87. Стандартизація і сертифікація у сфері туризму.

Державна система стандартизації у сфері туристичної діяльності спрямована на:

-захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки туризму, життя і здоров'я громадян, охорони майна та довкілля; - класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх охорони, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля; - підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб споживачів; - забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій; - взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх уніфікацію; - створення нормативної бази функціонування систем стандартизації і сертифікації товарів, робіт, послуг.

Сертифікація товарів, робіт, послуг у сфері туристичної діяльності здійснюється з метою: -запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей, майна і довкілля; - сприяння споживачам у свідомому виборі товарів, робіт, послуг; - забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки; - гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, що стосуються вимог до об'єктів відвідування і туристичних послуг, взаємодії туроператорів, використання обмежених туристичних ресурсів, якості і видів туристичних послуг.

Перелік туристичних послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристичної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Підтвердження відповідності туристичних послуг здійснюється в установленому порядку

Стандартизація і сертифікація як гарантія якості туристських послуг.

Основи законодавства по стандартизації і сертифікації 3 По купатель зобов'язаний сплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору роздрібної купівлі-продажу, якщо інше не предусмотрено^ законом, іншими правовими актами або не витікає з істоти зобов'язання.

договору перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира в пункт призначення, а у разі здачі пасажиром багажу також доставити багаж в пункт призначення і видати його уповноваженому на отримання багажу особі; пассажнр зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу - і за провезення багажу.

аключеніє договори перевезення пасажира упевняється квитком, а здача пасажиром багажу - багажною квитанцією.

а затримку відправлення транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення прибуття такого транспортного засобу в пункт призначення (за винятком перевезень в міському і приміському повідомленнях) перевізник сплачує пасажирові штраф в розмірі, встановленому відповідним транспортним статутом або кодексом.

-ян не доведе, що затримка або запізнення мали місце унаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортних засобів, загрозливому життю і здоров'ю пасажирів, або інших обставин, не залежних від перевізника.

Відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю пасажира, визначається по правилах гл. 59 Кодексу, якщо законом або договором перевезення не передбачена підвищена відповідальність перевізника.

Страхування здійснюється на підставі договору особистого страхування, що укладаються громадянином або юридичною особою (страхувальником) із страховою організацією (страховиком).

говір

До особистого страхування є публічним договором (ст. 426).

договору

По особистого страхування одна сторона (страховик) зобов'язується за обумовлену договором плату (страхову премію), що сплачується іншою стороною (страхувальником), виплатити одноразово або виплачувати періодично обумовлену договором суму (страхову суму) в елучає спричинення шкоди життю або здоров'ю самого страхувальника або іншого названого в договорі громадянина (застрахованої особи), досягнення ним певного віку або настання в його житті іншої передбаченої договором події (страхового випадку).

у

Пра на отримання страхової суми належить особі, на користь якої поміщений договір.

договору доручення (ст. 971) одна сторона (повірений) зобов'язується зробити від імені і за рахунок іншої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Має рацію і обов'язки по операції, здійсненій повіреним, виникають безпосередньо у довірителя.

говір доручення може бути поміщений з вказівкою терміну, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, або без такої вказівки.

Згідно ст. 990 за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду зробити одну або декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента.

По операції, здійсненій комісіонером з третьою особою, набуває прав і стає зобов'язаним комісіонер, хоч би комітент н був названий в операції або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по виконання операції.

Комітент зобов'язаний сплатити комісіонерові винагороду, а в Слу-чає, коли комісіонер прийняв на себе поруку за виконання сдел-

ки третьою особою (делькредере), також додаткове возна1ра%л ніє в розмірі і в порядку, встановлених в договорі комісії.

Если договором розмір винагороди або порядок його сплат не передбачений і розмір винагороди не може бути определ* виходячи з умов договору, винагорода сплачується після виконання договору комісії в розмірі, визначуваному у відповідності с п. 3 ст. 424 справжні Кодекси.

