3.Історія створення схем періодиз. Псих.Розв. Періодиз. Псих. Розв. Дітей

Деякі вчені (Гетчінс та інші) брали за основу біогенетичний принцип, бо вони вважали, що онтогенез (індивідуальний розвиток) в стиснутому вигляді повторює філогенез (історію розвитку людства). Одна з класифікацій була здійснена за педагогічним критерієм: періодизацію дитинства проводили згідно ступеней освіти і виховання (дошкільний вік, молодший школяр тощо). Але звісно то залежало не так від розвитку дитини як від вибриків міністерства освіти.

Інші вчені для класифікації періодів розвитку дитини брали за основу лише одну з ознак розвитку. Так були класифікації: на основі дентиції, тобто появи і зміни зубів (Блонський), за критерієм сексуального розвитку (Штратц). З цієї групи мені здався важливим і цінним психологічний критерій Штерна: раннє дитинство (до 6-ти років) коли в дитини була ведучою лише ігрова діяльність, період свідомого навчання з поділом гри і роботи (7-14років) і період юності (14-18 років), коли максимально розвивається самостійність і будуються плани на подальше життя. Деякі вчені визанчають етапи розвитку окремо для дівчаток і хлопчиків.

Реальною основою класифікації за Вигоським є тільки внутрішні (психологічні) зміни самого розвитку, бо лише внутрішні зміни, а не зовнішні дають можливість визначити об’єктивно періоди розвитку дитини.

Більш точній періодизації розвитку посприяло те, що емпіричним шляхом були виявлені кризові періоди в розвитку дитини. Спочатку вони характеризувалися виключно з негативного боку, тепер вікову кризу розуміють просто як складний, але корисний і переломний етап розвитку дитини завдяки якому вона переходить на виший ступінь психологічного розвитку. Наявність критичних періодів свідчить про те, що перехід дитини з одного етапу розвитку на інший є не еволюційний, а швидше революційний. Тому часто один рік, наприклад 7 рік життя змінює дитину дуже сильно в психологічному плані.

Кожна вікова криза приносить з собою багато новоутворень (здібнстей, яких раніше не було - самосвідомість, самостійність, сила волі, логічне мислення тощо), тобто багато нових можливостей для дитини. Таким чином, основним критерієм поділу дитячого розвитку на окремі періоди є саме ці новоутворення, а послідовність етапів розвитку визначається з чергуванням стабільних і критичних періодів. Стабільні періоди мають біль-менш чіткі межі, а тривалість кризи визначають на основі її кульмінаційної точки – додають півроку до неї і півроку після.

В чому особливість схеми вікової періодизції Виготського: 1) він ввів критичні періоди; 2) виключив ембріональний період розвитку; 3) виключив період розвитку, який називали юністю (з 17-18 років до настання повної зрілості); 4) включив вік статевого розвитку в число стабільних, стійких, а не критичних періодів.

Отже, вікова періодизація за Виготським:

Криза новонародженості

Немовлячий вік – від 2 міс до 1

Криза 1 року

Раннє дитинство – від 1 року до 3 років

Криза 3 років

Дошкільний вік – від 3 років до 7 років (7 рік життя включно)

Криза 7 років

Пубертатний вік – з 14 до 18 років

Криза 17 років

На даний момент,українська психологія основні періоди розвитку дитини визначає за психолого-педагогічними критеріями, що поєднують і характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, і провідну діяльність дитини, і форму навчання, а також інші показники. Виділяють: ранній (від 0 до 3 років) і дошкільний вік (з 3 до 7 років); молодший шкільний вік (з 7 до 10 років); середній шкільний, підлітковий вік (з 10 років до 15); старший шкільний, юнацький вік (з 15 і до досягнення зрілості).

2. Що таке психіч. розвиток? Особливості психіч розвитку. Нерівномірність психіч розв і його причини.

Розвиток – це вища форма руху матерії, це безперервний процес, який х-ється переходом кількісних змін у якісні.

За Виготським є 2 типи розвитку:

- преформований (коли є чітко визначені, закріплені і зафіксовані стадії та кінцевий результат розвитку)

- не преформований (тип, який не визначений наперед)

Дитячий розвиток не преформований тип руху, але це особливий процес, який де термінується не знизу, а зверху тою формою практичної та теоретичної д-сті, яка існує на даному рівні розвитку.

(Психіка – ф-ція мозку, сутність якої полягає в активному відображенні людиною об’єктивної реальності та регулюванні поведінки й д-сті)

Х-ка розвитку психіки:

- розвиток іде від простого до складного

- р-ток завжди поступовий, неперервний і не обернений рух вперед

- психіч р-ток завжди спіралеподібний рух

- р-ток психіч ф-цій проходить нерівномірно

Особливості р-тку:

А) типологічні – існують властивості х-рні всім дітям і дорослим на даному етапі розв.

Б) індивідуальні – проявляються в неповторності індивідуальності особистості

- психіч р-ток людського індивіду це обумовлений процес.

3. Умови психіч р-тку дитини. Біогенетична і соц. концепція р-тку. Яка точка зору вітчизняних психологів у критиці цих концепцій.

Розвиток – це вища форма руху матерії, це безперервний процес, який х-ється переходом кількісних змін у якісні.

(Психіка – ф-ція мозку, сутність якої полягає в активному відображенні людиною об’єктивної реальності та регулюванні поведінки й д-сті)

Сучасна психологія вбачає причини розвитку в процесі життя людини, в конкретних і суперечливих соціально-психологічних умовах, найрізноманітніших аспектах її взаємодії з навколишнім середовищем (буттям). Рушійними силами процесу розвитку вона проголошує притаманні йому внутрішні суперечності. Розв'язання їх є основою розвитку, який визначається взаємодією різних передумов, обставин, умов, чинників, що свідчить про можливість опосередкованого керування ним.

2 основні концепції розвитку психіки:

Біологічний (спадковість (генотип) тип темпераменту, задатки)

Соціальне середовище:

- природні умови (екологія, клімат)

- макросередовище (ідеологія, вірування, ЗМІ)

- мікросередовище(сім’я, садок, школа, ін. НЗ)

- види д-сті:

А) безпосереднє емоц спілкування з дорослими (період немовляти)

Б) предметноманіпулятивна д-сть (діти раннього віку)

В) рольова гра (дошкільний вік)

Г) учбова д-сть (мол шкільний вік)

Д) інтимно-особистісне спілкування(підк-ки)

Е) учбово-професійна д-сть (ранній юнацький вік)

Активність

Виховання і навчання (виділяють лише деякі вчені)