1) Зародж та осн етапи розвитку екон теор як науки

У сучасн. умовах економіку можна розглядати у трьох значеннях: 1) народне госп певної країни; 2) сукупність екон відносин між людьми у сфері виробн., розпод, обміну і спожив продукції, утворюючи певну економічну систему; 3) економ наука, що вивч нар госп в цілому, галузі господарства району.

Народне госп є предметом вивч економічної науки.

Економічна наука- сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизац об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економ дійсності.

Перші спроби вивчення екон процесів були зробл у старод Греції та Римі.

Етапи розв екон науки:

Меркантилізм. Представн цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (зол і срібних). Представн: Монкретьєн, Манн, Юм.

Фізіократи. Джерелом багатства вваж працю у с/г. Представн: Кене, Тюрго, Мірабо, Норе.

Клас політ економія. Засновники: Сміт, Рікардо, Петті. Вони зосередж увагу на аналізі економ явищ і закономірностей розв всіх сфер виробн. Вони започатков трудову теорію вартості. Ринок розгл як саморегул систему.

Марксизм. Засновники: Маркс, Енгельс. Дослідж капіталістичне суспільство з позиції робітничого класу. Вони продовж дослідж трудову теор вартості, запропонували концепції дод вартості, грошей, прод праці, відтворення, екон криз, земел ренти.

Маржиналізм – теорія яка пояснює екон процеси і явища використовуючи концепцію граничних величин. Дослідж грунт на таких поняттях як «гран корисність», «гран продуктивн», «гран витрати». Представн: Менгер, Візер, Джевонс.

Сучасні напрямки.

Неокласицизм. Заперечує необх втруч держави в економіку, розгл ринок як саморег сист. Засновн: Маршалл, Пігу.

Монетаризм – теорія яка приписує грош масі, яка знаходь в обігу, роль визначального фактору.

Кейнсіанство. Обгрунтов необх активного втруч держави в регулюв економіки через кредитно-бюджетну політику. Засновн: Кейнс.

Інституціоналізм. Розгл економіку як сист в якій відносини між господ суб’єктами склад під впливом багатьох факторів. Обєктами вивчення є «інститути» (держава, корпорації, профспілки, звичаї…)

Неоклас синтез. Представн обгрунт принцип поєдн ринков і держ регул екон процесів, наголош про необх руху до змішаної економіки.

2) Економічні закони,їх пізнання та використання

Економічні закони — це насамперед закони еволюції виробничих відносин у їх взаємозв'язку з розвитком продуктивних сил. Економічні закони, як і закони природи, мають об'єктивний характер, тобто відтворюються незалежно від волі й свідомості людей. Проте вони істотно відрізняються від них, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей — виробництві, розподілі, обміні та споживанні, тому залежать від свідомої діяльності людей. Свідоме, цілеспрямоване використання економічних законів є домінуючим. Так, на сучасному етапі держава не може скасувати економічні закони, але може створювати передумови для розвитку об'єктивних законів, змінивши умови. Крім того, на відміну від природних, економічні закони діють не вічно, більшість з них мають тимчасовий характер. Розрізняють: всезагальні економічні закони, тобто закони, які властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідності виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці, закон економії часу тощо); закони, що діють у декількох суспільно-економічних формаціях: закон вартості, закон попиту і пропозиції, грошового обігу тощо; до третього типу належать специфічні економічні закони, тобто закони, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва. Найважливішу роль серед них відіграє основний економічний закон, що виражає найбільш глибинні зв'язки між продуктивними силами і виробничими відносинами, відносинами власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил; четвертий тип економічних законів — це особливі закони, що діють лише на одній із стадій (висхідній чи низхідній) або ступенів суспільного способу виробництва — закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму, закон одержавлення економіки. На вищому ступені державно-кооперативного капіталізму діє закон планомірного розвитку економіки. Механізм використання економічних законів передбачає передусім пізнання їхньої сутності, умов дії та вимог, на основі чого формується економічна політика, виробляється економічна програма.