- •Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Еволюція форм грошей.
- •Причини та значення демонетизації золота
- •Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів — паперових і кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, «класична» і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •Цінність грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •Функція грошей як міри вартості.
- •Функція грошей як засобу обігу.
- •Функція грошей як засобу платежу.
- •Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •Функція світових грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Товарна теорія грошей та критика її Туганом-Барановським.
- •Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •Внесок м. І. Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •Сучасний монетаризм. Внесок м. Фрідмена у монетаристську теорію.
- •«Кембриджська версія».
- •Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв’язку.
- •Порядок балансування грошових потоків у окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •1) Грошовий обіг:
- •2) Фіскально-бюджетна сфера:
- •3) Кредитна сфера:
- •Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •Характеристика грошової бази як вимірника маси грошей
- •Характеристика грошових агрегатів
- •Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль у макроекономічній ситуації.
- •Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації.
- •Необхідність та шляхи демонетизації економіки України
- •Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •2 Види зобов’язань. :
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.
- •Попит на гроші: сутність, зв'язок із швидкістю обігу.
- •Мотиви та чинники, що впливають на попит на гроші.
- •Крива попиту на гроші.
- •Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни.
- •Крива пропозиції грошей.
- •Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •Вплив на рівновагу ринку грошей попиту
- •Вплив на рівновагу ринку грошей пропозиції
- •Заощадження як джерело та межа пропозиції грошей.Крива
- •Графічна модель ринку капіталу. Заощадження-інвестиції.
- •Сутність, призначення та основні елементи грошової системи
- •Еволція грошовиз систем.Характеристика основних видів грошових систем.
- •Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її сутність, види, значення та передумови
- •Валютний ринок: сутність та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •Функції та операції валютного ринку.
- •Валютний курс: сутність та призначення
- •Види валютних курсів
- •Характеристика плаваючого та фіксованого валютних курсів
- •Поняття та призначення валютних систем.
- •Валютне регулювання та контроль
- •Особливості формування валютної системи в Україні
- •Платіжний баланс: сутність, структура, ролі.
- •Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль у механізмі валютного регулювання.
- •Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •Необхідність державного регулювання пропозиції грошей. Економічні та фінансові наслідки зміни пропозиції грошей.
- •Загальна модель пропозиції грошей та її учасники.
- •Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою.
- •Механізм впливу нбу на грошову базу через активні та пасивні операції
- •Грошово- кредитний мультиплікатор
- •Механізм простого мультиплікатора. Роль цб та км в його формування.
- •Чиник впливу на коеф.Го/Дп
- •Вплив уряду та держ.Бюджету на пропозицію грошей
- •Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •Портфель активів, його ек.Суть. Вплив на нього процента.
- •Теорія попиту на активи. Поняття активу, їх види, чинники.
- •Ризикова структура процентної ставки
- •Строкова структура процентної ставки
- •Спооби нарахування та сплати проц..Ставок.
- •Функції та роль процента
- •Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •Послуги фінансових посередників.Економічні вигоди
- •Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •Поняття та роль банків.Дискусії навколо сутності банків.
- •Функції банків. Їх характеристика.
- •Фінансове регулювання,його сутність,цілі.
- •Банківська система в механізмі фін.Регулювання.
- •Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •Походження та розвитку комерційних банків.
- •Банківська діяльність як галузь економіки. Банківські проценти, оргструктура.
- •Банк як фірма: порядок створення та реєстрації, ліцензування.
- •Банківництво як вид бізнесу: цілі. Баланс.
- •Комісійно-посередницькі операції банків
- •Банківські ризики, їх класифікація.
- •Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Міжнародний валютний фонд: цілі, порядок створення, формування ресурсів, відносини з Україною
- •Світовий банк — поняття, структура і завдання.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації — призначення, порядок створення, види.
- •Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Європейський банк реконструкції та розвитку Діяльність центрального банку як банку банків.
- •Банк міжнародних розрахунків.
Функція грошей як засобу обігу.
Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
Засіб обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг. Обмін товарів за допомогою грошей у цій функції здійснюється за схемою Т–Г–Т. Участь в обміні грошей надає товарному метаморфозу принципово нову якість: він розпадається на 2 самостійні акти – продаж (Т–Г) і купівля (Г–Т), які можуть відокремлюватися в просторі і в часі.
Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші.
Функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, що робить її індиферентною до форми грошей, проте не до сталості їх вартості. Адже миттєвість властива грошам як засобу обігу тільки в одному товарному метаморфозі. Тому чим старіша вартість грошової одиниці, тим міцніша внутрішня єдність товарних метаморфоз і зв'язку товаровиробників, тим сприятливіші умови для розвитку сусп. вир-ва.
Швидкий розвиток ринкових відносин, у тому числі завдяки грошам як засобу обігу, створює передумови для звуження сфери викор-ня цієї функції та якісної зміни механізму її здійснення. Альтернативою грошам являється раціонування - використання купонів, карток замість грошей. Грошовий обіг підпорядковується основному закону грошового обігу MV=PQ .
У суч. умовах викор-ня грошей як засобу обігу здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню, у міжнародній торгівлі та ін. Проте і в цих сферах поступово звужується викор-ня функції засобу обігу завдяки проникненню сюди кредитних відносин, особливо в країнах з розвинутою ринковою економікою. Інфляційні процеси, що набрали широкого розмаху в період переходу до ринкового госп-ня, спричинили звуження сфери функціонування засобу обігу внаслідок переходу до бартеру. Це є кроком назад у розвитку функцій грошей, що зумовлює зниження їх ролі в розвитку економіки.
Функція грошей як засобу платежу.
Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
Засіб платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами ек. відносин, що виникають у процесі розшир. відтворення.
Вартість платежу не завжди еквівалентна вартості товарів, реалізованих у борг, або вартості грошей, які були віддані в борг.
У міру поглиблення ек. відносин, перетворення їх у суто грошові, а н/г – в грошове та широкого розвитку кредитних і фін. зв'язків гроші як засіб платежу поступово вийшли за межі товарного обігу і стали обслуговувати погашення різноманітних зобов'язань у сусп-ві. Як платіжний засіб гроші стали здійснювати самостійний рух без прямого зв'язку з обігом товарів, обслуговувати однобічний рух вартості в процесі розширеного відтворення, зокрема при платежах у держ. бюджет та в інші централізовані фонди цільового призначення і фін-ні сусп. потреб з цих фондів, під час видачі і погашення банківських позичок тощо.
У розвинутій ринковій економіці гроші як засіб платежу обслуговують більшу частину всього ек. обороту. Сфера застосування грошей як засобу платежу дуже широка і охоплює: платежі між підпр-вами, госп. організаціями та установами за взаємними борговими зобов'язаннями; платежі підпр-в, госп. організацій та установ своїм працівникам, пов'язані з оплатою праці; платежі юр. та фіз. осіб у централізовані фін. фонди, одержання грошових коштів з цих фондів тощо.
Розширення сфери функціонування грошей як засобу платежу відбувається за рахунок сфери їх функції як засобу обігу. Проте цей процес не має будь-якого негативного впливу на економіку. Навпаки, функція засобу платежу забезпечує ширші можливості для підпр-ва, ніж функція засобу обігу, оскільки знімає з нього обмеження, які створює суто еквівалентний обмін у разі негайної оплати товарів (Т–Г), розширює маневреність коштами, тощо. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка при реалізації в широких масштабах може спричинити грошово-кредитну кризу.
Необхідність сталості грошей у цій функції виявляється ще гостріше, бо діє фактор часу. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої ним вартості і зазнає збитків, бо він не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у зв’язку з їх подорожчанням.