13. Чим досконала конкуренція відрізняється від недосконалої?

В сучасній економічній науці розглядаються дві основні форми конкуренції: чиста або "досконала" та обмежена або "недосконала".

Досконала або чиста конкуренція - це така модель ринку, при якій вплив кожного учасника економічного процесу на загальну ситуацію настільки малий, що ним можна знехтувати. Модель чистої конкуренції має наступні характерні ознаки. По-перше, при ній на ринку знаходиться багато незалежних продавців і покупців даного продукту. По-друге, ніким і нічим не обмежений доступ на ринок і такий самий вихід з нього всіх бажаючих. По-третє, фірми, що конкурують, випускають стандартизовану продукцію. По-четверте, в умовах чистої конкуренції відсутній будь-який вплив окремої фірми на рівень ринкової ціни. Учасники ринкових угод мають вичерпну і вчасну інформацію про якість товару, ціни і вигоду торгівлі. Все сказане дало привід назвати даний вид досконалою конкуренцією.

"Недосконала" (обмежена) конкуренція репрезентується двома основними формами: монополістичною конкуренцією та олігополією. Об'єднує їх те, що на відміну від чистої конкуренції, вони дають змогу окремій фірмі впливати на ринок, використовуючи для цього ряд важелів і, насамперед, важіль ціни.

14. Який показник і чому є, на Вашу думку, найкращим для оцінки результативності національної економіки?

Для оцінки результатів використовується багато показників. Валовий національний продукт (ВНП) - це сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх кінцевих товарів, вироблених і реалізованих протягом року.

Дуже близьким за змістом до ВНП, але дещо відмінним від нього є показник валового внутрішнього продукту (ВВП). До речі, саме другий показник публікується у вітчизняних статистичних збірниках.

Принципова відмінність між ними полягає в тому, що ВНП враховує все створене громадянами країни не лише на власній території, а й за кордоном, але не враховує створене негромадянами країни (Іноземцями) з використанням іноземних ресурсів території країни. ВВП, навпаки, враховує все, що створене громадянами і негромадянами з використанням власних і залучених ззовні ресурсів на території країни, але не враховує того, що громадяни країни створюють за її межами. Третім показником є національний дохід – загальний дохід, отриманий постачальниками ресурсів за їх вклад у виробництві ВВП. Але такі показники не є досконалими, краще розраховувати їх на душу населення.

Однак також є аспекти життя (мир, стан навколишнього середовища, рівень освіти тощо), що не враховані в цих показника. Але вони враховуються у визначенні суспільного добробуту.

15. Національне багатство та його складові.

Національне багатство - це сума матеріальних та духовних благ, які є в розпорядженні суспільства. Національне багатство нагромаджується протягом усього історичного періоду виробничої діяльності суспільства.

До національного багатства входять природні ресурси, нагромаджені засоби виробництва та предмети споживання. Включає національне багатство і духовні надбання суспільства: виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення науково-технічної думки, національно-культурні надбання, інформаційні ресурси тощо.

У структурі національного багатства виділяють виробничі фонди (основні та оборотні), основні фонди соціальної сфери (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні споруди, житлові будинки), а також особисте майно населення (за виключенням товарів короткострокового використання).

Національне багатство становить собою сукупні можливості суспільства у подальшому матеріальному та духовному розвитку.

Виходячи з складної історичної ситуації пов’язаної з розбудовою укр. державності важко чітко окреслити складові нац. багатства основними з них є людські ресурси, духовні надбання укр. народу, різноманітні природні ресурси. На це вплинуло вдале географічне розміщення.