- •Реферат
- •Встановлено хромосомну патологію в 19 випадках, що склало 2,61% від загальної кількості обстежених.
- •1. Огляд літератури
- •2. Матеріали та методи дослідження
- •Результати дослідження та їх обговорення
- •Узагальнення
- •Висновки
- •3. Зміни каріотипу частіше виявлялися у чоловіків, ніж у жінок (3,6 % проти 2 % ).
- •Список цитованої літератури
Узагальнення
Провадили дослідження каріотипу у подружніх пар з репродуктивними розладами, що звернулися до спеціалізованого медико-генетичного центру. Обстежено 450 жінок та 276 чоловіків за два роки.
Серед тих, хто звернулися до лікаря, були пацієнти з первинним безпліддям – 130 осіб, вторинним безпліддям – 569 осіб, а також особи, у яких було в анамнезі мертвонародження, завмерла вагітність, викидні, та множинні вади розвитку плода.
З літератури відомо, що частота хромосомних аномалій у подружніх пар з репродуктивними розладами може коливатися від 4,3 % до 9,6 % [6, 9].
Хромосомні аномалії знайдено у 19 осіб (2,61%) від загальної кількості обстежених. Серед виявлених хромосомних аномалій основними були транслокації (робертсонівські та збалансовані), перебудови аутосом (інверсії), та аномалії статевих хромосом. Всі перебудови носили збалансований характер та не проявлялись фенотипово у обстежуваних осіб.
З’ясовано, що хромосомні зміни зустрічалися частіше у чоловіків, ніж у жінок (3,6 % проти 2 % ), що відповідає даним літератури [6, 10].
З’ясовано, що до репродуктивних порушень можуть призводити різні хромосомні аномалії.
Можна відмітити, що, хоча важливість хромосомних аномалій при неплідності не викликає сумніву, значення окремих порушень залишається неясним. На теперішній час у світовій практиці цитогенетичних досліджень при неплідді і невиношуванні відбувається накопичення фактів для проведення подальшого аналізу набутих даних з метою визначення ролі хромосомних аномалій у виникненні різних форм репродуктивних порушень [3, 9, 30].
.
Висновки
1. Серед проявів репродуктивних порушень у подружніх пар спостерігалося мертвонародження, невиношування, завмерла вагітність та вроджені вади розвитку плода. Найбільш чисельну групу склали пацієнти з первинним безпліддям і вторинним безпліддям неясного ґенезу.
2. Хромосомну патологію встановлено в 19 випадках, що склало 2,61 % від загальної кількості обстежених.
3. Зміни каріотипу частіше виявлялися у чоловіків, ніж у жінок (3,6 % проти 2 % ).
4. З’ясовано, що до репродуктивних порушень можуть призводити різні хромосомні аномалії.
Список цитованої літератури
Акопян Г.Р. Структурно-функціональні особливості центромерних районів хромосом в нормі і при патології людини // 3 з’їзд медичних генетиків України, 2 – 4 жовтня 2002р.: збірник тез. – Львів, 2002. – С.38.
Баранов В.С. , Кузнєцова Т.В. Цитогенетика эмбрионального развития – Санкт-Петербург: И. Н – Л., 2007. – 639 с.
Барцева О.Б. Цитогенетическое обследование супружеских пар в программе ЭКО // Проблемы репродукции. – 1998. – №4. – С.37-38.
Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я. Генетика репродуктивних втрат – К., 2003. – 206 с.
Бутомо И.В. Полуколичественный анализ полиморфизма хромосом 1, 9, 16 и У у детей с болезнью Дауна // Полиморфизм хромосом человека. – М.: Наука, 1989. – С.205-212.
Ворсанова С.Г. Результаты молекулярно-цитогенетической диагностики супружеских пар с нарушениями репродуктивной функции при медико-генетическом консультировании // Респ. сб. науч. тр. «Молекулярная диагностика наследственных болезней и медико-генетическое консультирование». – М., 1995. – С.124-131.
Ворсанова С.Г. Гетерохроматиновые районы хромосом человекa: клинико-биологические аспекты – М.: Медпрактика, 2008. – 299 с.