договір комісії не був виконаний по причинах, залежних від комітента, комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування понесених витрат.

Згідно ст. 1005 за агентським договором одна сторона (агент) зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням іншої сторони (принципала) юридичні і інші дії від свого імені, але за рахунок принципала або від імені і за рахунок принципала.

По операції, здійсненій агентом з третьою особою від свого імені і за рахунок принципала, набуває прав і стає зобов'язаним агент, хоч би принципал і був названий в операції або вступив з третьою особою в безпосередні відносини по виконання операції.

операції, здійсненій агентом з третьою особою від імені і за рахунок принципала, має рацію і обов'язки виникають безпосередньо у принципала.

У випадках, коли в агентському договорі, ув'язненому у письмовій формі, передбачені загальні повноваження агента на здійснення операцій від імені принципала, останній у відносинах з третіми особами не має права посилатися на відсутність у агента належних повноважень, якщо не доведе, що третя особа знала і повинно було знати про обмеження повноважень агента.

Агентський договір може бути поміщений на певний термін або без вказівки терміну його дії.

Прин ципал зобов'язаний сплатити агентові винагороду в розмірі і в порядку, устано&ченних в агентському договорі.

Если у агентському договорі розмір агентської винагороди не передбачений і він не може бути визначений виходячи з умов договору, винагорода підлягає сплаті в розмірі, визначуваному відповідно до ст. 424 справжні Кодекси.

При в договорі умов про порядок сплати агентської винагороди принципал зобов'язаний сплачувати винагороду протягом тижня з моменту уявлення йому агентом звіту за період, що прешедший, якщо з істоти договору або звичаїв ділового обороту не витікає інший порядок сплати винагороди.

Згідно ст. 1064 шкода, заподіяна особі або майну, -азкданіна. а також шкода, заподіяна майну юридичної особи |оалежнт відшкодуванню в повному об'ємі особою, що заподіяла шкоду.

Если заподіяна шкода є наслідком експлуатації підприємства, споруди або іншої діяльності, яка продовжує заподіювати шкоду або загрожує новою шкодою, суд має право зобов'язати відповідача, крім відшкодування шкоди, припинити або припинити відповідну діяльність.

Шкода, заподіяна життю або здоров'ю громадянина при виконання договірних зобов'язань, а також при виконання обов'язків військової служби, служби в міліції і інших відповідних обов'язків відшкодовується по правилах, передбаченим Кодексом, якщо законом або договором не передбачений вищий розмір відповідальності.

Шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну громадянина або майну юридичної особи унаслідок конструктивних, рецептурних або інших недоліків товару, роботи або послуги, а також унаслідок недостовірної або недостатньої інформації про товар (роботі, послузі), підлягає відшкодуванню продавцем або виготівником товару, особою, що виконала роботу або що надав послугу (виконавцем), незалежно від їх провини і тому, полягав потерпілий з ними в договірних відносинах чи ні (ст. 1095).

Шкода, заподіяна унаслідок недоліків роботи або послуги, підлягає відшкодуванню особою, що виконала роботу або що надав послугу (виконавцем).

Шкода, заподіяна унаслідок ненадання повній або достовірній інформації про товар (роботі, послузі), підлягає відшкодуванню виконавцем.

Ли цо, для якого була виконана робота або якому була надана послуга, не було попереджено про можливі наслідки при невиконанні вказаних дій або йому не була надана повна і достовірна інформація про товар (роботі, послузі).

Исполн тель роботи або послуги звільняється від відповідальності у випадку, якщо доведе, що шкода виникла унаслідок непереборної сили або порушення споживачем встановлених правил користування товаром, результатами роботи, послуги або їх зберігання.

Моральн ий шкода, заподіяна діями (бездіяльністю), що порушують майнові права громадянина, підлягає компенсації у випадках, передбачених законом.

Компенсація моральної шкоди здійснюється незалежно від підмета відшкодуванню майнової шкоди.