17. Охарактеризуйте політику управління банківськими ризиками.

Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їхній моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризиків.

Управління ризиками передбачає прийняття рішень та вжиття заходів, спрямованих на мінімізацію, уникнення, пом'якшення ризиків, їх страхування, встановлення лімітів їх величини і безпосереднє прийняття ризику.

Процес управління ризиками складається з таких етапів:

1) ідентифікація — усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

2) квантифікація — вимірювання, аналіз та оцінювання вели­ чини ризику

3) мінімізація — зниження чи обмеження ризиків за допомо­ гою відповідних методів управління;

4) моніторинг — здійснення постійного контролю за рівнем ризиків з механізмом зворотного зв'язку.

Розробка політики управління ризиками в банках – це в впершу чергу розробка базового документа, на який опираються інші положення, методики, регламенти, процедури, що визначають систему управління ризиками в банку.

В даній Політиці управління ризиками визначаються конкретні цілі, які переслідує Банк при управлінні ризиками, процедури по управлінню ризиками і методи зниження впливу ризиків в діяльності Банку, які ґрунтуються на прогнозуванні можливості появи ризику і ступеня несприятливого впливу на результат певної фінансової операції або ж на діяльність Банку в цілому.

18. Вимоги нбу до побудови систем ризик-менеджменту в комерційних банках.

В своїй діяльності банки повинні намагатися створити комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала надійний процес виявлення, оцінки, контролю та моніторингу всіх видів ризику на всіх рівнях організації, в тому числі з врахуванням взаємозв'язку між різними категоріями ризиків, а також вирішувала питання конфлікту завдань між необхідністю отримання доходу та мінімізації ризиків. Діяльність з управління ризиками здійснюється через організаційну структуру.

Управління ризиками повинно відбуватися на тому рівні організації, де ризик виникає, а також за допомогою функцій незалежної перевірки і контролю ризиків - на найвищих рівнях управління і на рівні спостережної ради.

Організаційну структуру визначають культура організації, розмір і складність відповідних бізнес-операцій, види ризику, що приймається, і суттєвість можливих негативних наслідків. Таким чином, в різних банках методи управління ризиками можуть відрізнятися.

Організаційна структура і механізми контролю банку повинні відображати його завдання і стратегію щодо управління ризиками, а також включати процедури їхнього визначення, оцінки та перегляду.

Процес ризик-менеджменту в банку повинен охоплювати всі його структурні щаблі та рівні - від вищого керівництва банку (спостережної ради та правління) до рівня, на якому безпосередньо приймається ризик.

Як мінімум, до процесу ризик-менеджменту повинні бути залучені такі структурні підрозділи банку:

- спостержна рада - в межах своїх функцій та відповідальності перед власниками банку;

- правління банку - в межах своїх повноважень та відповідальності перед спостережною радою банку, вкладниками/контрагентами та органами банківського нагляду;

- виконавчий орган з ризик-менеджменту - в межах своїх функцій щодо виявлення, кількісної оцінки, контролю та моніторингу ризику;

- бек-офіси - в межах своїх функцій контролю дотримання встановлених вимог;

- фронт-офіси - в межах своїх функцій прийняття на банк ризику в рамках доведених повноважень.

Функції всіх вищезгаданих структурних підрозділів повинні бути чітко визначені та задокументовані, а банк повинен зробити все належне для уникнення конфлікту інтересів між цими органами.

Виходячи з рівня розгалуженості структурної та філійної мережі кожного окремого банку, банкам рекомендується:

- створювати на рівні вищих колегіальних органів банку - спостережної ради та/або правління - окремі комітети.

- залучати незалежних експертів та інших спеціалістів для побудови системи внутрішнього контролю та оцінки її адекватності.

- здійснювати виділення підрозділів та проводити розподіл функцій між ними на рівні територіальних чи інших утворень (філій, відділень, департаментів, управлінь тощо).

В кожному банку має бути розроблена система нормативних актів щодо ризик-менеджменту