- •1.Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •2.Вимоги до споживних властивостей взуття
- •3. Види та деталі взуття.
- •4. Види, будова та топографія шкіряної сировини
- •Топографічні ділянки шкури – ділянки, що відповідають обумовленим частинами тіла тварин та визначені неоднорідною будовою волокон, хімічним складом та фізико механічними властивостями.
- •5. Хімічний склад шкіряної сировини.
- •6 Вплив підготовчих процесів виробництва на формування споживних властивостей натуральних шкір.
- •7.Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •8. Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •9. Номенклатура показників якості натуральних шкір
- •Показники фізичних властивостей
- •10. Хімічний склад натуральних шкір: показники, методи визначення.
- •11. Класифікаційні ознаки асортименту натуральних шкір.
- •13. Особливості сортування
- •14. Характеристика каучуків, їхній вплив на формування властивостей гум.
- •15. Інгредієнти гумових сумішей, їхній вплив на формування споживних властивостей.
- •16. Асортимент, показники якості взуттєвих гум та деталей низу з пластмас.
- •17 Асортимент, показники якості штучних та синтетичних тканин шкір.
- •18. Текстильні взуттєві матеріали.
- •19. Моделювання та конструювання взуття. Сучасні напрямки моди взуття.
- •20. Вплив технологічних процесів виробництва на формування споживних властивостей взуття
- •21. Характеристика методів кріплення деталей низу
- •22.Властивості шкіряного взуття
- •23. Оцінка якості взуття
- •24. Класифікаційні ознаки асортименту шкіряного взуття.
- •25. Асортимент взуття за видами
- •26.Характеристика асортименту взуття за статево-віковим призначенням та за матеріалом верху.
- •27. Характеристика асортименту спортивного взуття
- •28. Управління розмірно-повнотним асортиментом взуття.
- •29 Деталі гумового взуття
- •30 Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей гумового та полімерного взуття.
- •1.Матеріали:
- •31. Класифікація та характеристика асортименту гумового та полімерного взуття
- •32.Контроль якості гумового взуття
- •33. Фактори, що впливають на формування споживних властивостей валяного взуття
- •34. Характеристика асортименту валяного взуття.
- •35. Контроль якості валяного взуття
- •36. Будова і хімічний склад хутрової сировини
- •37. Змінюваність волосяного і шкірного покриву
- •38 Первинна обробка хутрово-хутряної сировини
- •39. Вплив підготовчих процесів на формування властивостей хутряного напівфабрикату
- •40. Номенклатура споживних властивостей хутряних напівфабрикатів
- •41. Характеристика властивостей волосяного покриву
- •42. Характеристика властивостей шкірного покриву
- •43.Характеристика властивостей шкурки в цілому
- •44. Класифікація хутрово – хутряного напівфабрикату
- •45.Характеристика асортименту та особливості сортування хутрового напівфабрикату.
- •46 Характеристика асортименту, особливості сортування каракульського напівфабрикату.
- •47. Дефекти хутрово – хутряного напівфабрикату
- •49.Формування споживних виробів у кушнірському виробництві
- •50. Пошивне виробництво
- •51. Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
- •52.Характеристика асортименту хутряних деталей одягу та жіночих хутряних уборів.
- •53. Характеристика асортименту хутряних головних уборів.
- •54.Оцінка якості хутряних виробів.
- •55. Характеристика факторів, що впливають на формування споживних властивостей товарів шкіряної галантереї
- •56. Класифікація та асортимент шкіряної галантереї
- •57.Вимоги та оцінка якості товарів шкіряної галантереї
- •Антропометрія стопи. Розміри та форма стопи.
- •Вплив і сутність дублення на формування властивостей натуральніх шкур.
- •Вплив операцій опорядження шкір різного призначення.
- •Характеристика методів кріплення деталей низу (1)
- •Класифікація та асортимент хутряних та овчинно-шубних виробів та верхнього хутрового одягу.
4. Види, будова та топографія шкіряної сировини
Шкіряна сировина – шкури тварин, придатні для виробництва шкіри.
Дрібна шкіряна сировина – шкури телят, лошат, верблюжа масою до 10 кг в парному стані, а також шкури кіз та овець незалежно від їх маси.
