Міністерство освіти і науки україни
Львівський інститут економіки і туризму
Реферат на тему:
“Магнітні носії інформації”
Виконав:
Студент групи – ТЕМ-13
Кізяк Андрій
Львів - 2013
Вступ
1. Магнітні накопичувачі
2. Накопичувачі на магнітних дисках (НМД)
3. Накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД)
4. Види магнітних носіїв. Гнучкі магнітні диски
5. Види магнітних носіїв. Зовнішні накопичувачі на НЖМД
6. Виробництво, переваги магнітних носіїв інформації
7. Магнітний запис
Висновок
Використані джерела
Вступ
Випускаються накопичувачі інформації представляють собою гаму запам'ятовуючих пристроїв з різним принципом дії фізичними та технічно експлуатаційними характеристиками. Основною властивістю і призначенням накопичувачів інформації є її зберігання та відтворення.
Запам'ятовувальні пристрої прийнято ділити на види і категорії у зв'язку з їх принципами функціонування, експлуатаційно-технічними, фізичними, програмними та ін характеристиками. Так, наприклад, за принципами функціонування розрізняють такі види пристроїв: електронні, магнітні, оптичні і змішані - Магнітооптичні.
Кожен тип пристроїв організований на основі відповідної технології зберігання відтворення/запису цифрової інформації. Тому, у зв'язку з виглядом і технічним виконанням носія інформації розрізняють: електронні, дискові та стрічкові пристрої.
Магнітні диски використовуються як запам'ятовувальні пристрої, що дозволяють зберігати інформацію довготривало, при відключеному живленні. Для роботи з магнітними дисками використовується пристрій, зване накопичувачем на магнітних дисках (НМД).
Основні види накопичувачів:
накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД);
накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД);
накопичувачі на магнітній стрічці (НМЛ);
накопичувачі CD-ROM, CD-RW, DVD.
Їм відповідають основні види носіїв:
гнучкі магнітні диски (Floppy Disk);
жорсткі магнітні диски (Hard Disk);
касети для стримерів та інших НМЛ;
диски CD-ROM, CD-R, CD-RW, DVD.
1. Магнітні накопичувачі
Магнітні накопичувачі є найважливішою середовищем зберігання інформації в ЕОМ і розділяються на накопичувачі на магнітних стрічках (НМЛ) та накопичувачі на магнітних дисках (НМД).
Зазвичай при магнітного запису використовуються імпульсні сигнали. Бітова інформація перетворюється на змінний струм у відповідності з чергуванням нулів і одиниць (мал. 1).
мал. 1
Цей струм надходить на магнітну головку і в залежності від напрямку струму в обмотці головки в просторі між головкою і носієм виникає відповідний магнітний потік, що замикається через елементарну область намагніченості (домен). Власні магнітні поля доменів орієнтуються у відповідності з напрямком зовнішнього магнітного поля. При знятті зовнішнього поля це стан доменів не змінюється (пам'ять довготривалого зберігання).
Основний критерій оцінки накопичувачів на магнітних носіях - поверхнева щільність запису. Вона визначається як добуток лінійної щільності запису уздовж доріжки, виражається в бітах на дюйм, і кількості доріжок на дюйм. В результаті поверхнева щільність запису виражається в мегабитах (Мбіт/дюйм2) або гігабіта (Гбіт/дюйм2) на квадратний дюйм.
У сучасних накопичувачах розміром 3,5 дюйма величина цього параметра складає 10-20 Гбіт/дюйм, а в експериментальних моделях досягає 40 Гбіт/дюйм. Це дозволяє випускати накопичувачі ємністю більше 400 Гбайт.