9. Як співвідносяться економічна та підприємницька етики?

Економічна етика є особливим проявом професійної етики. Проблемам економічної етики в даний час приділяється багато уваги, хоча трактується вона неоднозначно. Часто поряд з поняттям "економічна етика" як ідентичні вживають поняття "ділова етика", "етика бізнесу", "підприємницька етика", "етика ринку" та ін.

Підприємницька етика – одна зі складних проблем формування культури цивілізованого підприємництва.

Економічна етика (або підприємницька етика) займається питанням, які моральні норми або ідеали можуть мати значення (для підприємств) в умовах сучасної економіки і суспільства. Відмінність завдань економічної етики та підприємницької етики передбачається досить ясним на даному етапі: адресатом моральних очікувань або вимог у підприємницькій етиці є підприємства, частково також підприємці та менеджери, тоді як в економічній етиці в центрі знаходяться дійові особи економіки в цілому, найчастіше представлені в особі державних інститутів.

Економічна етика — розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.

Економічна (ділова, ринкова) етика - це сукупність норм поведінки підприємця, вимоги, що пред'являються культурним товариством до його стилю роботи, характеру спілкування між учасниками бізнесу, їх соціального вигляду.

Економічна етика - це адаптовані до практичних потреб бізнесмена відомості про етичні поняття, про моральні вимоги до стилю роботи і вигляду ділової людини.

Підприємницька етика – одна зі складних проблем формування культури цивілізованого підприємництва.

10. Основні концепції підприємницької етики.

В етиці підприємництва склалися три основні підходи до моральних проблем бізнесу, що спираються на три етичних напрями: утилітаризм, деонтична етика (етика обов'язку), етика справедливості.

Однією із найвпливовіших в етиці підприємництва є кон¬цепція утилітаризму. Морально виправданою вважається така дія, яка приводить до максимально корисного ефекту. В уза¬гальненій формі принцип утилітаризму формулюється у такий спосіб: яка-небудь дія правомірна з етичної точки зору в тому і тільки в тому випадку, якщо сумарний корисний ефект від цієї дії перевищує сумарний корисний ефект від будь-якої іншої дії, яка могла б здійснитися замість першої.

Другий підхід до проблем ділового життя пропонує деон¬тична етика (етика обов'язку). Центральним у цьому підході є поняття права. І з цим поняттям доходиться стикатися кожно¬му підприємцю. Термін "право" застосовується для опису нор¬мованого відношення людини до чого-небудь. Індивід має пра¬во, якщо правомочний діяти певним чином чи вступати з ким-небудь у певні відносини. Найбільш важливі так називані моральні права (чи права людини). Це права, яки¬ми володіють всі люди тільки тому, що вони є людьми. Мо¬ральні права мають три особливості: 1) вони тісно пов'язані з обов'язками; 2) вони забезпечують можливість індивідуального автономного і рівноправного вибору мети; 3) вони утворюють базу для виправдання способу дій одних людей і для захисту та допомоги іншим.

Третій підхід до проблем ділового життя пов'язаний з ви¬користанням в аналізі бізнесу категорії справедливості. На відміну від етики утилітаризму і деонтичної етики, область за-стосування "етики справедливості" істотно звужена. Остання включає в основному проблеми, пов'язані з відносинами бізнесу і суспільства в цілому, і не стосується, наприклад, про¬блем відносин між корпораціями. Очевидно також, що стан¬дарти справедливості не можуть стояти вище моральних прав окремої особистості. Сама справедливість заснована на мо¬ральних правах індивідів.

Етика справедливості виходить з положення, що люди за своєю природою є суспільними істотами, які повинні жити в суспільстві і створювати соціальні структури для підтримання його функціонування. Основна цінність для його представ¬ників - рівність як справедливість його вираження. Внаслідок цього моральним обов'язком, як він розуміється в "етиці спра¬ведливості", є підпорядкування закону, що має бути однако¬вий для всіх, прийняття справедливих законів, відсутність дискримінації і привілеїв.