48. Поняття мотивації, класифікація мотиваційних теорій в менеджменті.

Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації. У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи: — застосування політики «батога і пряника»; — використання методів психології (згідно з доктринами

Фрейда, Мейо та ін.). Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе). Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди — внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає організація: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо).

Протягом розвитку менеджменту склалась обґрунтована система теорії мотивації, яка є основою розробки прикладних механізмів мотивування працівників. Класифікація теорій мотивації з виділенням груп змістовних та прецесійних теорій подана на рис.2. Спочатку розглянемо змістовні теорії. Видатний український вчений Туган-Барановський виділив п'ять груп потреб: 1) фізіологічні;2) статеві; 3) симптоматичні інстинкти та потреби; 4) альтруїстичні; 5) потреби практичного характеру. Туган-Барановський вважав, що мотиви й інтереси негосподарського роду мали особливо великий вплив на розвиток господарства, оскільки всупереч Енгельсу люди часто віддавали перевагу корисному. Туган-Барановський особливого значення надавав раціональним почуттям, приналежності до народностей,моральним і релігійним поглядам. Він відштовхувався від Канта та Фіхте і зазначав значущість духовності в розвитку економіки. Ієрархію потреб за Маслоу характеризує рис.6.3. Виділені такі групи потреб: 1. Потреби в їжі, воді, одязі, помешканні, сексі тощо. 2. Потреби у захисті від фізичної та психологічної небезпеки.3. Потреби відчувати причетність до подій. 4. Потреби поваги з боку оточення (начальників, підлеглих), при¬ знання, самоповаги. 5.Потреби в реалізації своїх можливостей. Теорія базується на біхевіористичній доктрині, тобто на вивченні поведінки людей на відміну від вивчення свідомості, мислення. Згідно з підходами Маслоу, перші дві групи потреб називають первинними (вимагають першочергового забезпечення), а останні три — вторинними.У теорії Мак-Клепланда йдеться про те, що треба враховувати три потреби: — влади; — успіху; — причетності. Згідно з двофакторною теорією Герцбсрга всі фактори поділяються на гігієнічні та мотиваційні. Гігієнічні фактори пов'язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотивації — зі змістом самої роботи. Між теориями Маслоу і Герцберга є певний зв'язок, який характеризується табл.6. Прикладне значення теорії Герцберга базується на тезі про те, що праця, яка приносить задоволення, сприяє забезпеченню психологічного здоров'я людини. Трудові успіхи, визнання заслуг, міра відповідаль¬ності, службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки людини в процесі праці, оскільки ці фактори підвищують задоволеність роботою. теорії мотивації можуть застосовуватися при побудові будь-яких прикладних мотиваційних систем. Тут слід ураховувати те, що використання тих чи інших теорій або їхніх елементів визначається станом внутрішнього і зовнішнього середовища органі¬зації, особливостями