Тема: логіка питань та відповідей. Основи критичного мислення План

§1. Поняття про критичне мислення.

§2. Аналіз аргументації.

§3. Розуміння аргументації.

§4. Оцінка проблеми та аргументу.

§5. Критика аргументації.

Мета та завдання:

підвищення загальної "логічної культури" особистості; розвиток навичок критичного мислення; формування вміння проводити логічний аналіз текстів, публічних виступів тощо.

Ключові слова: критичне мислення, логічна помилка, аргументативна структура, логічно коректне запитання.

§1. Поняття про критичне мислення

Головне завдання логіки традиційно пов'язують із відкриттям, науковим обґрунтуванням законів та форм правильного мислення. Через це логіка є засобом виявлення та встановлення істини. Однак, часто трапляються такі випадки, коли істина встановлюється некоректним з точки зору логіки способом. В такому випадку встановлення істинності стає можливим лише через критику того положення, факту, умовиводу тощо, логічна некоректність якого призводить до хибності чи протиріччя.

Іноді істину намагаються приховати, запропоновуючи більш менш правдоподібну неправду. Розпізнання неправди – найважливіша проблема теорії та практики. Вона тим більш складна, чим більш правдоподібною виявляється неправда. Ця проблема також вирішується за допомогою критики.

Критичне мислення – це такій спосіб мислення, коли людина аналізує міркування (як свої, так і свого опонента) з метою виявлення та усунення в них ймовірних логічних помилок.

Критичне мислення відрізняється від мислення апологетичного, направленого на захист тієї чи іншої позиції без з'ясування її істинності. Тільки засвоївши хоча б основи науки логіки та майстерності критичного мислення, людина здатна при зіткненні з випадковою оманою чи свідомою неправдою виявити та захистити істину.

Критичне мислення включає чотири взаємопов'язані фази, ступені:

• аналіз;

• розуміння;

• оцінка;

• критика.

Кожній з основних фаз критичного мислення можна співставити свій перелік критичних питань. Система критичних питань визначає логіку критичного мислення. Знаходження відповідей на ці питання буде означати рух у бік правильного міркування та знаходження істини.

Основні фази критичного мислення і відповідні їм критичні питання бажано вивчити на пам'ять.

Фази критичного мислення	Критичні питання, що відповідають фазі
фаза аналізу	У чому сутність проблеми та запропонований по ній висновок? Які резони (доводи) обґрунтовують запропонований висновок? Якою є структура аргументу?
фаза розуміння	Які слова або словосполучення неоднозначні? Чи є у тексті пусті (нульові) або погано визначені поняття? У чому полягають явні та неявні ціннісні припущення? Які явні та неявні дескриптивні припущення? Які умови прийнятності аргументу?
фаза оцінки	Чи коректна проблема? Чи відповідає висновок проблемі? Наскільки гарні резони (доводи)? Чи правильно побудовані умовиводи? Чи є аргумент сильним?
фаза критики	Які логічні помилки допущені? Які модифікації проблеми чи висновку по ній можливі?

Сьогодні розрізняють логіку формальну та неформальну. Нагадаємо, що формальна логіка вивчає лише форми мислення, абстрагуючись від їх змісту. Абстрагуватися від змісту думки не завжди є доречним. Тому логіка у багатьох практично значущих ситуаціях приймає до уваги не тільки форму, а й зміст та значення міркувань, їх контекст. В цьому відношенні вона відходить від претензій на суто формальний характер.

Неформальна логіка стає все більш розповсюдженою в університетах Західної Європи та Північної Америки. Причина цього явища полягає в тому, що логіка намагається стати більш зрозумілою для неспеціалістів, які були б здатні вирішувати логічні завдання, що зустрічаються у повсякденній діяльності педагога, юриста, політика тощо.

Особливостями неформальної логіки, на думку канадських вчених Дж.Блейра та Р.Джонсона є:

• концентрація уваги на аргументах реальної природної, а не штучної мови, використовуваної у публічному дискурсі і якій притаманні багатозначність, невизначеність і неповнота;

• незадоволеність формальною логікою як джерелом навичок, їх формування та оцінки;

• переконаність, що існують стандарти, норми та рекомендації по оцінці аргументу, які є логічними, а не суто риторичними.

Таким чином, саме неформальна логіка сьогодні є найбільш досконалою теоретичною базою критичного мислення.