Ворсанова С.Г. Хромосомные синдромы и аномалии. Классификация и номенклатура. – Ростов на-Дону: РГМУ, 1999. – 192 с.
Ворсанова С.Г. Молекулярно-цитогенетическая диагностика хромосом-ных аномалий у супружеских пар с нарушением репродуктивной функ-ции // Проблемы репродукции. – 1998. – №4. – С.41-46.
Гинзбург Б.Г. Цитогенетические аспекты невынашивания беременности в системе медико-генетического консультирования // Проблемы репродукции. – 2000. – №1 – С.57-59.
Гречанина Е.Я., Рубинская Н.В., Ткачева Т.М., Христич А.В. Фенотипические, клинические и биохимические особенности пациентов с хромосомным полиморфизмом // Проблемы клин. генетики: Сб. тез. – Харьков, 2003. – С.336-360.
Денисенко С.В. Генетика репродукции. – К.: Ферзь-ТА, 2008. – 650с.
Жилка Н.Я. Стан репродуктивного здоров’я населення України // Матеріали наук.-практичної конференції «Актуальні питання підтримки репродуктивного здоров’я населення м. Києва». – К., 2006. – С.13-18.
Зерова Т.Е. Стандарти аналізу препаратів хромосом людини (методичні рекомендації) – К., 2003. – 543 с.
Зерова-Любимова Т.Е. Цитогенетичні методи дослідження хромосом людини (методичні рекомендації) – К., 2003. – 23с.
Зерова Т.Э. Значение FISH-метода для выявления «скрытого» мозаицизма по половым хромосомам у бесплодных супружеских пар // Проблемы репродукции. – 2005. – №5. – С.68-73.
Калантари П. Хромосомное исследование мужского бесплодия // Генетика. – 2003. – №3. – Т.39.– С.423-426.
Кира Е. Ф. Пути повышения диагностики и лечения сексуально-трансмиссивных заболеваний в гинекологической практике // Бюл. Заболевания, передаваемые половым путем. – 1995. – № 2. – С. 33–39.
Ковалева Н.В. Полиморфизм С – гетерохроматиновых районов хромосом в этилогии анэуплоидии у человека // Генетика. – 1993. – Т.29, №9. – С.112-115.
Кулаков В. И. Инфекции, передаваемые половым путём // Акуш. и гин. – 2003. – № 6. – С. 3–6.
Лівшиць Л.А. Роль мікроделецій хромосомної ділянки Yq11 в розвитку необструктивних форм чоловічого безпліддя // Цитология и генетика. – 2002. – №5. – С.73-77.
Населення України, 2009. Демографічний щорічник / Держ. комітет статистики України. – К., 2009. – 408с.
Пендина А.А. Особенности метилирования прицентромерных гетерохроматиновых районов хромосом 1, 9 и 16 у эмбрионов человека // Цитология. –2001. – Т.4, №8. – С.772-776.
Підгорна О.В. Особливості каріотипу подружніх пар з репродуктивними розладами різного походження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.15. – К., 2004. – 21с.
Підгорна О.В., Тимченко О.І. Епідеміологія репродуктивних розладів: порівняльна характеристика цитогенетичних обстежень чоловіків і жінок з репродуктивними невдачами // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – Вип. 41. – К., 2003. – С. 392-396
Практическая гинекология: Клинические лекции / Под ред. В.И. Кулакова, В.Н. Прилепской. – М.: МЕД пресс-информ, 2002. – С.441-443.
Прокофьева-Бельговская А.А. Гетерохроматические районы хромосом. – М.: Наука, 1986. – 411с.
Репродуктивное здоровье: Руководство для врачей / Под ред. Б.М. Ворника. – К.: Семья, 1999. – 128с.
Савельева А.П. Частота нерасхождения хромосом в половых клетках пациентов с нарушением репродуктивной функции // Проблемы репродукции. – 2001. – №2. – С.73-78.
