38Депозитний мультиплікатор. Норма обов’язкових банківських резервів.

Депозитний мультиплікатор — це, з одного боку, відношення між приростом грошової пропозиції і початковим приростом депозитних грошей. З іншого боку, депозитний мультиплікатор — це величина обернено пропорційна резервній нормі.

Банківські резерви — це категорія, яка містить також гроші готівкою, що зберігаються в касах банків. Характерною особливістю банківських резервів є те, що ці гроші не перебувають в обігу і не входять до складу грошових агрегатів (МО, МІ). Проте між банківськими резервами та масою грошей в обігу існує тісний зв'язок, який переважно впливає на структуру грошової маси. Це означає, що гроші готівкою можуть переходити у форму депозитних грошей, збільшуючи банківські резерви, і навпаки. В обох випадках загальна маса грошей (МІ) залишиться незмінною.

39Попит на гроші: а) для операцій; б) з боку активів.

А)Трансакційний попит являе собою попит на гроші для обслуговування всіх видів угод в економіці та не залежать від відсоткової ставки

M*V=P*Y

Залежить від : абсолютного рівня цін, реального рівня доходів,швидкості обігу грошей

Б)-це кількість грошей, яку економічні агенти прагнуть зберігати у формі заощаджень, бажана кількість фінансових активів у грошовій формі

Залежить від реальної і номінальної процентної ставки

40Грошово – кредитна політика держави. Роль Центрального банку.

Суб’єктом грошово-кредитної політики виступає держава, яка регулює цю сферу через свої представницькі органи – Центральний банк і відповідні урядові структури – міністерства фінансів чи скарбниці, органи нагляду задіяльністю банківі контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів. а також інші установи.

Націона́льний банк Украї́ни (скороч. НБУ) є особливим центральним органом державного управління, його емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України - гривні^[2].Завданнями центрального банку є:

— забезпечення стабільності національний валюти;

— забезпечення платіжного обігу;

— сприяння державному контролю за приватними банками;

— забезпечення ліквідності комерційних банків;

— забезпечення стабільності банкової системи в цілому.

41Основні інструменти грошово – кредитної політики.

Грошово-кредитне регулювання - це один з елементів економічної політики держави, являє собою сукупність заходів, спрямованих на зміну грошової маси в обігу, обсягу кредитів, рівня процентних ставок і інших показників грошового обігу і ринку позичкових капіталів.

Основними інструментами грошово-кредитного регулювання є: 1.Мінімальні резервні вимоги - це обов'язкова норма внесків комерційних банків у центральному банку.

2. Офіційна облікова, або дисконтна ставка - ставка, застосовувана центральними банками в операціях із комерційними банками по обліку короткострокових державних облігацій, переобліку комерційних векселів і інших цінних паперів, які відповідають вимогам центрального банку.

3. Рефінансування - кредитування комерційних банків.

4. Операції на відкритому ринку - операції центрального банку по купівлі-продажу цінних паперів.