18. Місце фін. Аналізу в с-мі фін-госп. Аналізу.

Слово „аналіз” означає вивчення та наукове дослідження будь-чого шляхом розчленування цілого на окремі складові і вивчення взаємозв’язку між ними.

Фін. аналіз є методом оцінки і прогнозування фін. стану під-ва на основі його фін. звітності.

Фінансово – господарський аналіз поділяється на фінансовий і управлінський (економічний) аналіз. Фінансовий аналіз ділиться на внутрішній і зовнішній.

Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

1.орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;

2. множинність об'єктів-користувачів;

3.різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;

4.максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.

Зовнішній фінансовий аналіз здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності.

Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:

1.аналіз майна (капіталу) підприємства;

2.аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;

3. оцінка ділової активності підприємства;

4. аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;

5.аналіз кредитоспроможності підприємства;

6.оцінка використання майна та вкладеного капіталу;

7. аналіз власних фінансових ресурсів;

8. аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;

9.аналіз самоокупності підприємства.

Основні відмінності економічного і фін. аналізу:

Фінансовий:

1. Проводиться на рівні окремого суб’єкта господарювання

2. Використовує вартісні показники

3. Дає змогу критично оцінити фін. стан під-ва чи фін. результат його д-сті

4. Проводиться регулярно і дає змогу оцінити д-сть під-ва на перспективу

Економічний:

1. Проводиться на різних рівнях управління

2. Використовує як вартісні, так і натуральні показники

3. Вивчає всі сторони госп. д-сті під-ва і дає змогу комплексно її оцінити

4. Проводиться при потребі і є найбільш ефективним при поточному планування

19. Оцінка вир. Потенціалу п-ва.

Відомо, що фін стан п-ва значною мірою обумовлюється його виробничою д-тю. Тому, аналізуючи фін стан п-ва (особливо на майбутній період), необхідно оцінити його виробничий потенціал.

До виробничого потенціалу відносять: основні засоби; виробничі запаси; - незавершене в-во; витрати майбутніх періодів. Ці статті складаються з реальних активів, що х-зують виробничу потужність п-ва.

Для х-ки виробничого потенціалу викор-ть такі показники:

1) наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна;

2) наявність, динаміка і питома вага основних засобів у реальній вартості майна;

3) коефіцієнт зносу основних засобів;

4) середня норма амортизації;

5) наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень і їх співвідношення з фінансовими вкладеннями.

Збільшення виробничих активів на кінець року і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчитиме, як правило, про підвищення виробничих можливостей. Цей показник не повинен бути нижчим за 50 %. За основу для порівняння беруть галузеві стандартні показники.

Показник питомої ваги вартості основних фондів у загальній вартості коштів підприємства розраховують як відношення залишкової вартості основних засобів до валюти балансу.

Такий розрахунок здійснюється на початок року і на кінець звітного періоду. Одержані показники порівнюють зі стандартними значеннями для підприємств галузі, а також з показниками високорентабельних підприємств.

Коефіцієнт зносу (амортизації) розраховується, і дається якісна характеристика його змін. Для оцінки інтенсивності накопичення зносу (амортизації) основних засобів використовується показник середньої норми амортизації, що обчислюється як відношення суми амортизаційних відрахувань за звітний період до первісної вартості основних засобів.

Цей показник порівнюється з показниками інших підприємств і стандартними значеннями даного показника.

Виробничий потенціал підприємства характеризується також відношенням капітальних вкладень і довгострокових фінансових вкладень: незавершене виробництво, довгострокові фінансові інвестиції. Високі темпи зростання фінансових вкладень можуть знизити виробничі можливості підприємства.