9.Соціальне значення праці вчителя. Професійні-педагогічні та особисті якості вчителя фізичної культури.

Педагогическая професия одна й здревнейших. Каждое государство, любая общественная система определяет необходимость обучения й воспитания детей. Современные требования к педагогу на Украине определеньї в законе «Про загальну середню освіту.»

1. Пед. Работником должен быть человек с високими моральними качествами.

2. иметь соответствуещее пед. образование .

3. надлещащий уровень проф. подготовки.

4. Осуществлять пед. деятельность обеспечивая результативность й качество своей работы.

5. Физическое й психическое состояние здоровья которое позволяет исполнять проф. Обязанности в средней образовательной школе.

Учитель должен бить человеком

• высокой натуры

• общечеловеческих ценностей

• праведником идей государства

• человеком души й доброго суда

• настоящий педагог должен работать на будущее опережать своє время поэтому пед. профессия становится творческой миссией.

Личные качества педагога.

1. Учитель должен бить личностью.

2. Учитель должен бьггь интеллигентом

3. Учитель должен быть гуманистом.

4. Обьективность.

5. Требавательность.

6. справедливость.

7. Вера в человека.

8. Чувство меры.

9. Педагогический такт.

10. Общительность.

11. Оптимизм й юмор.

12. педагогическая наблюдательность.

10.Види й. Форми, задачі, та методи внутрішнього контролю в сучасній школі. Методична робота в школі. Зміст і форми професійного вдосконалення вчителів.

Значення методичної роботи для підвищення рівня професійної підготовки вчителя. Методична робота в школі — спеціально організована діяльність педагогічного колективу, що створює умови для підвищення майстерності педагога. Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.Методична робота покликана стимулювати підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, передового педагогічного досвіду.

Методична робота здійснюється за такими напрямами;

1. Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.

2. Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.

3. Освоєння методики викладання додаткових предметів. Охоплює вивчення складних розділів навчальних програм з демонструванням відкритих уроків, застосуванням наочних посібників, дидактичних матеріалів.

4. Систематичне інформування про нові методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.

5. Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

Основні форми методичної роботи в школі:

Форми організації методичної роботи в школі досить динамічні. Вибір конкретної з них залежить від педагогічної культури вчителів,морально-психологічного клімату в шкільному колективі, матеріально-технічних можливостей школи, інноваційної відкритості та активності вчителів та керівників школи. Загалом проводять її в індивідуальній, груповій та колективній формах.

Індивідуальна форма методичної роботи. Вона є складовою самоосвіти вчителя, здійснюється за індивідуальними планами з урахуванням його професійних потреб, результатів взаємооцінки, рекомендацій керівництва школи, досвідчених педагогів. Змістом її є систематичне вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробка проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

У процесі самоосвіти педагог має подбати про зв'язок змісту індивідуального плану з проблемою, над якою працює педагогічний

№11 різноманітні підходи до навчанняю. Пояснвоно – ілюстративно, програмоване навчання, навчання за допомогою ПК.

ПРОГРАМОВЛНЕ НАВЧАННЯ

Один із різновидів репродуктивного підходу до навчання.

Передбачає використання спеціальних навчаючих програм. Під терміном "Програмне навчання" розуміють цілеспрямовану організацію навчального процесу. (рунтується на наявності точно окресленого обсягу знань, умінь і навичок, як слід засвої'ти, у його розчленуванні на малі дози (порцій, кадри), на сприйманні цих доз в строгій логічній послідовності.

Засвоєння обсягу інформації в дозі повинно активно готувати учнів до сприйняття наступної дози. Засвоєння кожної дози інформації має відбуватися відповідно до пізнавальних можливостей учня, самоконтролю за процесом засвоєння інформації.

Позитивним у програмованому навчанні є:

відокремлення головного, істотного в навчальному матеріалі; забезпечення оперативного контролю за процесом засвоєння знань; логічна послідовність у засвоєнні знань, що дає змогу працювати в оптимістичному темпі здійснювати самоконтроль, індивідуалізувати навчання; індивідуалізація навчання; водночас програмоване навчання може звести роль учителя до інструктора.

Комп'ютерне навчання

Комп'ютер відкриває нові можливості для забезпечення навчального процесу початкової школи наочними засобами, які пов'язані з розширенням спектру ілюстративного матеріалу, динамічних та інтерактивних мультимедійних засобів. Як ілюстративний матеріал учитель може застосовувати на уроці різні схеми, фотографії, репродукції картин тощо. Такий ілюстративний матеріал можна легко підготувати за допомогою наявних електронних енциклопедій, освітніх Інтернет-ресурсів. Підібраний матеріал може бути продемонстрований на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора, що привнесе нових якостей у застосування наочних засобів, мимовільну концентрацію уваги школярів на яскравих, великих об'єктах, природну зацікавленість учнів до нових форм подання матеріалу.

Таким чином, фактори, що зумовлюють доцільність використання комп'ютера в дидактичних ситуаціях у навчанні молодших школярів, полягають в наданні можливості:

- унаочнити об'єкти пізнання, що дозволяє будувати дидактичні ситуації, які спираються на спостереження, аналіз;

- організації практичних дій молодших школярів з комп'ютерними моделями об'єктів, що дозволяє проектувати дидактичні ситуації, які спираються на самостійну дослідницьку, експериментальну діяльність;

- навчатися в процесі гри, що є однією з актуальних вікових проблем молодшого школяра та забезпечує природне переростання гри у навчальну діяльність;

- оперативно надати учневі індивідуалізованої допомоги, що дозволяє проектувати дидактичні ситуації, які спрямовані на вирівнювання знань, навчальних умінь молодших школярів, організацію самосійної діяльності;

- урізноманітнити способи заохочення школярів, що дозволяє проекгувати дидактичні ситуації, зорієнтовані на формування в учнів ініціативності, активності, впевненості у власних силах, бажання до подолання труднощів.

Пояснювальне-ілюстроване навчання

Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

І) зображення предметів і явищ

2) самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картиии, репродукції, креслеиня, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо. Наприклад, при викладанні географії учням не можна безпосередньо показати пустелю, океан, гори, вулкан, якщо їх немає поблизу при викладанні історії -різні типи суспільно-економічних формацій: при викладанні літератури - особистість письменника і под. У таких випадках учнів знайомлять з предметами, явищами, процесами не прямо, а за допомогою зображень.

До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини живі або закоисервоваиі тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі (наприклад, мотор, парова машина), макети, до діють, (наприклад, пластична репродукція земної поверхні, рельєф місцевості).

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюсгься - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%.