1. Прак. функція макроекономіки.

2. Об’єкт та предмет макроекономіки.

3. Мод-ня як гол. метод відображення фактичної поведінки економіки.

4. Сутність та основні категорії СНР.

5. Макро-ні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.

6. ВВП та методи його розрахунку.

7. ВНД та ВННД

8. Номінальний та реальний ВВП. Поточні та порівнянні ціни.

9. Індекс споживч цін та дефлятор ВВП.

10. Показники рівня використання робочої сили: рівень зайнятості, безробіт­тя, коефіцієнт участі в РС

11. Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна за­йнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.

12. Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.

13. Неокласична модель ринку праці.

14. Кейнсіанська модель ринку праці.

15. Втрати від циклічного безробіття. Відставання факт. ВВП від потенц ВВП (розрив ВВП). Закон Оукена.

16. Визначення потенційного ВВП на основі розриву ВВП. Вплив безробіття на динаміку ВВП.

17. Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.

18. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.

19. Сукупна пропозиція у довго-му періоді

20. Сукупна пропозиція у коротк-му періоді

21. Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції

22. Макроекономічна рівновага у моделі AD-AS: короткостроковий та довгостроковий аспект.

23. Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.

24. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.

25. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.

26. Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.

27. Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.

28. Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.

29. Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей.

30. Функція попиту на гроші Фрідмена.

31. Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.

32. Роль процентної ставки . Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.

33. Інфляція

34. Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.

35. Кейнсіанський та монетаристський підхід до причин інфляції.

36. Сучасні уявлення про чинники інфляції.

37. Соціально-економічні наслідки високої інфляції.

38. Зв’язок між інфляцією і безробіттям у коро-ому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.

39. Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.

40. Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання.

41. Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.

42. Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.

43. Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.

44. Індуційоване та автономне споживання. Чинники автономного споживання: багатство, запозичення.

45. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.

46. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.

47. Кейнсіанська функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.

48. Неокласична функція інвестицій та її математична інтерпретація.

49. Проста інвестиційна функція. Бухгалтерський метод визначення прибутковості інвестиційних проектів та метод чистої дисконтованої вартості.

50. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.

51. Класичний механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.

52. Кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.

53. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.

54. Визначення рівноважного ВВП на основі методу “витрати – випуск”. Модель “кейнсіанський хрест”.

55. Визначення рівноважного ВВП за методом “вилучення–ін’єкції”. Модель “заощадження-інвестиції”.

56. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.

57. Рецесійний розрив: графічна та математична інтерпретація.

58. Інфляційний розрив: графічна та математична інтерпретація.

59. Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.

60. Економічне зростання та економічний розвиток.

61. Основні положення кейнсіанської теорії економічного зростання. Модель Харрода-Домара.

62. Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.

63. Теорії ендогенного зростання.

64. Передумови моделі економічного зростання Солоу. Вплив нагромадження капіталу, приросту населення та технічного прогресу на капіталоозброєність.

65. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.

66. Джерела економічного зростання у моделі Солоу. Внесок факторів виробництва в економічне зростання. Залишок Солоу.

67. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу.

68. Модель мультиплікатора-акселератора.

69. Основні теорії економічного циклу.

70. Модель економічного кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави.

71. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.

72. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.

73. Дискреційна фіскальна політика. Мультиплікатор витрат і податків. Вплив фіскальних інструментів на ВВП і державний бюджет.

74. Не дискреційна фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ВВП.

75. Цілі, інструменти та передатний механізм монетарної політики.

76. Монетарна політика у моделі AD-AS та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.

77. Платіжний баланс: сутність та зміст його розділів.

78. Модель платіжного балансу, модель балансу автономних операцій, механізм усунення дисбалансу.

79. Валюта, валютний курс та його види: номінальний та реальний, фіксований і плановий двосторонній і багатосторонній.

80. Вплив зовнішньої торгівлі на умови формування економічної рівноваги: метод “ витрати-випуск”, метод “вилучення-ін’єкції”.

