1.3. Наука

Листопад 1918 р. – П. Скоропадський затвердив закон про створення Української академії наук (УАН)

УАН – найвища державна наукова установа Української держави того часу.(зараз – Національна академія наук)

УАН складалася з трьох відділів:

1.Історико-філологіч.

2. Фізико-математич.

3. Соціально-економічний.

Президію та перших академіків призначив уряд.

Першим президентом УАН був призначений В. Вернадський

Пріоритетні проблеми УАН:

1. Вивч. історії України

2. Вивч. історії нац. мистцетва, мови, літератури, нар. побуту.

П. Скоропадський ввів стипендії для бідних студентів гімназій.

1.4. Театр

При Генеральному секретаріаті нар. освіти був створ. театр. відділ, яким керувала М. Старицька.

За сприяння театрального відділу:

1. Створено мандрівний театр

2. Видано каталоги п’єс «Назар Стодоля»Т. Шевченка і «Наталка Полтавка» І. Котляревського.

3. Створено перший стаціонар. державний кінотеатр.

Кінець 1917 р. – в Одесі виникає укр. театр

Травень 1918 р. – уряд П. Скоропадського виділив 165 тис. крб. «Національному театру», «Молодому театру» Л. Курбаса та Музично-драматичній школі імені М. Лисенка.

1918 р. – створено Український театр драми та опери

1920 р. – Л. Курбас поставив свій знаменитий спектакль «Гайдамаки».

1.5. Музика

При Генеральному секретаріаті нар. освіти був створ. музичний відділ, яким керував О. Кошиць.

Було створено українську державну хорову капелу під керівництвом О. Кошиця, який у 1919 р. став державним.

1918 р. – створено Державну капелу бандуристів Г. Хоткевича, Державний симфонічний оркестр. імені М. Лисенка.

Працювали Київська, Одеська та Харківська консерваторії.

1918 р. активно творили М. Вериківський, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

1919 р. – виникає капела «ДУМКА»(Державна українська мандрівна капела)

1.6. Література

В умовах революції переважала агітаційно-пропагандистська література (відозви, листівки, брошури).

1917 – 1920 рр. – формуються кілька літературних течій

1. Революц. романтизм (В. Сосюра, В. Еллан-Блакитний, В. Чумак)

2. Неокласицизм (М. Зеров, М. Рильський, Ю. Клен)

3. Символізм (П. Тичина)

1.7. Образотворче мистецтво

Грудень 1917 р. – була відкрита Українська академія мистецтв, яка об’єднала видатних художників.

Готувалися спеціалісти з малярства, різьбярства, гравюри, худож. промислів, будівництва. Першим ректором академії став М. Бойчук

Г. НАРБУТ

Відомий художник, який був обраний професором Української академії мистецтв.

Він створив школу графічного мистецтва. Автор проектів грошових знаків Ценральної ради і гетьманського уряду, державного герба і печатки.

2. Політика «українізації»: причини, форми, зміст та наслідки

Українізація – це система заходів КП(б)Ута уряду УРСР у 1920-х – на початку 19360-х рр., спрямована на зміцнення радянської влади в Україні;різновид політики коренізації, яку проводила РКП(б) відповідно до рішень ХІІ з’їзду партії (квітень 1923 р.)

Українізація передбачала:

1. Надання українцям посад у партійному і державному апаратах.

2. Залучення українців до комуністичної партії

3. Підтримка української культури

4. Використання української мови в партійному і державному діловодстві, освіті, пресі, видавничій справі.

Мета українізації – закріпити владу Компартії в Україні і перебудувати ідеологічну сферу на засадах комуністичної ідеології.

Практичну реалізацію політики «українізації» проводила комісія на чолі з секретарем ЦК КП(б)У В. Затонським

Активну участь взяли народні комісари освіти П. Скрипник і О. Шумський

Результати українізації

1. Кількість українців серед службовців держапарату зросла до 50%.

2. В 1927 р. 60% робітників володіло укр. мовою.

3. Протягом 1924 – 1927 рр.триаж українських газет збільшено в 5 разів.

На початку 1930-х рр. майже 90% шкіл були україномовними

Взагалі здобутки українізації були дуже значні.

Особливого розвитку дістала українська культура, мистецтво, які в 20-ті рр. пережили справжнє відродження і розквіт.

Видавалися десятки альманахів, збірників, журналів. Існували десятки літературно-художніх об`єднань: “Гарт”, “Плуг”, “Ланка”, “Молодняк”, “Авангард».

Діяли письменники О. Досвітній, М. Драй-Хмара, М. Зеров, Г. Косинка, М. Куліш, М. Рильський, В. Сосюра, Г. Тичина, М. Хвильовий та ін.

1925 р. – виникає відома літературна організація ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), представники якої намагалися захистити літературу від адміністративного впливу.

До її складу входили 22 письменників і поетів.

Серед них – П. Тичина, В. Сосюра, М. Бажан, Ю. Яновський, О. Довженко, Л. Курбас.

Ідейним керівником ВАПЛІТЕ був М. Хвильовий

1925–1927 рр. – відбулася літературна дискусія, яку започатував М. Хвильовий

Йшлося про шляхи розвитку української літератури, про необхідність широкого використання досягнень  європейського мистецтва, а не тільки однобічно орієнтуватися на російську культуру.

1926 – 1927 рр. М. Хвильовий був звинувачений в націоналізмі,  ворожості до офіційного курсу партії.

Організація ВАПЛІТЕ була розпущена.

Отримали визнання театральний колектив «Березіль», який був створений у Харкові Л. Курбасом, та театр імені І. Франка на чолі з Г. Юрою.

Популярним стало кіномистецтво.

1927 р. – почалося будівництво Київської кіностудії

Особливо популярнимистали такі кінострічки, як «Броненосець Потоьомкін», «Земля», «Арсенал», «Щорс» та ін.,

1928 р. - Олександр Довженко випустив свій перший фільм «Звенигора».

Головним науковим центром в Україні стала ВУАН (Всеукраїнська академія наук). Вона об’єднувала близько 40 науково-дослідних інститутів, до якої входили 37 членів. Академія працювала не Харкові, який тоді був столицею, а в Києві.

Тобто українізація не піддається однозначному оцінюванню, проте вже на початку 30-х рр. починається процес її згортання, а на кінець 30-х рр. фактично вона ліквідовується.