1. Поняття стратегії та її зміст.

2. Конкурентний статус фірми за Ансоффом.

3. Поняття стратегічного управління.

4. Особливості оцінки конкурентного статусу.

5. Ресурсна концепція та склад виробничої системи.

6. Конкуренція: поняття та види.

7. Матриця «покупець – продавець».

8. Оцінка привабливості галузі за Ансофом.

9. Ієрархія рівнів середовища.

10. Особливості методу аналізу ієрархій.

11. Аналіз внутрішнього середовища організації. Матриця стратегічних ресурсів.

12. Оцінка конкурентного статусу фірми за Градовим.

13. Детермінанти конкурентної переваги країни.

14. Стратегія позиціонування.

15. Поняття конкурентних переваг.

16. Понятт економічної стратегії.

17. Основні складові економічної стратегії.

18. Закон досвіду.

19. Критерії, виокремлення СЗГ.

20. Цілі економічної стратегії.

21. Поняття про СЗГ та СГЦ.

22. Маркетингові стратегії диверсифікованого росту.

23. Маркетингові стратегії інтегративного росту.

24. Стратегія зниження трансакційних витрат.

25. Стратегія запобігання банкрутства фірми.

26. Маркетингові інтенсивного росту.

27. Стратегія взаємодії фірми з ринками виробничих ресурсів.

28. Матриця Мак-Кінзі. Правила прийняття рішень.

29. Стратегія реструктуризації.

30. Матриця балансу життєвих циклів.

31. Ознаки кризового стану (стадії).

32. Матриця АДЛ.

33. Стратегія поведінки фірми на ринках грошей та цінних паперів.

34. Поняття стратегічної гнучкості.

35. Матриця Томпсона.

36. Товарна стратегія фірми.

37. Стратегія ціноутворення.

38. Оцінка стратегічної гнучкості.

39. Стратегія зовнішньоекономічної діяльності фірми.

40. Синергізм та внутрішній взаємозвʼязок.

41. Стратегія зниження виробничих витрат.

42. Класифікація стратегій відносно ринкової позиції.

43. Клисифікація маркетингових стратегій.

44. Переваги і недоліки матриці БКГ.

45. Управління набором СЗГ.

46. Матриця Хоуфера-Шенделя.

47. Особливості аналізу зовнішнього середовища.

48. Особливості оцінки привабливості галузі.

49. Оцінка привабливості галузі за Томпсоном.

50. Оцінка привабливості галузі за Харісоном.

1. Поняття стратегії та її зміст.

Стратегія (Ансоф) – це набір правил для прийняття рішень, якими керується орг-ція в своїй дія-ті. Він виділяє 4 типи правил:

1. правила, що викор-ся при оцінці рез-тів дія-ті в теперішньому і майбутньому (кількісна оцінка–завдання, якісна-орієнтир).

2. правила, за якими склад-ся відносини фірми з зов.середовищем.

3. правила, за якими складаються відносини в середині орг-ції.

4. оперативні, тобто правила, за якими фірма веде свою щоденну дія-ть.

Поняття “стратегія” увійшло в число управлінських термінів у 50-ті роки, коли проблема реакції на неочікувані зміни в зовнішньому середовищі набула великого значення.

Отже, стратегія: а) дає визначення основних напрямків І шляхів досягнення цілей зміцнення, зростання та забезпечення виживання організації в довгостроковій перспективі на основі концентрації зусиль на певних пріоритетах; б) є способом встановлення взаємодії фірми із зовнішнім середовищем; в) формується на основі дуже узагальненої, неповної та недостатньо точної інформації; г) постійно уточнюється в процесі діяльності, чому має сприяти добре налагоджений зворотний зв'язок; д) є основою для розробки стратегічних планів, проектів І програм. які є системною характеристикою напрямків розвитку підприємства; е) є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі підприємства; ж) є основним змістовним елементом діяльності вищого управлінського персоналу; з) є фактором стабілізації відносин в організації; дає змогу налагодити ефективну мотивацію, контроль, облік та аналіз, виступаючи як стандарт, котрий визначає успішний розвиток і результати.

Стратегія - інструмент який може серьйозно допомогти фірмі ,що опинилась в умовах нестабільності.

Стратегії бувають :- проактивні – адоптовані до змін сер-ща або цілеспрямовані. - реактивні – реакція на зміни зовн.сер-ща.

На зміст стратегії впливають:

- потреби споживачів;

- можливості викор-ня власних та залучених капіталовкладень;

- рівень діючої технології та можливості її модифікації;

- можливості та масштаби викор-ня сучас.інформац.потенціал;

- кадровий потенціал.

Стратегія план-ня прогнозує усі рівні, а саме:

- корпоративний рівень – розробка цілей,розобка місії; - бізнес-рівень – досл-ня ринк.позицій, аналіз портфелю замовлень і визн-ня стратегіч.напрямку роз-ку; - рівень товару – стратег.шляхи досяг-ня цілей щодо конкрет.товару.

Забезпечення конкуркнтоспроможності п-ва вцілому є головною меиою розробки стратегії.

2. Конкурентний статус фірми за Ансоффом.

К онкурентний статус – це положення на ринку серед інших товаровиробників. Ансоф визначав КСФ як вимірювач положення фірми на ринку і для цього необхідно визначати співвідношення базової і фактичної продуктивності використання ресурсів фірми. Цю продуктивність Ансоф визначає як рентабельність капітальних вкладень відкоректовану на ступінь ефективності стратегії фірми і ступінь відповідності потенціалу фірми.цій оптимальній стратегії. Конкурентний статус є результатом взаємодії 3-х факторів: 1. Відносний рівень стратегічних капіталовкладень в ту чи іншу галузь діяльності, який забезпечує конкурентний статус фірми на основі ефекту масштабу; 2. Конкурентна стратегія, яка дає можливість розмежувати позиції фірми та її суперників; 3. Мобілізаційні можливості фірми, вони полягають в тому, що стратегії повинна бути забезпечена ефективна підтримка на всіх рівнях планування.

_; - фактично діюча стратегія; - оптимальна. - стратегічний норматив; - оцінка потенціалу.

Фактори, що впливають на потенціал:

1. Загальне управління: зростання виробництва; Нововведення; Технології; Соціальні функції.

2. Фінансове управління: Функції контролю фактори, які впливають на потенціал; Сплата податків; Аналіз продаж; Інвестиції; Операції з готівкою.

3. Маркетинг;

4. Виробництво: Управління запасами; Матеріально-технічне забезпечення; Автоматизація; Адаптація технологій.

5. Науково-дослідні роботи: Дослідження; Нововведення; Модернізація; Творчій дух.

Методика Ансофа не враховує вплив факторів зовнішнього середовища і тому Градов вдосконалює цю методику, додавши норматив, який би врахував вплив факторів зовнішнього середовища; детермінанти національного ромбу (ДНР).

Рівень конкурентного статусу визначається як ступінь достатності умов для створення і підтримки конкурентних переваг фірми і залежить від рівня корисності стратегічного потенціалу і характеру та рівня використання умов зовнішнього середовища.