Тавокіна Л.В. Поліморфні варіанти хромосом в каріотипах подружніх пар з безпліддям // ІІІ з’їзд медичних генетиків України, (Львів, 4 жовт. 2002 р.): збірник тез. – Львів, 2002. – С.38.
Тавокина Л.В. Наиболее часто встречающиеся хромосомные аномалии в кариотипах пациентов с репродуктивными нарушениями // Цитология и генетика. – 2007. – № 4.– С.49-55.
Тимченко О.І., Підгорна О.В. Епідеміологія репродуктивних розладів: порівняльна характеристика цитогенетичних обстежень чоловіків і жінок з репродуктивними невдачами // Гігієна населених місць: Зб. наук. пр. – Вип. 41. – К., 2003. – С. 392-396.
Федорова И.Д. Цитогенетический анализ сперматозоидов пациента с кариотипом 45,Х/46,Хr(Y) методом внутрицитоплазматической инъекции в ооциты мыши // Генетика. – 2005. – №10. – Т.41. – С.1400-1405.
Цитогенетические нарушения у семейных пар при невынашивании беременности // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1 (10). – С. 34-35.
Шаронин В.О. Диссомия хромосом в половых клетках мужчин при нарушении сперматогенеза // Проблемы репродукции. –1999. – №1. – С.50-53.
Экстракорпоральное оплодотворение и его новые направления в лечении женского и мужского бесплодия (теоретические и практические подходы) / Под ред. В.И. Кулакова, Б.В. Леонова. – 2-е изд., доп. – М.: Мед. информ. агенство, 2004. – 782с.
Юнда И. Ф., Иванюта Л. И., Имшинецкая Л. П. Бесплодие в супружестве. – К.: Здоровье, 1990. – 235 с.
Dernburg A.F. Direct evidence of role for heterochromatin in metiotic chromosome segregatio // Cell. –1996. – Vol.86, №1. – P.135-146.
Foresta C. Guidelines for the appropriateuse of genetic tests in couples // Eur. J. Hum.Genet. –2002. – №10. – P.303-312.
Gekas J. Briault Chromosomal factors of infertility in candidate couples for ICSI: an equal risk of constitutional aberrations in women and men // Hum. Reprod. – 2001. – №16. – P.82-90.
Guttenbach M. Analysis of structural and numerical chromosome abnormalities in sperm of normal men and carriers of constitutional chromosome aberration. A review // Hum. Genet. – 1997. – Vol.100, №1. – P.1-21.
Hristova R. Cromosome abnormalies in sperm from infertile men with asthenoteratozoospermia // Biol. Reprod. – 2000. – №66. – P.1781-1783.
ISCN. 2005. An International System for Human Cytogenetic Nomenclature // Eds L. G. Shaffer, N. Tommerup. – Basel: S. Karger, 2005. – 128p.
McInnes Brenda Abrmalities for chromosomes 13 and 21 detected in spermatozoa from infertile men // Human Reproduction. – 1998. – Vol.13, №10. – Р.2787- 2790.
Munne S. Outcome of preimplantation genetic diagnosis of translocations // Fertil. Steril. – 2000. –Vol.№73 – P.1209-1218.
Sermon K. Current concepts in premplantation genetic diagnosis (PGD): amolecular biologist’s view // Hum. Reprod. Update. – 2002. –№8. – P.11-20.
Spriggs E. L., Rademarker A. W., Martin R. H.. Aneuploidy in human sperm result of two-color FISH testing centromeric probes for chromosome 1, 2, 15, 18, X, Y // Cytogenet. Cell. Gene. – 1995. – №71. – P.47-53.
С
ПРФ - порушення репродуктивної функції
ДРТ – допоміжні репродуктивні технології
СМГЦ - спеціалізований медико-генетичний центр
AZF – фактор азоспермії (генний комплекс чоловічої фертильності)
ZFY - білок цинкових пальців (zinc finger protein)
TSPY - тестспеціфічний білок (testis specific protein).
SRY - ген, що визначає стать (sex determining region)
GBY - ген, що провокує пухлини в гонадах
ZFX і ZFY, AMELX і AMELY - гени амелогеніну
XG і XGPY - гени, що визначають групу крові