- •Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Еволюція форм грошей.
- •Причини та значення демонетизації золота
- •Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх різновидів — паперових і кредитних грошей. Роль держави у творенні кредитних грошей.
- •Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, «класична» і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.
- •Цінність грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.
- •Функція грошей як міри вартості.
- •Функція грошей як засобу обігу.
- •Функція грошей як засобу платежу.
- •Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
- •Функція світових грошей.
- •Якісні властивості грошей.
- •Товарна теорія грошей та критика її Туганом-Барановським.
- •Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.
- •Внесок м. І. Туган-Барановського у розвиток монетаристської теорії.
- •Внесок Дж. М. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •Сучасний монетаризм. Внесок м. Фрідмена у монетаристську теорію.
- •«Кембриджська версія».
- •Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Характеристика окремих потоків грошового обороту та їх взаємозв’язку.
- •Порядок балансування грошових потоків у окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.
- •1) Грошовий обіг:
- •2) Фіскально-бюджетна сфера:
- •3) Кредитна сфера:
- •Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.
- •Характеристика грошової бази як вимірника маси грошей
- •Характеристика грошових агрегатів
- •Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль у макроекономічній ситуації.
- •Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації.
- •Необхідність та шляхи демонетизації економіки України
- •Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.
- •2 Види зобов’язань. :
- •Інституційна модель грошового ринку.
- •Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.
- •Попит на гроші: сутність, зв'язок із швидкістю обігу.
- •Мотиви та чинники, що впливають на попит на гроші.
- •Крива попиту на гроші.
- •Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни.
- •Крива пропозиції грошей.
- •Графічна модель грошового ринку. Рівновага попиту і пропозиції та процент.
- •Вплив на рівновагу ринку грошей попиту
- •Вплив на рівновагу ринку грошей пропозиції
- •Заощадження як джерело та межа пропозиції грошей.Крива
- •Графічна модель ринку капіталу. Заощадження-інвестиції.
- •Сутність, призначення та основні елементи грошової системи
- •Еволція грошовиз систем.Характеристика основних видів грошових систем.
- •Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання грошового обороту. Дискусії щодо переваг та недоліків кожної з них.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її сутність, види, значення та передумови
- •Валютний ринок: сутність та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
- •Функції та операції валютного ринку.
- •Валютний курс: сутність та призначення
- •Види валютних курсів
- •Характеристика плаваючого та фіксованого валютних курсів
- •Поняття та призначення валютних систем.
- •Валютне регулювання та контроль
- •Особливості формування валютної системи в Україні
- •Платіжний баланс: сутність, структура, ролі.
- •Золотовалютні резерви: сутність, призначення та роль у механізмі валютного регулювання.
- •Поняття, розвиток та основні елементи світової та міжнародної валютних систем.
- •Необхідність державного регулювання пропозиції грошей. Економічні та фінансові наслідки зміни пропозиції грошей.
- •Загальна модель пропозиції грошей та її учасники.
- •Характеристика структурних елементів грошової бази та їх ролі в управлінні грошовою базою.
- •Механізм впливу нбу на грошову базу через активні та пасивні операції
- •Грошово- кредитний мультиплікатор
- •Механізм простого мультиплікатора. Роль цб та км в його формування.
- •Чиник впливу на коеф.Го/Дп
- •Вплив уряду та держ.Бюджету на пропозицію грошей
- •Загальні передумови та економічні причини, що визначають необхідність кредиту.
- •Характеристика державного кредиту. Особливості його розвитку в Україні.
- •Портфель активів, його ек.Суть. Вплив на нього процента.
- •Теорія попиту на активи. Поняття активу, їх види, чинники.
- •Ризикова структура процентної ставки
- •Строкова структура процентної ставки
- •Спооби нарахування та сплати проц..Ставок.
- •Функції та роль процента
- •Сутність, призначення та види фінансового посередництва.
- •Послуги фінансових посередників.Економічні вигоди
- •Банки як провідні інституції фінансового посередництва.