Крупна шкіряна сировина – шкури тварин, крім свиняих, масою понад 10 кг в парному стані, а також шкурки віслюків та мулів незалежно від їх маси.
Шкури телят розподіляються за віком, а дорослих тварин - за статтю.
Шкури ВРХ мають високу міцність і щільність. Сосочковий шар мало розпушений волосяними сумками і залозами. Сітчастий шар досить розвинений, складається з товстих, міцних волокон і жмутиків, які формують в'язь.
Опойок - шкури молочних телят з первинним волосяним покривом, мають площу 70-120 дм2, товщину 1,3-1,5 мм.
Виросток - шкури телят з вторинним після линяння волосяним покривом до 1 року.Вага - до 10 кг, площа 100-160 дм2, товщина до 3 мм.
Напівшкурок - шкури телиць і бичків масою 10-13 кг, площа 120-220 дм , товщина 2,5-3,5 мм. Отримують від тварин віком 1-1,5 роки.
Бичок - шкури молодих кастрованих і некастрованих бичків масою 13-17 кг. Площа 200-275 дм2, товщина 3-4 мм.
Яловиця - шкури корів масою понад 13 кг. Площа в межах 200-400 дм2, товщина 2,5-5 мм.
Бичина - шкури кастрованих биків масою 17-25 кг (легка) і більше 25 кг (важка). Площа 300-570 дм2, товщина 3,5-5 мм.
Бугай - шкури некастрованих биків.
Шкури коней відрізняються від шкур ВРХ густішим волосяним покривом, розвиненою системою потових залоз, менш розвиненим сітчастим шаром, меншою щільністю і міцністю, більшими прижиттєвими вадами.
Вимітка - шкури кінського молодняка масою понад 5 кг. Площа 120-200 дм , товщина передини 1,5-2 мм, хазу - 2-2,5 мм.
Шкури овець значно відрізняються за породою, віком, сезонним забоєм та іншими чинниками. Найкращими за якістю є шкури тварин, забитих влітку і восени..Переробляються на шкіри для верху взуття (шеврет), одягові, рукавичні, галантерейні.
Шкури кіз. Дрібна козлина - шкури козенят віком 2- 3 міс., площа до 25 дм . Переробляється на лакові і рукавичні шкіри.
Легка козлина - шкури козенят віком 3-5 міс., площа 25-40 дм . Використовується для виготовлення високоякісного шевро.
Середня козлина - шкури кіз віком 6-10 міс., площа до 60 дм . Шкури товсті, щільні, еластичні. Використовується на шевро.
Важка козлина - шкури дорослих кіз і цапів. Площа 60-90 дм . Переробляються на козлину хромового дублення.
Шкури свиней. Особливісю є висока пористість виготовлених шкір.
Шкури поросят на бахтармяному боці чітко помітні отвори, які залишаються після видалення щітини, мають площу до 30 дм2
Середні шкури свиней площа-70-120 дм .
Великі шкури дорослих маток і хряків площею понад 120 дм мають товщину 2,7-3,7 мм. Зі шкур поросят виготовляють рукавичні і галантерейні вироби.
Шкури рептилій (крокодилів, ящірок, плазунів) використовуються як другорядна сировина. Цінність шкіри з них визначається характерним рисунком мереї, що утворюється виступами.
Вихідною сировиною для вироблення шкір є шкури тварин - шкурний покрив, відокремлений від туші.
Будова шкури та її властивості різні. Шкури тварин мають три основні шари:
Епідерміс - зовнішній шар шкури, що має клітинну будову. Товщина епідермісу становить 1 - 5 % товщини шкури. Епідерміс пов'язаний з дермою проникаючими в неї волосяними сумками і залозами, а також численними сосочками.
Дерма - основний шар шкури, з якої отримують шкіру. Вона має волокнисту будову, формується переплетенням пучків волокон з'єднувальної тканини. Удермі розрізняють два шари. Перший шар, що прилягає до епідермісу, називається сосочковим, або термостатичним, другий - сітчастим, або ретикулярним. Межею між ними є нижній рівень залягання волосяних цибулин і потових залоз.
Підшкірна клітковина (міздря) має горизонтальні, нещільно розташовані білкові волокна, між якими знаходяться кровоносні судини, нервові і м'язові волокна, білкові і жирові клітини, жирові прошарки.