39) Мотивація поведінки підприємця

Мотиви підприємництва вкрай різноманітні і проявляють свою силу за певних умов, комбінуючись між собою. їм властиві споживчий характер, множинність, ієрархічність, різка стійкість і інтенсивність впливу на підприємницьку поведінку.

Всю багатовимірність цих мотивів можна звести до кількох основних груп

■ матеріальна заінтересованість;

■ прагнення до свободи та незалежності;

■ любов до творіння та творчості, змістовної праці;

■ прагнення до комплексної самореалізації особи.

Більшість підприємців вважає, що смисл їх діяльності найрізноманітніший. Свою справу вони цінять, виходячи із реалізації не одного критерію, а багатьох.

40) Витрати в-ва:сутність, види

Це вартісна оцінка затрат ек ресурсів, здійснених підприємцями задля в-ва продукції. Поняття витрат в ек науці базується на загальній ідеї обмеженості ресурсів і можливості альтернативного використання їх. У зв’язку з цим дійсні витрати поділяються на зовнішні і внутрішні.

Зовнішні (явні) витрати - витрати на оплату ек.ресурсів,постачальники яких не є власниками фірми (грошові витрати на придбання сировини, палива, обладнання, трудових та транспортних послуг тощо)

Внутрішні (неявні) - витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Неявні витрати включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому застосуванні власних ресурсів. Сучасна економіка відносить до внутр. витрат нормальний прибуток-мінімальну плату, необхідну для утримання підприємця в певній сфері бізнесу.

Виокремлення явних та неявних витрат відображає два підходи до розуміння природи затрат фірми.

Бухгалтерський підхід передбачає врахування зовнішніх витрат, які оплачуються безпосередньо після отримання рахунка чи накладної. Ці витрати відображаються у бухгалтерському балансі фірми і є бухгалтерськими витратами.

Ек підхід до витрат в-ва передбачає врахування не тільки зовнішніх, а й внутрішніх витрат, пов’язаних з можливістю альтернативного використання ресурсів.

Залежно від строку, впродовж якого можлива зміна ек ресурсів, залучених фірмою до в-ва певного виду продукції, розрізняють: витрати фірми в довгостроковому періоді, витрати фірми в короткостроковому періоді (постійні, змінні, сукупні, середні та граничні).

41) Суспільне відтворення: види і пропорції

Суспільне (національне) вітворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними та залучення нових невідтворюванних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів оганізації праці.

Види суспільного відтвореня:

Просте відтворення – це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні.

Звужене відтворення – це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його сприченяють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. (наприклад 90-ті роки ХХ століття в перехідній екомоміці України)

Розширене відтворення – це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання.

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій:

- Між виробництвом і споживанням.

- Між підрозділами національного виробництва.

- Між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва.

- Між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромадженням.

- Між споживанням і нагромадженням (заощадженями).

- Між заощадженнями та інвестиціями.