7. Зміст і етапи еволюції класичної політекономії.

Класична політ-я виникла коли підцька д-сть охопила не лише сферу торгівлі а й більшість галузей промисловості і сферу в-ва в цілому. ЇЇ назвали класичною за науковий х-р багатьох її теорій, методологічних положень, що лежать в основі сучасної екон. Науки. Завдяки представникам цієї школи екон. Теорія набула статусу дисципліни,науки.Вперше термін «клас.пол-я»примінив К.Маркс.

Причини виникнення КП: Економічні- завершення процесу первинного нагромкапіталу(відокремлення засобів в-ва від виробників);капітал і сфери обігу переміщувались у сферу-ва, швидкий розвиток мануфактури; виникає соц..замовлення дослідж.появи промислового прибутку, аналіз проблеми існуючого екон. Ладу. Політичні: пошерення боротьби буржуазії із залишками феодалів, буржуазія зосереджує в своїх руках екон владу гроші, почин. боротися за політичне панування-ряд буржуазних революцій; промисловій буржуазії потрібна була цілісна теорія, світогляд яка б обґрунтувала б переваги капітального в-ва над феодальним. Наукові: х-ся великими успіхами природничих наук.

ЕТАПИ: 1(кін 17 2 пол 18ст)-розширення сфери ринкових відносин, аргументує заперечення ідей меркантелістів. Петті і Буагільберг перші в історії запропонували теорію трудової вартості з якою джерелами і мірою вар-сті є к-сть затраченої праці на в-во прод-ї, основою багатства держави бачили в сфері в-ва. Завершила 1етап школа фізіократів: Кене, Тюрго. 2 (ост.третина 18ст)-зв*язана з працею А.Смітта,завдяки йому аж до 30р 20ст незаперечним вважалося положення про невтручання держави у вільну конкуренцію. Класичними вважалися відкриті Сміттом закони розподілу праці, продуктивності праці, його положення в значній мірі викор.сьогодні при аналізі товару, його властивостей 3(1пол.19ст)-х-ся завершенням в ряді країн промислового перевороту,представниками цього етапу властивість товарів і послуг пояснюється або витратами в-ва або к-стю затрач.праці. Сей вперше дослідив рівновагу між попитом і пропозицією,і реалізац.сукупної прод-ї в залежності від кон*юнктури ринку.Рікардо виявив закономірність тенденції норми прибутку до зниження,розробив норми теорії форм земельної ренти, обґрунтував закономірність зміни вартості грошей в залежності від к-сті їх оборотів.

4 (2пол 19ст)- Маркс і Мілль узагальнили теорію трудової вартості, розробили теорію трудової вартості. З*явився більш прогресивний напрям екон.думки –кін 19ст маржиналізм та поч. 20ст інституціоналізм.

8. Економічне вчення Сміта і Рікардо

Сміт – англ.. вчений – економіст. Кін. 18 ст. Центральне місце в методології Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої він поклав ідею природного порядку, ринкових економічних відносин. Неодмінною умовою дії економічних законів є вільна конкуренція. Він вважав, що тільки вона взмозі позбавити учасників ринку влади над ціною і чим більше продавців, тим менш ймовірний монополізм, бо монополісти підтримуючи постійну нестачу продуктів на ринку і ніколи не задовольняючи повністю дійсний попит, продають свій товар набагато дорожче від дійсної ціни і підвищують свої доходи. Роль конкуренції якраз і полягає в тому, що завдяки їй на ринку виникає і підтримується спонтанний порядок, який не залежить від чиєїсь волі, бажання намірів. Хоч кожний намагався досягнути на ринку своєї мети чи користі, але ці намагання , зіштовхуються у ході конкуренції одне з одним, незалежно від бажання учасника ринку, об’єктивно координуються і коригуються, і в результаті без свідомо, за їх спиною виникає спонтанний самовільний ніким не передбачений порядок, який виявляється в установленій рівновазі між попитом і пропозицією. Однією з теорій Сміта була теорія вартості(цінності) товарів і послуг. Вона згодом до кінця 19ст залишалася центральною теорією науки. Сміт вклав суть не граничною, а повної корисності, тобто можливість одного окремого предмета чи блага задовільнити потреби споживача причому не конкретну, а загальну. Теорія грошей не відрізняється якимись особливими положеннями. Вона приваблює масштабністю, глибиною аналізу, логічно аргументованими узагальненнями.

Рікардо – був прихильником концепції лібералізму, яка не допускає ніякого держ. втручання в ек-ку і дозволяє вільне підприємництво, вільну торгівлю та ін.«економічні свободи». Основною роботою Рікардо була «Засади політичної економії і оподаткування»- де він висловив власне розуміння двох ключових проблем економетрії: 1) він виділяв у сус-ві 3 основні класи (власників землі, грошей і капіталу,необхідної для її обробітку)і 3х видів доходів (рента, прибуток).

2) дав своє трактування «головного завдання політекономії», яка полягає у тому, щоб визначити закони, які керують розподілом доходів.

Теорія вартості займає одне з центральних місць у його дослідах. Він вперше продемонстрував свою прихильність до трудової теорії вартості. Оцінка праці різної якості швидко встановлюється на ринку з достатньою точністю і значною мірою залежить від зрівнювального мистецтва робітника і напруги виконуваної ними праці. Він визначав 2 положення вартості:

1. Гроші як товар при зниженні своєї вартості зумовлюють необхідність росту з/п, що у свою чергу незмінно супроводжується підвищенням ціни товарів.

2. Гроші як загальний засіб обігу між усіма цивілізованими країнами розподіляються між ними в пропорціях, які змінюються з кожним удосконаленням торгівлі, із зростанням труднощів при добуванні їх та інших предметів життєво необхідних для зростаючої к – сті населення.Основні положення концепції полягають у тому, що рента завжди платиться за користування землею,оскільки її к-сть небезмежна,якість неоднакова, а із зростанням населення починають оброблятися нові ділянки землі, гірші за своєю якістю і розміщенням, що потребують більших витрат і праці, за якими визначають вартість с/г продуктів. Теоретичні позиції Рікардо з теорії грошей ґрунтувалися на положеннях, характерних для форми золотомонетного стандарту, відповідно до якого зумовленій законом к-сті золота, що викорбувана на монеті для обігу, відповідав вільний і гарантований розмін паперових грошей. Був прихильником кількісної теорії грошей. А щодо паперових висловлював думку, що купівельна спроможність паперових грошей визначається в основному їх к-стю.