Бюджетні інвестиції в основний капітал, млн. Грн.*

	2004			2005			2006			2007			2008			2009			2010
	Σ	%	Σ		%	Σ		%	Σ		%	Σ		%	Σ		%	Σ		%
Всього по економіці	7944,7	100	5076,8		100	6845,8		100	10458,1		100	11576		100	6687		100	13398		100
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	122,7	1,5	134,6		2,7	204,4		3,0	352,8		3,4	405,2		3,5	220,6		3,3	428,7		3,2
Добувна промисловість	1336,1	16,8	1260,1		24,8	1436,4		21,0	1861,2		17,8	2083,6		18,0	1170		17,5	2425		18,1
Харчова	6,3	0,09	11,8		0,2	19,3		0,3	54,3		0,5	69,5		0,6	33,4		0,5	53,5		0,4

продовж. табл. 2.3.

Легка	3,9	0,05	1,1	0,02	2,8	0,04	6,7	0,06	115,8	1,0	127,1	1,9	281,3	2,1
Хімічна і нафтохімічна	12,7	0,09	10,3	0,2	5,9	0,09	12,5	0,1	23,2	0,2	20,1	0,3	26,8	0,2
Металургія	18,7	0,21	2,2	0,04	6,6	0,2	9,1	0,09	11,6	0,1	6,7	0,1	26,7	0,2
Машинобудування, ремонт і монтаж	18,9	0,23	26,7	0,5	46,8	0,7	127,5	1,2	162,1	1,4	120,4	1,8	227,7	1,7
Виробництво і розподілення електроенерґії, газу та води	1029,0	13,0	574,3	11,3	928,7	13,6	664,9	6,4	833,5	7,2	508,2	7,6	1112	8,3
Будівництво	1673,4	21,1	656,5	12,9	617,1	9,0	1090,6	10,4	1273,4	11,0	702,1	10,5	1273	9,5
Транспорт і зв’язок	1155,7	23,7	3297,6	13,5	1155,7	16,9	3297,6	31,5	3472,8	30,0	1986	29,7	4046	30,2
Фінансова діяльність	6,8	0,03	4,8	0,01	6,8	0,1	4,8	0,05	11,4	0,1	6,6	0,1	13,4	0,1
Операції з нерухомістю, здаванням під найм та послуги юридичним особам	816,2	6,1	826,9	12,7	816,2	11,9	826,9	7,9	821,9	7,1	454,7	6,8	870,8	6,5
Державне управління	497,7	6,0	748,2	7,1	497,7	7,3	748,2	7,2	823	7,2	481,5	7,2	991,5	7,4
Освіта	248,1	2,2	331,3	2,6	248,1	3,6	331,3	3,2	382	3,3	234	3,5	455,5	3,4
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	260,5	4,2	587,6	4,9	260,5	3,8	587,6	5,6	671,4	5,8	367,8	5,5	696,6	5,2
Надання комунальних та індивідуальних послуг, культура і спорт	318,0	4,0	265,7	5,2	546,2	8,0	390,8	3,7	405,1	3,5	247,4	3,7	468,8	3,5

Примітка. Розраховано та складено автором на основі джерел

Розглядаючи динаміку бюджетних інвестицій в основний капітал за 2004-2010 рр., потрібно враховувати вплив світової фінансової кризи як не оминула й України, а пік її настання в нашій державі припав на 2009 році. Відтак спостерігаються такі тенденції: інвестицій в основний капітал у сільське господарство зросли як у загальних показниках з 122,7 млн. грн. у 2004 до 428,7 у 2010, так і у відносних з 1,5% до 3,2 в аналізованому періоді. Відбулося зміна частки бюджетних інвестицій у промисловості, а саме у добувній промисловості з 16,8% у 2004 до 24,8 у 2005 р. проте реальний можна робити лише в тому випадку, коли до уваги брати виключно абсолютні показники. Так, в період 2005-2008 рр. показник бюджетних інвестицій в добувну промисловість невпинно зростав з 1260,1 млн. грн. до 2083,6 млн. грн., значний обвал стався у 2009 коли аналізований показник сягнув критичної поділки у розмірі 1170 млн. грн., дещо кращою ситуація була в 2010 р. Водночас відбулось зниження частки інвестицій у хімічні та нафтохімічній промисловості, металургії та оброблення металів, що пояснюється майже цілковитою приватизацією державних підприємств. Також знизилась частка державного інвестування у виробництво та розподілення електроенерґії, газу та води з 13,0% у 2004 р. до 8,3% у 2010 р.. Значно зменшилась державна участь у будівництві у період 2004-2010 рр. вона постійно скорочувалась з 21,1% до 9,5%, (дещо кращою була ситуація в 2008-2009 рр.). Участь держави в оновлені транспорту та зв’язку постійно скорочувалась, але після отримання Україною права на проведення фінальної частини Євро-2012 (модернізація транспортної інфраструктури та зв’язку і реалізація відповідних державних програм) частка державної участі збільшилась майже в двічі (з 23,7% у 2004 до 30,2% 2010).

