- •Техноекологія
- •1. Загальні аспекти техноекології
- •1.1 Історичні відомості про техногенез біосфери
- •Темпи зростання населення планети
- •1.2. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища
- •Екологічних систем
- •Екологічних систем
- •1.3. Екологізація виробництва
- •1.3.1. Раціональне використання природних ресурсів
- •1.3.2. Загальні методи запобігання забрудненню довкілля
- •1.3.3. Біологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.4. Технічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.5. Технологічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.6. Економічні аспекти екологізації виробництва
- •1.3.7. Моделювання процесів створення екологізованої технології
- •Контрольні запитання
- •2. Нафтогазова промисловість
- •2.1. Географія розташування галузі
- •2.2. Видобування нафти і газу
- •3 ‑ Свердловина для закачування води; 4 – розподільчий резервуар;
- •2.3. Добування нафти з морських родовищ
- •2.4. Транспортування та переробка нафти
- •2.5. Заходи по зменшенню негативного впливу нафто- та газодобувної промисловості на екологічний стан біосфери
- •Склад забруднюючих речовин в стічних водах нпз до і після очищення
- •Контрольні запитання
- •3. Вугільна промисловість
- •3.1. Історична довідка
- •3.2. Видобування вугілля
- •Шахтний спосіб видобування вугілля.
- •3.3. Вплив на довкілля вугільної промисловості та заходи по його зменшенню
- •3.3.1. Вплив вугільної промисловості на природні водні джерела
- •3.3.2. Забруднення повітряного простору
- •3.3.3. Стан земної поверхні в зоні вугільних розробок
- •3.3.4. Техногенні наслідки закриття вугільних шахт
- •3.3.5. Гідроекологічні проблеми закриття шахт
- •3.4. Нові екологічно-безпечні технології добування вугілля
- •Контрольні запитання
- •4. Металургійний комплекс
- •4.1. Чорна металургія
- •4.1.1. Виробництво чавуну
- •4.1.1.1. Заходи боротьби з викидами забруднюючих речовин та відходів доменним виробництвом
- •4.1.2. Виробництво сталі
- •4.1.2.1. Мартенівський спосіб
- •4.1.2.2. Конверторний спосіб
- •4.1.2.3. Заходи боротьби з негативним впливом сталеплавильного виробництва на довкілля
- •4.2. Виробництво кольорових металів
- •4.2.1. Технологічні процеси
- •4.2.2. Вплив кольорової металургії на довкілля
- •4.2.3 Негативний вплив алюмінієвого виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •Контрольні запитання
- •5. Енергетика
- •5.1. Основні відомості про енергетику
- •5.2. Теплові електростанції і котельні
- •5.2.1. Особливості процесів вироблення теплоти на малих тес та котельнях
- •5.2.2. Умови утворення забруднюючих речовин в теплоенергетичному процесі
- •Показники забруднення атмосфери тєс, г/кВт.Год
- •5.2.3. Боротьба із забрудненням тес
- •5.3. Атомна енергетика
- •5.4. Гідроелектростанції
- •5.5. Техногенна діяльність з освоєння альтернативних джерел енергії
- •5.5.1. Сонячна енергетика
- •5.5.2. Вітроенергетика
- •5.5.3. Геотермальні енергетичні установки (гтес)
- •5.5.4. Енергія морів і океанів
- •5.5.5. Біоенергія
- •Контрольні запитання
- •6. Машинобудування
- •6.1. Ливарне виробництво
- •6.1.1. Історична довідка
- •6.1.2. Способи виготовлення виливків
- •6.1.3. Вплив ливарного виробництва на довкілля та заходи по його зменшенню
- •6.2. Оброблювальне виробництво
- •Контрольні запитання
- •7. Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловості
- •7.1. Лісова та деревообробна промисловості
- •7.1.1. Географія розташування галузі
- •7.2. Целюлозно-паперова промисловість (цпп)
- •7.2.1. Сульфатний процес
- •7.2.2. Сульфітний процес
- •7.3. Викиди шкідливих газів та засоби їх знешкодження
- •7.3.1. Викиди в сульфатному процесі
- •7.3.2. Викиди в сульфітному процесі
- •7.4. Забруднення і очистка водних потоків
- •Характеристика стічних вод за стадіями очищення
- •Контрольні запитання
- •8. Хімічна промисловість
- •8.1. Географія розміщення сировинної бази і виробництва
- •8.2. Технологічний процес
- •8.3. Хімічні комбінати та заходи боротьби з їхнім впливом на водне середовище
- •8.4. Вплив на повітряне середовище та здоров’я людини
- •8.5. Боротьба зі шкідливим впливом на навколишнє середовище підприємств з виготовлення міндобрив
- •8.6. Виробництво пластмас і синтетичних матеріалів
- •Контрольні запитання
- •9. Промисловість будівельних матеріалів
- •9.1. Географія розміщення та основні показники галузі
- •9.2. Технологічні процеси при виготовленні основних виробів
- •9.2.1. Виробництво цементу
- •9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
- •9.2.3. Будівельна (керамічна) цегла
- •9.2.4. Черепиця
- •9.2.5. Каналізаційні труби
- •9.2.6. Плитки для підлог
- •9.2.7. Бетонні плити (стовпчики, стояки та ін.)
