеризують окремі його елементи. Серед цих показників особлива увага повинна бути приділена динаміці обсягу роздрібного товарообороту в регіоні в розрізі окремих груп товарів, динаміці середнього рівня цін по досліджуваних товарах, зміні кількості пунктів продажу даного товару в регіоні та іншим.

- Оцінка поточної кон’юнктури споживчого ринку здійснюється в процесі аналізу, основна мета якого полягає у виявленні особливостей конкретних сегментів ринку і тих змін, які відбуваються на них в момент спостереження у порівнянні з попереднім періодом. На цьому етапі здійснюється розрахунок системи аналітичних показників, до яких відносять товарооборот даної групи товарів у розрахунку на душу населення в регіоні, середній товарооборот на один пункт продажу в регіоні, темпи зростання (зниження) середньої ціни на товар, скориговані з урахуванням індексу інфляції.

Прогнозування кон’юнктури споживчого ринку. В умовах нестабільності економічного розвитку країни, відсутності достовірної інформації і з ряду інших причин прогнозування кон’юнктури обмежується в даний час короткостроковим та середньостроковим періодом, що достатньо для цілей планування товарообороту. Це прогнозування здійснюється звичайно двома основними методами: факторним і трендовим [25] .

Результати прогнозування кон’юнктури використовуються для прийняття рішень щодо планування обсягу і структури реалізації товарів на майбутній період

Планування обсягу і структури реалізації товарів є найбільш відповідальним етапом в системі управління товарооборотом. Це пояснюється великим значенням цих показників в системі планів економічного і фінансового розвитку підприємства. Процес планування обсягу і структури реалізації товарів на підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється в розрізі окремих етапів (рис. 2.6).

За процесом руху товарних запасів допомагає слідкувати розгалужена система аналітичного обліку. Аналітичні рахунки групують за групами товарів, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками і субрахунками бухгалтерського обліку. Рахунки аналітичного обліку використовуються для контролю за зберіганням і рухом товарних запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підведення підсумків інвентаризації. Проте на базовому підприємстві система аналітичних рахунків є нерозвиненою, що є недоліком роботи підприємства і потребує удосконалення.

Рис. 2.6. Послідовність окремих етапів планування обсягу і структури реалізації товарів на торговельному підприємстві

Для управління реалізацією товарів на підприємстві має своєчасно формуватись і використовуватись інформація про наявні товарні запаси, достовірність та оперативність формування якої залежить від обраного варіанту обліку товарних запасів.

Існує декілька варіантів обліку товарних запасів (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Варіанти обліку товарних запасів в бухгалтерії підприємства

Варіант	Зміст варіанту
Сортовий	На підставі первинних документів на кожен вид товару відкривається картка аналітичного обліку, де їх обліковують у натуральному і грошовому вираженні
Партіонний	Первинні документи групуються за номенклатурними номерами, і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей
Сальдовий (оперативно-бухгалтерський)	Сальдовий метод обліку базується на використанні регістрів аналітичного обліку – карток складського обліку. Щоденно працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів надходження і реалізації товарів на складі і підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі. На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу.

На підприємстві ВАТ «Київський ЦУМ» використовується сортовий метод обліку запасів. По закінченні звітного періоду на базовому підприємстві складаються оборотні відомості аналітичного обліку в натуральному і грошовому вираженні по кожному відділу і для кожного рахунку.

Процес реалізації товарів потребує постійної наявності на підприємстві роздрібної торгівлі товарних запасів. Формування визначених розмірів товарних запасів дозволяє торговельному підприємству забезпечувати сталість асортименту товарів, здійснювати визначену цінову політику, підвищувати рівень задоволення попиту покупців. Все це потребує підтримки оптимального рівня і достатньої широти асортиментних позицій товарних запасів на кожному торговельному підприємстві [52]. Для інформаційного забезпечення управління реалізацією товарів на ВАТ «Київський центральний універмаг» відділи підприємства щомісячно складають звіти про наявність та рух товарів, які разом з іншими документами передаються до бухгалтерії підприємства згідно з графіком документообігу.

Документальний контроль за рухом і зберіганням товарів на базовому підприємстві доповнюється інвентаризацією, якій належить важлива роль в управлінні товарними запасами.

Крім фінансової звітності на підприємстві складається і управлінська звітність – звітність, яка складається управлінцями різних рівнів і містить оцінку результатів діяльності та прогнозні напрями розвитку.

В управлінській звітності на перший план висуваються управлінські завдання, які потребують для свого вирішення не тільки розуміння бухгалтерського обліку, але й статистики, аналізу господарської діяльності, фінансового менеджменту, стратегічного управління тощо.

Сутність управлінської звітності визначається як інтегрована система обліку, нормування, планування, контролю і аналізу, яка систематизує інформацію для оперативних управлінських рішень і координації проблем майбутнього розвитку підприємства.

Управлінська звітність повинна охоплювати дані за період, який дозволить найбільш повно провести аналіз діяльності підприємства та спланувати його майбутню роботу.

Отже, управлінський облік і сама система прийняття управлінських рішень відіграє важливу роль як в управлінні всієї господарської діяльності підприємства, так і в управлінні реалізацією товарів в роздрібній торгівлі зокрема. Керівництву лише необхідно пам’ятати, що управлінський облік нормативно не регламентований, він будується індивідуально на кожному підприємстві і повинен відповідати завданням інформативного забезпечення процесу оперативного управління реалізацією підприємства. Рух товарних запасів знаходить своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнюється у відповідних регістрах обліку та внутрішній звітності підприємства. Аналітична та синтетична (зведена) облікова інформація є основою для управління товарними запасами підприємства. Без чітко організованого обліку руху товарних запасів апарат управління не зможе виконувати ритмічну роботу підприємства, не зможе захистити себе від конкурентів.