З таблиці 2.3. чітко видно що майже не змінилась частка бюджетних інвестицій в основний капітал на державне управління. На протязі аналізованого періоду вона коливалась в межах 6,0-7,4% від загальної суми.

Розглянемо участь держави в інвестуванні у людський капітал (освіта, охорона здоров’я, діяльність у сфері культури та спорту). Так за останні шість років інвестиції в освіту за рахунок коштів державного бюджету коливались у межах 2,2%-3,6% загального обсягу бюджетних інвестицій; в оновлення сфери охорони здоров’я та соціальної допомоги у межах 4,2-5,8%; у діяльність у сфері культури тата спорту в межах 4,2-8,0%. Як ми бачимо частка бюджетних інвестицій в Україні знаходиться на досить низькому рівні. Покладання відповідальності за оновлення таких сфер діяльності як освіта та охорона здоров’я лише на комерційні структури призведе до того, що користуватимуться найновішими досягненнями у цих сферах лише ті, хто за це в змозі заплатити.

Розглядаючи структуру розподілу обсягів бюджетних інвестицій (табл. 2.3.) можна зазначити, що в основному кошти спрямовуються у добувну промисловість 16,8-24,8%, будівництво 9,5-21%; на транспорт та зв’язок 16,9-31,5. Витрати на розвиток людського капіталу є незначними.

Коливання в широких межах пояснюється постійною зміною пріоритетів в інвестуванні у зв’язку з частими змінами правлячої верхівки. Не можливо забути і про негативний вплив на динаміку бюджетного інвестування світової економічної кризи у 2009-2010рр. дотепер залишаються недостатньо про інвестованими напрямки інноваційного характеру, такі як обробна промисловість, транспорт, зв’язок, будівництво (хоча й в 2007 була деяка переорієнтація саме на ці напрямки). Недостатнім було також інвестування у розвиток людського капіталу.

Для того, щоб з’ясувати зміну бюджетних інвестицій в основний капітал слід визначити їхню частку у загальному обсязі інвестицій в основний капітал (див. рис. 2.4.).

Рис. 2.4. Частка інвестицій в основний капітал за рахунок Державного та місцевих бюджетів у загальному обсязі інвестицій в основний капітал.

На діаграмі чітко видно що найбільшу частку інвестиції в основний капітал за рахунок коштів державного та місцевих склали в 2004 р. і напроти найменшу в пік фінансової кризи в 2009 р.

Отож, беручи до уваги дані таблиці 2.3. можна зробити певні висновки щодо стану бюджетного інвестування в Україні. Слід зазначити, що інвестиції в людський капітал мають високу віддачу, але для підвищення якості таких послуг поряд із державними інвестиціями мають використовуватись сучасні методи, а саме державний кредит на отримання освіти, медичне страхування тощо. Таким чином держава може змінювати якість цих послух відповідно до європейських стандартів. Відсутність суттєвої державної підтримки виконання програм науково-технічного та інноваційного розвитку призвела до погіршення стану багатьох галузей економіки, зокрема їх технічної та технологічної відсталості, зношеності основних фондів, низького рівня використання виробничих потужностей, їх високої енерґо- та ресурсноємності, відсутності або низького рівня впровадження інновацій.