- •9.3. Характеристика впливу на навколишнє середовище
- •9.4. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля
- •1 ‑ Скрубер; 2 – фільтрпрес; 3 – автоклав; 4 – вакуумний випарний апарат;
- •Контрольні запитання
- •10. Легка промисловість
- •10.1. Географія розташування підприємств легкої промисловості
- •10.1.1. Текстильна промисловість
- •10.1.2. Швейна промисловість
- •10.1.3. Шкіряно-взуттєва промисловість
- •10.2. Виробничий процес
- •10.3. Боротьба із забрудненням навколишнього середовища
- •Класифікація пиловловлювачів за їх ефективністю
- •Органічний склад осадів легкої промисловості, % мас
- •Контрольні запитання
- •11. Переробна промисловість
- •11.1. Характеристика галузі
- •11.2. Історична довідка
- •11.3. Сучасна географія розміщення підприємств харчової галузі
- •Фактичне виробництво та планове завдання з виготовлення основних видів продукції харчової промисловості в 1990 – 2015 рр., тис. Т.
- •11.4. Технологічний процес
- •11.4.1. Технологія хлібопекарного виробництва
- •11.4.2. Технологія цукрового виробництва
- •11.4.3. Технологія крохмального виробництва
- •11.4.4. Кондитерське виробництво. Виробницво шоколаду
- •11.4.5. Технологія спиртового та лікеро-горілчаного виробництва
- •11.5. Характеристика впливу на довкілля
- •11.6. Заходи боротьби зі шкідливим впливом на довкілля. Альтернативні рішення. Утилізація відходів
- •Контрольні запитання
- •12. Транспорт
- •12.1. Рейковий транспорт
- •12.1.1. Залізничний транспорт
- •12.1.2. Міський рейковий транспорт
- •12.1.2.1. Трамвайні лінії
- •1 ‑ Опора; 2 ‑ несучий трос; 3 – контактний трос; 4 – струна
- •12.1.2.2. Метрополітен
- •12.1.2.3. Захист від блукаючих струмів
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ рейка; 3 ‑ контактний провід;
- •4 ‑ Катодна зона; 5 ‑ анодна зона
- •1 ‑ Трубопровід, 2 ‑ провідник; 3 – регульований реостат;
- •4 ‑ Амперметр; 5 – запобіжник; 6 – мінусова шина (рейка)
- •12.2. Автомобільний транспорт
- •12.2.1 Загальна характеристика
- •12.2.2. Необхідні ресурси
- •12.2.3. Вплив на довкілля
- •Склад відпрацьованих газів та вміст твердих часток
- •12.3. Водний транспорт
- •12.4. Авіаційний транспорт
- •12.5. Трубопровідний транспорт
- •Контрольні запитання
9.2.2. Силікатні матеріали та вироби
Силікатними називають штучні камінні матеріали та вироби, які одержують внаслідок формування з послідуючою тепловологою обробкою в автоклавах сумішей з вапняково-кремнеземистих в’яжучих, заповнювачів (кварцового піску, шлаку і ін.) та води. Такі композиції утворюють камінь в природних умовах (твердіння на повітрі), але одержані вироби мають невисоку міцність (1…2 МПа). в цьому випадку взаємодія вапна і піску тече дуже повільно і, практично, не відбивається на міцності каміння. Але, якщо твердіння суміші вапна з кварцевим піском піддати тепловологістній обробці в автоклаві, де температура насиченої пари сягає 170С, а тиск – 0,8 МПа, то в цих умовах SiO2 піску набуває активність. Між ним і вапном здійснюється хімічна взаємодія з утворенням гідросилікатів кальцію, які цементують зерна піску в міцний моноліт.
Для виробництва автоклавних виробів в якості кремнеземистого компоненту крім піска можуть бути використані шлаки, золи від пиловидного зпалювання палива, нефеліновий шлам і інше. Особливістю автоклавного виробництва силікатних виробів є можливість одержання продукції різної щільності і міцності при одних і тих же матеріалах і процесах підготовці.