81. Чинники, що впливають на чистий експорт. Функція чистого експорту. Мультиплікативний вплив чистого експорту на ВВП.

1. Практична функція макроекономіки

Зрозуміти роль макроекономіки в житті суспільства означає зясувати її практичну функцію.. В її основі лежать фундаментальна суперечність суспільства: суперечність між матеріальними потребами людей та економічними ресурсами, які слугують засобами для цих потреб. Матеріальні потреби – бажання людей щодо придбання і використання різних товарів і послуг, які приносять їм користь. Усі потреби в товарах і послугах неможливо задовольнити повністю, оскільки вони безмежні. Рівень задоволення матеріальних потреб залежить від економічних ресурсів, якими володіє суспільство. Економічні ресурси – всі природні, людські та виробленою людиною ресурси, що можуть використовуватися для виробництва товарів і послуг. Усі ЕК ресурси поділяються: 1.матеріальні ресурси – земля і капітал; 2. людські – праця і підприєм. здібності. Загальною властивістю економічних ресурсів є їх відносна обмеженість. Тому оскільки економічні ресурси обмежені, а матеріальні потреби безмежні, то суспільство не в змозі досягти бажаного матеріального достатку. Досягти цього можна лише на основі підвищенняч ефективності обмежених ресурсів, тобто майже зростанням ефективності економіки. Ефективність економіки – відношення між її результатами і витратами. Результати функціонування економіки визначаються кількістю вироблених товарів і послуг, а витрати – кількістю ресурсів, використаних у процесі їх вир-ва. Існує багато способів підвищення ефективності економіки, які можна об’єднати за трьома напрямами: 1. забезпечення повної зайнятості ресурсів; 2. оптимізація розподілу наявних ресурсів. 3. підвищення продуктивності ресурсів. Отже, практична функція макроекономіки полягає у тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброїти людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі забезпечувати умови для стійкого зростання рівня їхнього життя.

2. Об’єкт і предмет макроекономіки

Об'єктом макроекономіки є економічна система – сукупність економічних суб’єктів країни, діяльність яких відбувається в умовах конкретно-історичних виробничих відносин. Загальною рисою кожної економічної системи є її здатність до постійного відтворення виробництва за даних виробничих відносин. У будь-якій економічній системі процес цього відтворення включає в себе безпосередньо виробництво, а також реалізацію його результатів та їх споживання.Окремі економічні системи різняться між собою за ознаками: 1.за формами власності на засоби виробництва; 2.за механізмами регулювання економічної діяльності. Можна виділити 3 типи економічних систем: ринкова, командно-адміністративна та змішана економіки. Ринкова економіка характеризується приватною формою власності на економічні ресурси й використанням ринкового механізму для регулювання економіки. Поведінка кожного учасника мотивується його особистими інтересами, кожний економічний суб'єкт прагне досягти максимального доходу на основі індивідуального прийняття рішень. Командно-адміністративна економіка основана на державній власності, а регулювання економічних процесів здійснюється за допомогою централізованого державного планування. Його основним інструментом виступає державний план. Ринок у цій системі самостійних регулювальних функцій не виконує, а сам є предметом державного планування. Змішана економіка – економічна система, яка поєднує в собі різні форми власності (приватну, колективну, державну) і два механізми макроекономічного регулювання: ринковий і державний. Проте в кожній країні зі змішаною економікою співвідношення між ринковим і державним регулюванням є неоднаковим. На загальному рівні предметом макроекономіки є поведінка економіки вцілому. На кокретному рівні – є причинно-наслідковий механізм функціонування та розвитку національної економіки. Макро-ка одночасно визначає можливості людей впливати на причини з метою цілеспрямованого регулювання тих наслідків, які вони здатні викликати в економіці. Це означає, макро-ка виконує не лише пізнавальну, а й нормативну функцію. Перша спрямована на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан нац.економіки; друга – на обґрунтування рекомендацій щодо шляхів підвищення ефективності її функціонування.