Українська проза 20–30-х років: проблематика, багатство стильових течій, напрямів і художніх манер. План відповіді

1.    Художні обрії української прози в 20-ті роки, її жанрові різновиди

2.    Проблематика, багатство стильових течій, напрямів і художніх манер

3.    Особливості розвитку жанру повісті, продовження національної традиції та експериментаторство, застосування новітніх прийомів письма: монтаж, часові зміщення, асоціативне мислення, мозаїчна композиція, «потік свідомості» тощо.

4.    Екзистенціалістська антивоєнна повість-поема О.Турянського «Поза межами болю».

5.    Модерністська повість Гната Михайличенка «Блакитний роман»,

6.    Народження нового літературного жанру — кінооповідання та кіноповісті (О. Довженко).

7.    Складне утвердження романної форми в умовах панування теорії про «смерть роману». Жанрове розмаїття роману Жанрове розмаїття роману

8.    Утвердження «соціалістичного реалізму».

Складна і драматична картина літературного процесу 40-50-х років ХХ століття

План відповіді

1.    Складні історичні обставини та їх вплив на розвиток українського письменства. Немилосердне переслідування митців українського відродження, фізичне знищення багатьох з них. Жорсткий ідеологічний тиск на письменників, втрати духовні й естетичні.

2.    Жорстока цензура і категорична вимога ідеалізації більшовицьких вождів, ролі КПРС та російської держави, її колонізаторської політики. Насаджування «соціалістичного реалізму» як єдиного методу радянської літератури.

3.    Друга світова війна й українське письменство. Піднесення лірики й публіцистики, долання у прозі «соцреалістичних» штампів. Масова пісенна творчість воїнів УПА.

4.    Духовно-мистецьке оновлення творчості П.Тичини, М.Рильського, в ліриці В.Сосюри, А.Малишка, М. Бажана, патріотичний пафос творів.

5.    Розквіт таланту О.Довженка.

6.    Складна і трагічна картина розвитку літературного процесу в післявоєнний період. Наступ більшовизму на національних митців слова.

Літературний процес у діаспорі План відповіді

1.    Двоколійність літературного процесу в українській літературі. Літературні угруповання в екзилі.

2.    Творчість поетів «Празької школи». Модерністський характер лірики, неоромантизм як домінуюча стильова палітра. Перевага історіософської проблематики. Нова концепція людини. Основний пафос творчості.

3.    Оригінальність історіософської та культурологічної концепцій Є. Маланюка, їх відбиття в ліриці поета. Основні мотиви творчості поета. Складний образ України в поезії Маланюка. Концепція митця й мистецтва Є.Маланюка.

4.    Романний світ Івана Багряного («Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Огненному колі»).

5.    Творчість Уласа Самчука. Особливості аналітико-реалістичної стильової манери письма, традиціоналізм і новаторство митця.  Публіцистика: проблеми формування національної свідомості народу (стаття «Нарід чи чернь?»).

6.    Роман «Марія» Уласа Самчука як аналітико-психологічне дослідження буття українського селянства. Жанрова природа «Волині» У.Самчука  як роману-епопеї. Світове значення творчості Уласа Самчука.

7.    Творчість Василя Барки. Екзистенціальна проблематика лірики. Естетична функція біблійних образів і символів у поезіях В.Барки. Відтворення трагічних подій 1932–1933 років у романі «Жовтий князь». Зображення української людини в межовій ситуації. Особливості сюжетного розвитку. Стильова палітра письменника. Естетична функція художньої деталі в романі Барки.