Виробництво силікатних виробів звичайно складається з слідуючих операцій: готування вапняково-кремнеземої суміші, готування і гомонезації силікатно-бетонної суміші, формування виробів, твердіння виробів в автоклавах. Деякі технологічні операції в залежності від вихідної сировини і виду виготовлених виробів можуть змінюватись або доповнюватись іншими операціями. Наприклад, при виробництві силікатної цегли іноді відсутня операція помелу вапняково-кремнеземої суміші, але необхідна операція гасіння вапна в суміші з піском, яку виконують в спеціальних силосах або в гасильному барабані. При виготовленні чарункуватих силікатно-бетонних виробів процес готування суміші доповнюється створенням водогазової піни або суспензії з послідуючим змішуванням їх з вапняково-піщаною сумішшю.
Вибір способу формування виробів залежить від властивостей силікатно-бетонної суміші. При виготовленні силікатної цегли і дрібних блоків використовують жорсткі суміші з вологістю 8…10%. Такі суміші формують на спеціальних пресах під тиском 15...20 МПа. Для формування силікатно-бетонних виробів із суміші з великою пластичністю застосовують вібрацію або вібрацію з привантаженням. Дуже пластичні суміші при виготовленні піносилікатних і газосилікатних виробів укладають без примусового ущільнення або короткочасною вібрацією.
Головна стадія виробничого процеса – твердіння силікатно-бетонних виробів здійснюються в автоклавах, які є горизонтально розташовані стальні циліндри діаметром 2 м і більше, довжиною 20…30 м, з торців герметично зачиненими кришками. В нижній частині автоклава укладені рейки, по яким пересуваються завантажені вагонетки з виробами.
Силікатна цегла в основному має ту ж форму і розміри, що і керамічна (глиняна). Її виготовляють із суміші повітряного вапна (6...8%), кварцового піску (92…94%) і води (7...9%) шляхом пересування під великим тиском і послідуючого твердіння в автоклаві. Використовують силікатну цеглу там же де і керамічну за виключенням конструкцій, які зазнають систематичної дії води (фундаменти) або високих температур (печі, труби). Вода особливо з вмістом агресивних домішок (солі, кислоти), а також температури вище 500С руйнують її. Для одержання силікатної цегли треба менше виробничої площі, ніж на заводах керамічної цегли, витрачається в 2 рази менше теплоти, в 3 рази менше електроенергії, в 2,5 рази нижче трудомісткість виробництва. В результаті собівартість силікатної цегли на 25...35% нижчі, ніж керамічної. В даний час на багатьох заводах налагоджено випуск пустотілої силікатної цегли, що дозволяє знизити витрати сировини, вагу будівельного матеріалу при достатньо високій теплозахисній здібності стінових огорож.
Різновидом силікатної цегли є вапново-шлакова і вапново-зольна цегла, при виробництві яких замість піску та частково вапна застосовують шлаки і золу. При цьому перебування виробів в автоклавах скорочується, зменшуються витрати в’яжучого матеріалу на 35..40%, собівартість продукції знижується на 15…20%. недоліком цих цеглин є менша щільність і міцність і більш висока теплопровідність.
Силікатні бетони за своїми якостями дуже різноманітні. Вони можуть бути щільної або пористої будови.
Важкий силікатний бетон за багатьма показниками наближається до цементобетонів при меншій собівартості виготовлення. Заповнювачем тут є тонкопомелений пісок.
Легкі силікатні бетони на пористих заповнювачах виготовляють на тих же в’яжучих, що і важкі бетони, але заповнювачами для них слугують керамзит, аглопорит, перліт, шлакова пемза і ін. Їх застосовують при виготовленні армованих силікатобетонних виробів і конструкцій (блоків, панелей, плит) для теплової ізоляції стін, перекриття.
Чарункуваті силікатні бетони діляться на газосилікатні і піносилікатні.
піносилікатні – одержують шляхом змішування технічної піни з попередньо розмолотою вапняково-кремнеземою сумішшю з подальшою обробкою відфарбованих виробів в автоклаві. При замішуванні вапняково-кремнеземої суміші з газоутворювачем (алюмінієвою пудрою і ін.) одержують газосилікатні бетони.
Вироби з чарункуватих силікатних бетонів (панелі, блоки) мають дрібнопористу структуру, невелику теплопровідність, добру морозостійкість. Зовнішні стіни зі газосилікатних панелей на 25…30 % дешевше крупнопанельних залізобетонних і керамзитобетонних стін з утепленням. Сталева арматура, що застосовується в конструкціях з чарункового силікатного бетону, повинна мати спеціальну антикорозійну обмазку.