24. Моделі споживання домашніх господарств у довгостроковому періоді м. Фрідмена та ф. Модільяні

Теорія споживання М. Фрідмена, як і теорія життєвого циклу, ґрунтується на концепції поведінки споживача Ірвінга Фішера. Всі ці теорії виходять із того, що споживання залежить не тільки від поточного доходу. Концепція Ф. Модильяні ґрунтується на припущенні, що динаміку доходу можна передбачити протягом усього життя людини. Мілтон Фрідмен для пояснення поведінки споживача запропонував гіпотезу постійного доходу.Зміст цієї гіпотези полягає в тому, що рівень доходів господарських суб’єктів підлягає коливанням в результаті впливу на них як постійних (довгострокових), так і випадкових (одноразових або тимчасових) чинників.

Мілтон Фрідмен розглядає дві складові поточного доходу (У): постійний дохід (У) та тимчасовий (Yv), тобто:Y = YP+YV. Постійний дохід (У) у цій моделі — це середній дохід, а тимчасовий — випадкове відхилення дохо ду від його середнього рівня.

25. Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки. Економічне зростання та економічний розвиток.

Економі́чне зроста́ння — зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання, здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип — це такий, який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва.

Основними показниками економічного зростання виступають обсяг валового продукту і національного доходу на душу населення, рівень зайнятості, рівень розвитку засобів виробництва, робочої сили, науки, форм та методів організації виробництва, використання людьми сил природи, інформації тощо.

Економічний розвиток є багатофакторним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни.

Економічне зростання треба відрізняти від розвитку економіки. Розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, а економічне зростання - як збільшення обсягів виробництва. Можна сказати, що економічне зростання становить зміст розвитку.

26.Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.

Кейнсіанська теорія економічного зростання зародилася в 40-х роках 20 ст. Її засновниками були англійський економіст Р. Харрод і американський економіст Є. Домар. Вони вважали, що головну роль в економічному зростанні відіграють інвестиції як компонент сукупного попиту і як засіб нагромадження капіталу та збільшення виробничого потенціалу економіки.

У моделі Харрода — Домара джерелом інвестування є заощадження, які залежать від доходу (ВВП) і норми заощаджень, тобто S = s  Y. Обсяг інвестування визначається попитом на інвес­тиції, який ставиться в залежність від приросту продукту та його капіталомісткості (K_y). Остання обчислюється за формулою K_y = K / Y. Отже, капіталомісткість показує, на скільки одиниць збільшується капітал у разі зростання продукту, виробленого з використанням цього капіталу, на одиницю. Оскільки I = K, а K = Y  K_y, то попит на інвестиції визначається так: I = Y  K_y.

До цього слід додати ще три важливих припущення моделі Харрода — Домара: 1) капіталомісткість є незмінною внаслідок негнучкості цін в короткостроковому періоді та нейтральності технічного прогресу; 2) норма заощаджень у довгостроковому періоді також має тенденцію до стабільності; 3) інвестиції дорівнюють заощадженням (I = S).

Спираючись на ці припущення, виразимо рівновагу між інвестиціями та заощадженнями за допомогою такого рівняння:

(10.1)

Поділимо обидві частини рівняння (10.1) на Y:

(10.2)

У рівнянні (10.2) вираз Y / Y відображує темп економічного зростання, який визначається за формулою

(10.3)

Оскільки в рівнянні (10.3) норма заощаджень (s) і капіталомісткість (K_y) є постійними, то і темп економічного зростання має бути постійним. Такий темп Харрод назвав «гарантованим». Крім «гарантованого» Харродом уведено й поняття «природного» темпу зростання, який досягається в умовах повної зайнятості.

Необхідність забезпечення «гарантованого» і «природного» темпів економічного зростання кейнсіанці не ототожнювали з автоматичною можливістю їх досягнення. Навпаки, вони визнавали, що фактичні темпи зростання економіки можуть відхилятися від бажаних. При цьому відхилення фактичних темпів від «гарантованого» породжує певні диспропорції в економіці, а відхилення «гарантованого» темпу від «природного» викликає рецесію або інфляцію.

Особливість кейнсіанської теорії економічного зростання полягає в тому, що її прихильники доходять до висновку про необхідність державного регулювання процесу нагромадження капіталу з метою підтримання в довгостроковому періоді стійких темпів зростання економіки. При цьому головним об’єктом державного регулювання мають бути інвестиції.