- •Поняття та роль банків.Дискусії навколо сутності банків.
- •Функції банків. Їх характеристика.
- •Фінансове регулювання,його сутність,цілі.
- •Банківська система в механізмі фін.Регулювання.
- •Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
- •Походження та розвитку комерційних банків.
- •Банківська діяльність як галузь економіки. Банківські проценти, оргструктура.
- •Банк як фірма: порядок створення та реєстрації, ліцензування.
- •Банківництво як вид бізнесу: цілі. Баланс.
- •Комісійно-посередницькі операції банків
- •Банківські ризики, їх класифікація.
- •Суть, цілі та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Міжнародний валютний фонд: цілі, порядок створення, формування ресурсів, відносини з Україною
- •Світовий банк — поняття, структура і завдання.
- •Регіональні міжнародні кредитно-фінансові організації — призначення, порядок створення, види.
- •Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- •Європейський банк реконструкції та розвитку Діяльність центрального банку як банку банків.
- •Банк міжнародних розрахунків.
Функція грошей як засобу нагромадження вартості.
Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.
Засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її заг. абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.
Функції засобу нагромадження історично стало можливим тоді, коли товаровиробник був спроможним частину грошової виручки від продажу товарів не витрачати, а відкласти на майбутнє.
Спочатку нагромадження грошей мало лише одну визначену ціль – збереження вартості (вречевлити вартість у звичайних кусках дорогоцінного металу і добре зберігати їх на випадок різних соц. потрясінь). У такій формі нагромаджувалося абстрактне загальне багатство, що називалося скарбом.
З розвитком товарного вир-ва і грошових відносин урізноманітнювалися цілі нагромадження скарбу. Замість прагнення сховати своє багатство виникло бажання продемонструвати його задовольнити потреби людини в самовираженні, в естетичному задоволенні та ін.
Згодом сформувалася ще одна ціль нагромадження скарбу – створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювального характеру і зорієнтувало на забезпечення зростання прибутку. Скарб уже не міг довго лишатися без руху і став забезпечувати потреби сусп. відтворення, перетворившись у резерв для приводних і відвідних каналів регулювання грошової обігу. На відміну від функції нагромадження скарбу її стали називати функцією нагромадження вартості.
У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретноцільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу сусп. відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується золотом.
З розвитком функції нагромадження вартості спочатку послабла, а потім зовсім зникла залежність функціонального призначення нагромаджених грошей від їх субстанціональної вартості, зникла й потреба тримати гроші у вигляді запасу золота чи срібла, стали успішно виконувати знаки грошей — паперові, депозитні, електронні.
Функція світових грошей.
Світові гроші – це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному ек. обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між кротами.
Виділення функції світових грошей зумовлене особливостями руху вартості на світовому ринку, які визначаються поділом цього ринку держ. кордонами. Завдяки такому поділу тут з'являється специфічний суб'єкт ек. відносин – держава, яка представляє і захищає інтереси країни в цілому.
Гроші на світовому ринку виконують функції заг. платіжного засобу, заг. купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші – це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутр. ринку.
Якщо світові гроші викор-ся для погашення боргів, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фіи. позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, що вивозиться, в країну ввозиться еквівалентна товарна вартість, вони виконують функцію купівельного засобу.
Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства. Це має місце при оплаті контрибуції, репарацій, наданні грошових позичок чи допомоги, вивезенні грошей емігрантами, тіньовими підприємцями тощо.
Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові одиниці, оскільки нац. ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і на ньому формується своя система цін.
В сучасних умовах на міжнародних ринках світові гроші, передусім як платіжний і купівельний засоби, успішно виступають у «національних мундирах», та ще й без внутрішньої субстанціональної вартості.
Після відміни золотого стандарту і заборони багатьма державами приватних операцій із золотом банки втратили можливість використовувати золото для врегулювання платіжних відносин з іншими країнами. Таке право залишилося тільки у центральних банків та казначейств.