Перелік питань до теоретичної частини іспиту

1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності.

2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини залежно від різних морфологічних груп і хімічного складу.

3. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення ЛР. Методи виявлення нових ЛР, роль наукових досліджень і навчальних закладів.

4. Сировинна база лікарських рослин України, їх раціональне використання, охорона і відтворення.

5. Фармакогностичний аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?

6. Визначення поняття «полісахариди». Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості. Вилучення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.

7. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілази та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю та його застосування.

8. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.

9. Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз.

10. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.

11. Пектини. Будова. Застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.

12. Визначення поняття «ліпіди». Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.

13. Визначення типів жирних олій. Приклади типів. Найбільш поширені жирні кислоти, які входять до складу жирних олій. Простагландини.

14. Методи отримання жирів і жирних олій. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.

15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова. Застосування. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?

16. Визначення поняття «вітаміни». Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.

17. Визначення поняття «глікозиди». Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.

18. ЛР та ЛРС, які містять ферменти і фітогормони. Фітопрепарати. Їх застосування.

19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.

20. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин. Шляхи використання сировини.

21. Визначення поняття «лігнани». Класифікації ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Застосування.

22. Визначення поняття «ксантони». Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Застосування.

23. Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв`язок хімічної будови з біологічної дією.

24. Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Застосування.

25. Визначення поняття «флавоноїди». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.

26. ЛР та ЛРС, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, ізофлавони, аурони, халкони.

27. Визначення поняття «кумарини» і «фурохромони». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення, застосування кумаринів, фурохромонів. ЛР та ЛРС, які містять кумарини та фурохромони. Правили техніки безпеки при роботі з ЛРС.

28. Визначення поняття «дубильні речовини» (таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження у рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.

29. ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Шляхи використання.

30. Визначення поняття «терпіноїди». Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження БАР ізопреноїдної структури в рослинному світі.

31. Визначення поняття «іридоїди». Хімічна будова Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. ЛР та ЛРС, які містять іридоїди.

32. Визначення поняття «ефірні олії». Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.

33. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи отримання ефірних олій. Зберігання ЛРС, яка містить ефірні олії. Методи кількісного визначення ефірних олій у ЛРС. Методи аналізу ефірних олій. Визначення фізичних та хімічних числових показників. Їх аналітичне значення.

34. ЛР та ЛРС, які містять: ациклічні, моноціклічні і біциклічні монотерпеноїди; сесквітепеноїди та сесквітерпенові лактони (евдесманоліди та гваяноліди), сполуки ароматичного ряду. Їх застосування.

35. Визначення поняття «сапоніни». Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація в залежності від будови сапогеніну. Якісні реакції.

36. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Шляхи використання.

37. Визначення поняття «кардіостероїди» («серцеві глікозиди»). Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Стандартизація ЛРС. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв`язок фармокологічних властивостей з хімічною будовою.

38. ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди.

39. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи кількісного визначення.

40. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правило техніки безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять алкалоїди.

41. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди, псевдоалкалоїди, справжні алкалоїди - тропанові, пірролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові.

42. Лікарські рослини, сировина яких переробляється на фармацевтичних підприємствах (латинські назви сировини, рослини, родини, сировинна база, хімічний склад, препарати і застосування): ламінарія, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, соняшник однорічний, рицина звичайна, обліпиха крушиновидна, гірчиця, лавровишня, папороть чоловіча, родіола рожева, лимонник китайський, левзея сафлоровидна, подофіл щитовидний, елеуторокок колючий, алоє деревовидне, марена красильна, софора японська, аронія чорноплода, шоломниця байкальська, датиска коноплева, леспедеца, смоковниця, каштан кінський, амі велика, пастернак посівний, псоралея кістянкова, віснага морквовидна, сосна звичайна, ялиця сибірська, аралія манчжурська, заманиха висока, жень-шень, діоскорея ніпонська, якірці сланкі, наперстянка шерстиста, жовтушник сірий, строфант Комбе, жовтозілля плосколисте, дурман індійський, софора товстоплодна, термопсис черговоквітковий, мачок жовтий, барбарис звичайний, стефанія гладенька, унгернія Віктора, унгернія Северцева, маткові ріжки, чилібуха, барвінок малий, катарантус рожевий, раувольфія, секурінега півкущева, пасифлора інкарнатна, пасльон дольчатий, чемериця, дельфіній сітчатоплодий, аконіт біловустий, ефедра хвощова, перець однорічний, пізньоцвіт.

43. Лікарська сировина тваринного походження: отрути змій, продукти життєдіяльності медоносної бджоли. Препарати, застосування.

44. Ресурсознавство як наука. Значення ресурсознавства лікарських рослин для фармації і медицини.

45. Розвиток ресурсознавства лікарських рослин в Україні. Доробок українських вчених в цій галузі.

46. Сучасний стан і обсяги спеціального використання ресурсів лікарських рослин в Україні . Фактори впливу стан ресурсів і обсяги заготівель.

47. Різноманіття життєвих форм лікарських рослин і рослинних угруповань за участю лікарських рослин в Україні. Поняття: фітоценоз, аспект, проективне покриття, врожайність, продуктивність, домінант.

48. Принципи і підходи до вибору об’єктів ресурсного вивчення. Етапи вивчення. Методи вивчення ресурсів лікарських рослин.

49. Щільність запасу сировини. Методи визначення щільності запасу.

50. Біологічний і експлуатаційний запас сировини. Обсяг допустимого щорічного икористовування. Методи обчислювання.

51. Науковий аспект раціонального використання ресурсів. Виявленняпродуктивних ценопопуляцій лікарських рослин по біохімічним показникам і їх використання.

52. Категоризація ресурсів лікарських рослин в Україні. Загальна характеристика ресурсів ЛРС по природнокліматичних зонах і адміністративно-територіальних округах.

53. Ресурси ЛРС в Одеській обл. та їх сучасне використання.

54. Охорона лікарських рослин. Лікарські рослини Червоної книги України і сучасний стан їх ресурсів.

55. Лікарські рослини, що охороняються в Одеській обл. Заказники лікарських рослин. Лікарські рослини на заповідних територіях.

56. Розвиток і досягнення інтродукції лікарських рослин в Україні.

57. Асортимент культивованих лікарських рослин і традиційні райони їх культивування в Україні.

58. Етапи введення лікарських рослин в промислову культуру. Найстаріші культивовані лікарських рослин в України.

59. Основні напрямки селекції лікарських рослин і її досягнення в Україні.

60. Методи біотехнології і лікарському рослинництві.

61. Районування сортів лікарських рослин. Особливості культури лікарських рослин в Південних областях України.

62. Заказники лікарських рослин і прилісні угіддя – як засоби охорони, вивчення і раціонального використання ресурсів лікарських рослин.

63. Нормативно-правові основи використання ресурсів лікарських рослин.

64. Принципи складання «Інструкцій» по заготівлі ЛРС.

65. Загальні правила збирання сировини лікарських рослин і приклади їх уточнення та окремих видів завдяки детальному ресурсному вивченню.